Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Дослідження творчості Тараса Шевченка



         У виданнях подано коротку інформацію про Шевченка як письменника, художника, музиканта та список вибіркових джерел з фондів обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка.  

Дослідження творчості Тараса Шевченка

Творчість Тараса Шевченка у різні часи була предметом дослідження. Зокрема, український і російський літературознавець Ієремія Айзеншток (1900 - 1980) вивчав біографію, творчу лабораторію й фольклоризм письменника, уклав перше коментоване видання „Щоденника" Шевченка та його творів у 1920-1930 рр.
За його редакцією у 1939 р. вийшлии книги „Т. Шевченко. Кобзар",  „Т. Шевченко. Стихотворения".
Творчість Кобзаря досліджував Григорій Вервес. Це прослідковується у низці його праць, зокрема в книзі „Тарас Шевченко і Польща".
Уродженець Долинського району, доктор славістичих наук, професор української мови і літератури в Альбертському університеті Яр Славутич у 1960-х роках видавав книги „Велич Шевченка", „Шевченкова поетика".
Досліджував творчість Кобзаря доктор наук Дмитро Чижевський (1894- 1977), який працював у вузах Праги, Гейдельберга, Фрайбурга, Галле, Марбурга.
Терень Масенко також звернувся до шевченківської тематики. Він є автором трьох творів, присвячених великому Кобзарю: „Благословення на подвиг", „Батальйон імені Тараса Шевченка", „Всесвітня слава Кобзаря".
Григорій Миколайович Честахіський записав розповіді про останні дні і години життя Тараса Шевченка, його неймовірні моральні і фізичні  страждання.
В останні хвилини, коли душа поета відлетіла, біля нього були О. Лазаревський і Г. Честахівський.

                              Вибіркові джерела з фонду бібліотеки:
Дуда І. Тарас Шевченко на Тернопільщині / І. Дуда, Б. Мельничук. - Т. : Новий колір, 2007. - 108 с.
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. - 2-е вид. - К. : Обереги, 2004. - 480 с.
Коваленко П. Серце моє труднє, що в тебе болить...? / П. Коваленко. - Чернівці  : Молодий Буковинець, 2000. - 60 с.
Чалий М. К. Життя і твори Тараса Шевченка : (звід матеріалів до його біогр.) / М. К. Чалий ; пер., післям. та комент. В. Л. Смілянської. - К. : Веселка, 2011. - 263 с. : іл.



Тарас Шевченко на полотнах художників

Михайло Михайлович Божій - народний художник України, заслужений діяч мистецтв. Багато  працював над портретом Шевченка. Перечитав гори архівних матеріалів, спогадів, літератури, зробив понад 200 ескізів, побував у Каневі, Києві.
     Борис Михайлович Вінтенко. Надовго збережеться в пам'яті „Коліївщина", де вправно змальовано образ славного вожака народного повстання Максима Залізняка.
        Віктор Шульга - новомиргородський художник. Шевченко в творчості В. Шульги посів чільне місце. Він є автором картини „Малий Тарас з батьком в Єлисаветграді", „Шевченко малює портрет Полусмакової", „За думою дума",  „Шевченко в Петербурзі" та інші.
        В'ячеслав Попов - художник-медальєр, автор сотень ювілейних, пам'ятних, персональних та інших медалей. Героями його медалей стали непересічні особистості, такі як
Т. Шевченко, В. Сухомлинськомий,
А. Макаренко. Дві медалі митець виконав для Черкаського музею Кобзаря.

Вибіркові джерела з фонду бібліотеки:
Автопортрети Тараса Шевченка / упоряд. Л. Владич. - К. : Мистецтво, 1973. - 80 с.
Гаско М. Про що розповідають малюнки Тараса Шевченка / М. Гаско. - К. : Одес. друкоофсетна ф-ка, 1970. - 226 с.
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. - 2-е вид. - К. : Обереги, 2004. - 480 с.
Шевченко - художник / упоряд. В. Касіян. - К. : Головполіграфвидаву, 1963. - 158 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзарь. Гайдамаки / Т. Г. Шевченко. - С.Пб.,  1886. - 72 с. : іл.


