Життя в пісні. Автобіографічна мозаїка
ББК 85.33 (4 Укр.)
Ж 74
Життя в пісні : автобіогр. мозаїка / Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка, Від. л-ри з мистец. ; [упоряд. : Г. І. Пристай, М. В. Дем'янів ; відп. за вип. Л. В. Бабій]. - Івано-Франківськ, 2012. - 15 с. + 1 електрон. опт. диск (DVD-R).
У мистецтві є яскраві особистості, які заслуговують на визнання і шану за творчу працю.
Автобіографічна мозаїка „Життя в пісні" розкриває сторінки життя і творчості примадонни світової оперної сцени Соломії Крушельницької, яка по праву займає одне з перших місць у сузір'ї найвидатніших митців кінця ХІХ - початку ХХ століття.
Це видання буде цікаве шанувальникам оперного мистецтва та дослідникам-музикознавцям, так як містить перелік друкованих джерел про творчу індивідуальність Соломії Крушельницької та додаток відео-презентацію „Магічне сяйво рідкісних світлин".
Рекомендуємо використати пропонований матеріал при організації та проведенні наочних і масових форм роботи у культурно-мистецьких закладах.
Пропозиції та замовлення просимо надсилати на адресу:
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22,
обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка,
відділ літератури з мистецтва, тел. 75-01-32
E-mail: libifua@gmail.com
Упорядники: Пристай Г.І. - завідувачка відділу літератури з мистецтва
ОУНБ ім. І. Франка
Дем'янів М.В. - головний бібліотекар ОУНБ ім. І. Франка
Відповідальна за випуск: Бабій Л.В. - директор ОУНБ ім. І. Франка
Біографічна довідка
Життя митця - то геніальний міф,
а правда потім, правда у безсмерті...
Н. Давидовська
Роки невблаганно накладають на постать кожної історичної особи патину домислів та вигадок. Мабуть, тому сучасним дослідникам при ретроспективному аналізі життя й творчості відомих людей доволі складно розрізнити, де закінчується правда й починається легенда і, навпаки, коли міф переходить у реальність. Це стосується й однієї з найбільших оперних співачок ХХ століття Соломії Крушельницької. Доля цієї жінки викликала й викликає інтерес не тільки у музикознавців та шанувальників оперного мистецтва. Її постать інтригує також і багатьох сучасних художників та письменників; артистична особистість відомої українки полонила й кіномитців, які намагаються за допомогою фільмової стрічки повернути до нас образ незабутньої Соломії.
Соломія Крушельницька є символом української оперної сцени. Природа щедро обдарувала цю людину справжньою жіночою вродою, великим талантом і рідкісної природи голосом. Голосом, що вражав, полонив, бентежив...
Народилася співачка 1872 року на мальовничій Тернопільщині, в сім'ї священика. Музика, співи увійшли в її життя ще з раннього дитинства. Навчалася у Львівській консерваторії, де брала активну участь в концертах музичного товариства „Боян". Надзвичайна наполегливість дівчини в навчанні, самопожертва в ім'я мистецтва, почуття обов'язку перед своєю родиною сприяли розкриттю її таланту в повній мірі.
Львівський оперний театр ласкаво запрошує Соломію на сцену, де вона успішно дебютувала в опері „Фаворитка" Г. Доніцетті, а потім у „Сільській честі" Масканьї. Саме тоді її почула італійська співачка Джемма Белінчіоні, яка помітивши неабиякі вокальні здібності дівчини, запропонувала Крушельницькій поїхати до Італії.
Всебічно обдарована й освічена, сповнена високого артистичного чуття, Соломія Крушельницька тріумфально виступала по різних куточках світу, її запрошували найпрестижніші театри у Португалії, Єгипті, Алжирі, Іспанії, Аргентині та інших країнах й присуджували їй золоті корони й вінки. Вона з досконалою дикцією розмовляла й співала українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською й іспанською мовами.
Голос Соломії Крушельницької - абсолютне сопрано широкого діапазону, що відзначається тільки йому притаманною привабливістю і специфічним чарівним оксамитовим тембром. З нею були щасливі співати уславлені світові співаки Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін...
В репертуарі Соломії Крушельницької були найрізноманітніші за формами і жанрами твори багатьох композиторів різних епох і народів: від Монтеверді до Сезана Франка, від Моцарта до Мусоргського і своїх сучасників - Піцетті, Респігі, Рахманінова, Лисенка. Велике місце в її творчості займали пісні народів світу.
Крушельницька завжди включала до своїх програм українські народні пісні, які вона безмежно любила, твори українських композиторів М. Лисенка, С. Людкевича, О. Нижанківського, Д. Січинського та ін. Українськими народними перлами і творами вітчизняних авторів співачка, як правило, завжди закінчувала свої виступи.
Останній концерт Крушельницької відбувся наприкінці 1949 р. у Великому залі Львівської філармонії. В залі було пригашено світло. Сцену освітлював лише високий канделябр. Похилого віку сива худенька жінка вийшла на сцену трохи накульгуючи, з паличкою в руках, зупинилась біля фортепіано... І раптом сталося диво: перші акорди ніби повернули їй молодість! Голос звучав сильно, в повному діапазоні, постать стала рухливою, пружною, молодою, пломеніли очі, які підкорювали колись тисячі глядачів у різних країнах світу... Хоч довго витримати таку напругу здоров'я не дозволяло - підводило дихання, співала вона в той вечір багато і, як завжди, закінчила концерт виконанням українських пісень. Соломії Крушельницькій було тоді вже 77 років.
Серце найславетнішої української співачки зупинилось 16 листопада 1952 р. Поховано Соломію Крушельницьку на Личаківському кладовищі у Львові.
В пам'ять про примадонну в Україні засновано Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької. А настання третього тисячоліття ознаменувалося перейменуванням на її честь Львівського оперного театру.
Велика відданість музі класичного співу й надзвичайна природна обдарованість ввели Соломію Крушельницьку в сузір'я найвидатніших вокалістів XIX-XX ст. Її творчість мала величезний вплив на розвиток вокального та оперного мистецтва світу й залишається невичерпним животворчим джерелом, з якого черпають і завжди черпатимуть натхнення митці різних часів і народів.
Велич Соломії Крушельницької - в таланті, окриленому благородними ідеями добра і служіння народові.
Цікаві спогади-свідчення з життя Великої Артистки
На Тернопільщині 2012-й оголосили Роком Соломії Крушельницької
Таке рішення ухвалили депутати Тернопільської обласної ради, адже Соломія Крушельницька прославила Тернопільщину й Україну на всю планету.
У будинку в селі Біла, що на Тернопільщині, де минуло дитинство співачки і звідки вона подалася підкоряти своїм неперевершеним ліричним сопрано світ, діє меморіальний музей-садиба. Її іменем названо музичне училище в обласному центрі, діє благодійний фонд „Соломія", який має на меті сприяти розвитку культури, охороні і збереженню культурної спадщини, надавати допомогу вчителям, ученим, талановитій творчій молоді.
****
С. Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-Сан в опері Д.Пуччіні „Мадам Баттерфляй"
Завдяки Соломії Крушельницькій була відроджена відома опера „Мадам Батерфляй" Джакомо Пучіні. У 1904 році на сцені театру „Гранде" Соломія тріумфально виконала партію Чіо-Чіо-сан в опері „Мадам Батерфляй", яка до того зазнала гучного провалу в італійській „Ла Скала". На цей раз успіх був нечуваний. Публіка сім разів викликала акторів і композитора на сцену. Після вистави зворушений і вдячний Пучіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: „Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй". Він до кінця свого життя пам'ятав, як вона захистила його музичний витвір, знехтуваний публікою „Ла Скала".
****
Співаючи у Варшаві, Соломія Крушельницька, щороку приїздила на гастрольні вистави у Петербург. Серед іншого, Соломія співала в січні 1902 року в Петербурзі партію Тетяни в „Євгенії Онєгіні". Після її виступів на сцені Маріїнського театру російська критика назвала її „жінкою-Шаляпіним". Вищої оцінки в Росії годі було чекати. Запрошена співати у царському палаці, Крушельницька закінчила свій виступ так, як це робила весь час в усіх країнах світу, - українськими піснями. І коли сам імператор запитав „італійську примадонну", що це за пісні і якою мовою вона їх співала, - відповіла: - „Це пісні мого народу, українські пісні...".
****
Знайомство з Федором Шаляпіним Соломія зініціювала сама, надіславши після одного з концертів букетик мімоз із запискою українською. Удосвіта наступного дня співачці принесли величезний букет троянд, що невимовно її вразив. Потім були прогулянки і розмови, розмови, розмови...
****
Коли Соломії Крушельницькій було трохи за сорок, вона пішла зі сцени, вважаючи, що всі партії її репертуару написано для молодих жінок. Присвятивши себе тільки концертній діяльності, вона виконувала старовинні, класичні, сучасні й народні пісні сімома мовами - українською, італійською, французькою, німецькою, англійською, іспанською, польською й російською. В Італії Крушельницька прожила понад сорок років. Після смерті свого чоловіка, італійського адвоката Чезаре Річчоні, вирішила повернутись на батьківщину.
****
1939 року співачка приїжджає на батьківщину, провідати рідних, але у зв'язку з початком Другої світової війни залишається у Львові. Після вступу радянських військ терпить злигодні, байдужість влади. У той час починає хворіти, просить дозволу виїхати в Італію, де залишився її будинок, але їй не дозволяють. 1944 року нарешті дістає місце професора у Львівській консерваторії, а в 1946 її понизили до в.о. професора. 26 грудня 1949 року у Львові відбувся прощальний концерт 77-річної співачки для земляків. 1951 року їй присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР. До кінця життя Соломія Крушельницька викладала у консерваторії.
****
За спогадами музиканта Богдана Дрималика, який виступав з Крушельницькою як акомпаніатор, співачка побувала у Станіславі, Коломиї, Тернополі та інших містах і селах Західної України, так як вважала, що то велике щастя співати своєму народові.
****
„Як жінка Соломія Крушельницька була незвичайно красивою, елегантною, з вишуканими манерами і разом з тим дуже простою, щирою, сердечною, доброзичливою. Вона однаково ставилася до людей будь-якого соціального стану, чим викликала до себе прихильність, повагу і симпатії всіх, хто її оточував" - Негріта де П'яцціні, музикознавець.
****
„Крушельницька - це таке складне явище, що люди навіть не розуміють, що їх найбільше вражає, коли вони слухають її і дивляться на неї. І справді, на неї варто дивитися, так само, як і слухати. Нічого спільного із звичайною примадонною вона не має. З моменту її появи на сцені в уяві слухачів виникають найкращі асоціації та образи. Кожна проспівана фраза відзначається глибоким змістом, кожен рух артистки коректний і красивий. Вже сам вигляд її милує зір, приносить естетичне задоволення" - Джон Дюраль, американський критик.
****
„Коли бачить, що публіка охоче її слухає, вона співає на „біс" одну, другу, третю, четверту пісню, а потім, коли вже справді дуже втомиться, сідає за рояль і під власний акомпанемент проспівує ще кілька своїх улюблених подільських пісень" - Богдан Дрималик, музикант (Зафіксований факт: після однієї з вистав Крушельницька проспівала „на біс" 17 разів).
****
„В день виступу тітка, шануючи голос, ні до кого не говорила. Лежала десь до 11 години, а потім вставала, співала вправи і виходила на прогулянку. Вистава починалася о сьомій годині вечора, а тітка виїздила о п'ятій критим возом із сестрою Емілією, яка допомагала їй за кулісами. Тітка сама гримувалася і приготовлялася до виступу, а тому так рано приїздила до театру" - Ольга Шухевич, племінниця.
Перелік виконаних ролей зірки співу
„Аїда", „Трубадур" Д. Верді, „Фауст" Ш. Гуно, „Валькірія", „Лоенгрін", „Трістан та Ізольда" Р. Вагнера, „Страшний двір", „Галька", „Графиня" С. Монюшка, „Африканка" Д. Мейєрбера, „Манон Леско" і „Чіо-Чіо-Сан" Д. Пуччіні, „Кармен" Ж. Бізе, „Електра" Р. Штрауса, „Євгеній Онєгін" і „Пікова дама" П. Чайковського.
Соломія: автопортрет
„Мої тріумфи? Перемоги у житті не можуть бути занадто часті. Тріумф щовечора? Це забагато. Найважливішим мірилом моїх успіхів залишалось часто власне відчуття, що я проспівала свою партію, як вміла найкраще".
****
„Життя оперної артистки трохи нагадує режим атлетів: дисципліна в усьому - строгий розклад годин, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам... Я мала свій режим дня, від якого тільки недуга могла заставити мене відступити. То тільки збоку здається, що професія співака - легкий хліб".
****
„Мільйонери пропонували мені - з умовою, коли вийду за них заміж, - збудувати окрему оперу виключно для мене або радили забувати про свою тяжку професію і обрати собі спосіб життя до вподоби в якій завгодно частині світу: на горах Тибету або на золотистому морському піску...".
****
„Я завжди мала успіх у будь-яких слухачів, і тому всі вони однаково дорогі мені. Проте і між ними існують певні відмінності. Наприклад, буває публіка, яка діє, зрештою, не на користь артистові. Вона надміру захвалює його, псує, пестить, відриває від справ... безперервними бенкетами і святами з подарунками, квітами, зустрічами біля театру... А буває публіка освічена, тонка і сприйнятлива; вона уважно стежить за співаком і допомагає йому, вміє попередити в разі потреби, вказавши, в чому саме він мусить вдосконалитися, вміє своєчасно висловити свої почуття і симпатії...".
****
„...Саме тому, що кохання довгі роки з'являлось у моїй уяві в серпанку фальшивої романтики, я не розуміла його земної сторони як сили, необхідної для мрії і натхнення. Не знаю, якби я тоді у щасливий момент погодилась об'їхати весь світ з великим співаком, чи було б моє життя змістовніше. Я занадто пізно зрозуміла, що зміст життя - не лише в тому, щоб здійснювати свої плани".
****
„Я знала з театру і з літератури, з різних романів, що можна для коханої особи покинути все, зважитись на все, але я не відчувала в собі непереможної пристрасті, яка була б рівнозначна з переворотом. Я дійшла справді поважного віку, поки зрозуміла і відчула те, що нормальні жінки переживають на десять і двадцять років раніше. Це було для мене великим відкриттям. Бачите, як дивно іноді складається життя артистки. Всі вважали мене дуже досвідченою і навіть хитрою, а я була страшенно наївною".
Друковані матеріали про Соломію Крушельницьку з фондів обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка:
Велика серед Великих. Італійці про Соломію Крушельницьку / упоряд. У. Скальська. - Івано-Франківськ : Грань, 2003. - 84 с.
Життя в пісні : автобіогр. мозаїка / Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка, Від. л-ри з мистец. ; [упоряд. : Г. І. Пристай, М. В. Дем'янів ; відп. за вип. Л. В. Бабій]. - Івано-Франківськ, 2012. - 16 с. + 1 електрон. опт. диск (DVD-R).
Криворучко І. „Безсмертна слава Соломії" : бібліогр. довід. / Ірина Криворучко ; Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові. - Л. : Гердан, 2007.
Соломія Крушельницька. Міста і слава / упоряд. Г. Тихобаєва. - Л. : Апріорі, 2009. - 167 с. : іл.
Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування : в 2 ч. Ч. 1 : Матеріали, листування / упорядкув. і прим. М. Головащенка. - К. : Муз. Україна, 1978. - 373 с.
Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування : в 2 ч. Ч. 2 : Матеріали, листування / упорядкув. і прим. М. Головащенка. - К. : Муз. Україна, 1979. - 385 с.
****
Антонюк В. Соломія, гідна легенди про себе / В. Антонюк // Урядовий кур'єр. - 2002. - 23 листоп. - С. 8-9.
Борисова І. Жінка, яка прославила Україну / І. Борисова // Демократична Україна. - 2008. - 22 серп. - С. 26.
Вахрамєєва Р. Найчарівніша Батерфляй / Р. Вахрамєєва // Українська музична газета. - 2003. - № 4. - С. 4.
Вахрамєєва Р. Українка, яка зачарувала світ / Р. Вахрамєєва // Демократична Україна. - 2003. - 28 жовт. - С. 6.
Герман В. Співачка з профілем античної богині / В. Герман // Слово Просвіти. - 1997. - Ч. 10. - С. 16.
Головащенко М. Вершина світової слави / М. Головащенко // Літературна Україна. - 1992. - 29 жовт. - С. 3.
Головащенко М. На вершині світової слави / М. Головащенко // Культура і життя. - 2002. - 25 верес. - С. 8.
Григоренко К. Як Соломія Крушельницька врятувала „Мадам Батерфляй": [святкування 100-річчя прем'єри вистави за участю С. Крушельницької в Японії та у Львові] // Високий замок. - 2004. - 1 черв. - С. 6.
Гриніщак Е. Український соловейко / Е. Гриніщак // Народна воля. - 1997. - 4 жовт. - С. 4.
Зайко М. Просвітницька місія української співачки / М. Зайко // Слово Просвіти. - 2007. - 13-19 верес. - С. 14.
Криворучко І. Соломія Крушельницька у відгуках німецькомовної критики / І. Криворучко // Просценіум. - 2009/2010. - № 3/1. - С. 138-143.
Кудрявцев Л. Соломія - найчарівніша Батерфляй / Л. Кудрявцев // Молодь України. - 2003. - 30 верес. - С. 4.
Мальва Ю. Талант світового визнання / Ю. Мальва // Українське слово. - 2006. - 27 верес.-3 жовт. - С. 8.
Мошинська О. „Найчарівніша Саломея" українського народу / О. Мошинська // Українське слово. - 2003. - Ч. 38. - С. 14.
Муштенко С. Феноментальний талант: „На вершині світової слави": / С. Муштенко // Українське слово. - 2009. - 17-23 черв. - С. 9.
Остапенко Н. Соломія Крушельницька - наш національний діамант / Н. Остапенко // Голос України. - 1999. - 20 лют. - С. 9.
Пилипчик Р. Забуті сторінки / Р. Пилипчик // Культура і життя. - 1997. - 1 жовт. - С. 7.
Руденко А. З ім'ям Соломії Крушельницької : [до 100-річчя Львів. Держ. Акад. театру опери та балету] / А. Руденко // Демократична Україна. - 2000. - 28 листоп. - С. 6.
Савченко Є. Соломії Крушельницькій присвячується / Є. Савченко // Вісник УВКР. - 2005. - №1. - С. 25-26.
Труш Н. В гостях у панни Крушельницької : [маловід. стор.] / Н. Труш // Високий замок. - 2002. - 6 серп. - С. 2.
Харабарук Л. Соломія Крушельницька - яскрава зірка співу / Л. Харабарук // Тижневик Галичини. - 1997. - 25 верес. - С. 14.
Інтернет джерела
http://www.mincult.gov.ua/
http://lib.if.ua/
http://www.salomeamuseum.lviv.ua/
http://svit.ukrinform.ua/
http://teatre.com.ua/
http://uk.wikipedia.org/wiki/Крушельницька
http://www.pisni.org.ua/persons/435.html
http://100v.com.ua/
http://muzofon.com/
http://www.refine.org.ua/pageid-3325-1.html
http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=660
http://www.youtube.com/watch?v=JD7LZznBV_A