Тарас Шевченко - художник

Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Він один із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям в українському мистецтві. Шевченко був зачинателем і першим видатним майстром офорту у вітчизняному мистецтві. Сам прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Прагнучи оволодіти мистецтвом живопису, він звертається до шляхетних дяків-живописців. Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою „Погруддя жінки" або „Жіноча голівка" датований самим автором ще 1830 році. З цієї юнацької роботи і розпочалась його творчість.
Бажання стати справжнім художником змушувало Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса із своїм земляком - художником І. Сошенком. Саме він дав йому перші поради і консультації, а згодом познайомив з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою) спільними зусиллями яких його було викуплено з кріпацтва. Шевченко вступив до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори.
У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. Уміння інтерпретатора історії Шевченко виявив у трьох офортах серії „Живописна Україна" - „Дари в Чигирині 1649 року", „Судна рада" і „Старости", на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Завершуючи навчання в Академії, видає на власні кошти альбом під назвою „Живописна Україна".
В 1845-1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів які переконливо свідчать про зростання художника, про поглиблення психологічної характеристики образів.
    Федір Шабала зібрав про великого Кобзаря кращу бібліотеку в місті - чимало  раритетних примірників:  декілька дожовтневих видань „Кобзаря", книга М.Полевого (1842р.), до якої Шевченко виконав ілюстрації.

Вибіркові джерела з фонду бібліотеки:
Антонович Д. В. Шевченко-маляр / Д. В. Антонович. - К. : Україна, 2004. - 272 с. : іл.
  Тарас Шевченко - художник : дослідж.,
розвідки, публ. - К. : Мистецтво, 1963. - С. 150.
Тарас Шевченко : альб. 1945 р. / упоряд. С. Гальченко. ¬- К. : Наук. думка, 2000. - 40 с.
Тарас Шевченко : альбом / упоряд. Д. Степовик. ¬- К. : Мистецтво, 1984. - 134 с.
Тарас Шевченко : альбом / упоряд. Д. Степовик. ¬- К. : Мистецтво, 1986. - 134 с.
Український живопис : альбом / упоряд. Ю. Беличко. ¬- К. : Мистецтво, 1989. - 100 с.
Шевченко Т. Г. Мистецька спадщина : у 4-х т. Т. 1., кн. 1 / Т. Г. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1961. - 174 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Мистецька спадщина : у 4-х т. Т. 1., кн. 2 / Т. Г. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1963. - 96 с.
Шевченко Т. Г. Мистецька спадщина : у 4-х т. Т. 2 / Т. Г. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1961. - 108 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Мистецька спадщина : у 4-х т. Т. 3 / Т. Г. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1964. - 110 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Мистецька спадщина : у 4-х т. Т. 4 / Т. Г. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1963. - 96 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Про мистецтво : збірник. / Т. Г. Шевченко. - 2-е вид. - К. : Мистецтво, 1984. - 255 с.
Шевченко Т. Живопис / Т. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1964. - 22 с.
Яцюк В. М. Живопис - моя професія: Шевченкознавчі етюди. / В. М. Яцюк. - К. : Рад. письменник, 1989. - 302 с. : іл.


Шевченко та музична культура

          Пантелеймон Куліш писав: "Такого або рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях".
    Шевченко так співав, що всі були зворушені тим співом. Він глибоко знав душу народу, його радощі й болі, знав його пісню й умів її проникливо відчути та майстерно заспівати.
Шевченко мав прегарний драматичний тенор, дуже любив музику. Читаючи спогади про нього багатьох своїх і чужих, або його щоденник і повісті ("Музикант"), бачимо з якою й любов'ю він ставився до музики інструментальної (особливо любив чельо). Він розумівся на творах Моцарта, Бетховена, захоплювався творами Гайдна, Вебера, Мендельсона, Шопена, Обера, Доніцетті, Белліні, Глінки, Даргомижського, Верстовського, Вільбоа та ін., приятелював з автором "Запорожця за Дунаєм" С. Гулаком-Артемовським.
            17 квітня 1858 року Т. Шевченко  слухаючи оперу Михайла Глінки „Життя за царя"; того ж дня робить запис у „Щоденнику": „Гениальное произведение! Бессмертный М. Глинка! Петров в роли Сусанина по-прежнему  хорош!". Голос нашого земляка Йосипа Опанасовича Петрова, засновника російської вокальної школи, полонив серце Кобзаря.

Вибіркові джерела з фонду бібліотеки:
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. - 2-е вид. - К. : Обереги, 2004. - 480 с.
Кобзареві струни / упоряд. В. Дутчак. - Івано-Франківськ : Гостинець, 2004. - 78 с.
Офорти Тараса Шевченка / упоряд. В. Касіян. - К. : Жовтень, 1964. - 158 с.
Шевченко Т. Про мистецтво / Т. Шевченко. - К. : Мистецтво, 1971. - 336 с.
Шевченко Т. Кобзарь. Т. 1 / Т. Шевченко. Winnipeg, 1909. - 172 с.  
Шевченко Т. Г. Кобзарь. Гайдамаки / Т. Г. Шевченко. - С.Пб.,  1886. - 72 с. : іл.


Музика до творів Шевченка

Шевченко належить до числа правдиво музичних поетів.  Більшість своїх віршів він творив як пісні. У своїх творах Т. Шевченко дав відбитку, як ніхто інший, до болю гострих виявів переживань свого народу, передав найтонші нюанси його життя, показав найменші його духові порухи і тремтіння душі. Багатогранність вірша Шевченка, його своєрідний ритм, мінливість настроїв і широчінь думки, приманливі для музиків. Його твори так манили і манять до себе мистців, як спраглого в гарячий день холодна водиця. Тож і не диво, що з "Кобзаря", як повідомив М. Грінченко(оспівано в різних музичних формах  (250 творів). На творчість Шевченка відгукнулося понад 120 композиторів. Кількість творів на слова Шевченка сягає понад півтисячі. Може не можна знайти й одного правдивого українського композитора, що не звертався б до "Кобзаря". Хіба є такі, що їх обставини життя не були сприятливими для них і вони не мали нагоди й можливості глибоко відчути й пізнати Шевченка.
        На тексти Великого Кобзаря композитори почали писати свої твори ще при його житті.
         1858 року написав Паливода-Карпенко оперу "Катерина". Приятель Шевченка Петро Селецький також почав писати оперу, але не закінчив. Ще при житті Т. Шевченка визначний діяч, музичний дослідник і композитор Петро Сокальський під впливом творів поета та його друзів, з якими і він бував, перейшов на українську творчість. Писали під впливом Шевченка українські твори (для фортепіано) й інші, між усіма й
А.І.Лизогуб.
       1861 року в Одесі з'явився твір для фортепіано Василя Пащенка - "Полонез на смерть малоросійського поета Т. Шевченка".


Вибіркові джерела з фонду бібліотеки:
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. - 2-е вид. - К. : Обереги, 2004. - 480 с.
Хорові твори на вірші Тараса Шевченка  / упоряд. А. Любченко. - К. : Муз. Україна, 1989. - 88 с.
Чумарна М. Тихий ангел пролетів / М. Чумарна. - Л. : Апріорі, 2007. - 78 с.
Шевченкіана Олександра Білаша / упоряд. М. Липник. - К. : Муз. Україна, 2007. - 360 с.
Шевченко Т. Кобзарь. Т. 1 / Т. Шевченко. Winnipeg, 1909. - 172 с.  
Шевченко Т. Г. Кобзарь. Гайдамаки /  
Т. Г. Шевченко. - С.Пб.,  1886. - 72 с. : іл.

Шевченко й народ

"Кобзар" став великим народним пісенником. Ще за життя поета в народі починають співати пісні на його твори. Поета не тільки читають, а й співають, говорить М. Грінченко. Творчість народу на теми Шевченка вражаюча!    
Українські фольклористи зібрали вже до двох сотень народних мелодій на тексти Шевченка. Тут варто пригадати, що й Шевченко написав мелодію до вірша свого приятеля В. Забіли: "Пливе човен без весельця".    
         Нам відомі такі пісні на тексти Шевченка, які з приємністю й тепер слухаємо: "Думи мої", "Тяжко, важко в світі жити сироті без роду", "Зоре ж моя", "Ой три шляхи", "Ой люлі, люлі", "Ой одна...", "Плавай, плавай, лебедонько".
     Врешті й сам народ творить пісні про Шевченка на свої тексти. Бандурист з Полтавщини Ф. Д. Кушнерик створив думу: "На високій дуже кручі, над самісіньким Дніпром, спить Шевченко у могилі непробудним вічним сном". Є й інші записи і всі вони цікаві своїм змістом, як наприклад: "Чом не шумиш, луже, зелений байраче?", "Ой чом не тікаєш, Шевченку Тарасе?".
Шевченко власним прикладом показував, як треба ставитись до найбільших святинь народу, до його пісні. Це не "пісоньки", як дехто зневажливо називає наші пісні - це історія, душа народу.

Вибіркові джерела з фонду бібліотеки:
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. - 2-е вид. - К. : Обереги, 2004. - 480 с.
Коваленко П. Серце моє труднє, що в тебе болить...? / П. Коваленко. - Чернівці  : Молодий Буковинець, 2000. - 60 с.
Чалий М. К. Життя і твори Тараса Шевченка : (звід матеріалів до його біогр.) / М. К. Чалий ; пер., післям. та комент. В. Л. Смілянської. - К. : Веселка, 2011. - 263 с. : іл.
Шевченко Т. Кобзар / Т. Шевченко. - Івано-Франківськ : TV-Просвіта, 2004. - 1 елекрон. опт. диск.
Шевченко Т. Кобзарь. Т. 1 / Т. Шевченко. Winnipeg, 1909. - 172 с.  
Шевченко Т. Г. Кобзарь. Гайдамаки / Т. Г. Шевченко. - С.Пб.,  1886. - 72 с. : іл.

Оновлено 26-04-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка