Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Loading

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 52-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Великий син великого народу. До 145-ліття від дня народження М. С. Грушевського (1866-1934). Каталог книжкової виставки



ББК 91. 9 : 63

          В 27

Великий син великого народу : кат. книжк. виставки до 145-ліття від дня народж. М. С. Грушевського / Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. : Н. В. Джус, В. В. Джус ; відп. за вип. Л. В. Бабій]. - Івано-Франківськ, 2011. - 16 с.

Каталог книжкової виставки  приурочений 145-літтю від дня народження одного з найвидатніших українських істориків світового рівня, громадського і державного діяча, Голову Центральної Ради (1917-1918) Михайла Сергійовича Грушевського.

Дане видання охоплює документальні джерела з фондів Івано-Франківської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка та Інтернет-ресурси про вченого.

У каталозі вміщено коротку біографічну довідку, бібліографічну частину, яка складається з розділів: «Основні видання творів Михайла Грушевського», «Література про життя і наукову спадщину вченого» та «Інтернет-ресурси».

Документи в межах розділів розміщені в алфавітному порядку за прізвищами авторів та назвами творів чи публікацій.

Видання розраховане на істориків, спеціалістів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, бібліотечних працівників, а також усіх, хто цікавиться історією України.

Пропозиції та замовлення просимо надсилати за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22, Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, відділ загального читального залу, тел. 75-01-32.

Укладачі: Джус Н. В. - завідувач відділу загального читального залу

              Джус В. В. - бібліотекар ІІ категорії сектору МБА

Відповідальна за випуск :  Бабій Л. В. - директор ОУНБ ім. І. Франка

Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934)
історик, громадський і державний діяч; голова Центральної Ради (1917-1918)

Народився Михайло Сергійович Грушевський 29 вересня 1866 року в м. Холмі. Виростав на Кавказі - спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича.

Активний член київської громади, голова Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові, редактор «Наукових записок» цього товариства. 3 березня 1917 по квітень 1918 року - голова Української Центральної Ради.

Автор багатотомної праці «Історія України-Руси», «Нарис історії українського народу», «Історії української літератури» та ін.

Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Тіло Грушевського перевезено до Києва. Похований на Байковому кладовищі.

«Я походжу з давньої (звісної з ХVІІІ в.), але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті. Були се переважно дячки, паламарі, але дідові мойому Федорові вдалось дійти священства і перейти під Київ, до села Лісників, і се помогло батьку мойому Сергію вийти на дорогу, хоч він рано зіставсь сиротою, але завдяки енергії й здібностям осягнув вищу освіту й, не прийнявши свячення, віддався діяльності педагогічній, був спочатку «професором» в семінаріях переяславсько-полтавській і київській, потім директором народних шкіл на Кавказі, а бувши автором одного популярного в Росії підручника слов'янської мови, не тільки міг забезпечити нам, дітям, можливість, не журячись за хлібом насушним, віддаватися науковій роботі замолоду, а й зіставив по собі досить значний маєток - в значній части призначений ним знов-таки на ціли гуманітарні (стипендії й школу)», -читаємо в автобіографії, написаній Михайлом Грушевським. Середовище, про яке з теплотою згадує Михайло Сергійович, звичайно ж, відкривало доленосні обшири, привчало до наполегливої, клопіткої праці. Так, уже на третьому курсі М. Грушевський пише наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца ХІV века», яку було удостоєно золотої медалі. Михайла залишили при університеті на кафедрі російської історії. У 1890 - 1894 рр. Грушевський працює при Київському університеті як професорський стипендіат. Подальша його доля пов'язана з Галичиною, викладанням у Львівському університеті. На початку першої світової війни Грушевський приїхав до Києва. Влада була вороже настроєна до вченого - засилає його до Симбірська як українського сепаратиста і «мазепинця».

Волю принесла Лютнева революція в Петрограді. 4 березня в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. Викликаний телеграмою, 12 березня він повертається з Москви до Києва.

Центральна Рада діяла протягом 14 місяців. Першим Універсалом було проголошено автономію України в складі Російської федеративної республіки. Третім Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а 22 січня 1919 Четвертим Універсалом - повну політичну незалежність України від Росії. 29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної республіки.

Після падіння Центральної Ради Грушевський перебував деякий час у Кам'янці-Подільському, де редагував газету «Голос Поділля», пізніше - у Празі, Відні, Женеві.

У березні 1924 року Грушевський із сім'єю приїжджає до Києва. Через шість років його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. Зі зміною політичних орієнтирів у державі радянська влада посилює цькування талановитого вченого.

У монографії Р. Я. Пирога «Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924-1934)» глибоко розкрито трагізм цього періоду. В архівах, зокрема, збереглися підготовчі матеріали до доповіді Затонського, в яких виписано способи викриття Михайла Грушевського. Найперше у ньому вбачали одну з центральних постатей українського націоналізму, підтасовувалися матеріали про Грушевського як ліберального демократа, про кадетську орієнтацію, ворожнечу до всього великоруського тощо. Зверталася увага на ігнорування диктатури пролетаріату. У січні 1934 року Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності - далеко не повний перелік «гріхів», які посипалися на вченого.

Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Втрутилися хірурги. Однак хвороба тільки посилилася, оскільки лікування було некваліфіковане.

Грушевський помер. Наступного дня газета «Вісті» від Ради Народних Комісарів УСРР вмістила повідомлення про смерть. У постанові Раднаркому зазначалося:

«Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М. С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила:

Поховати академіка Грушевського М. С. в столиці України - Києві.

Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський.

Призначити сім'ї академіка Грушевського М. С. персональну пенсію 500 крб. на місяць».

Такий, можна сказати, несподіваний був кінець гонінь на історика. Не варто говорити про мотиви, які спонукали владу так повернути справу (це тема для окремих досліджень). В той же час для радянської влади впродовж наступних десятиліть він залишався ніким іншим, як «українським буржуазним істориком, одним з головних ідеологів і ватажків буржуазно-націоналістичної контрреволюції на Україні». Тільки в незалежній Україні ім'я Михайла Грушевського знайшло справжнє визнання. Високістю духу, благородством помислів він заклав найглибші ідейні підвалини національного відродження, очолив перший у ХХ столітті прорив українського народу до самостійності. За все своє життя Грушевський зробив і написав так багато, що про його творчу і політичну діяльність створено величезну літературу, склався окремий міждисциплінарний напрямок, який має назву грушевськознавство.

Михайло Грушевський - це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, фундаментальністю. Його перу належить близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної «Історії України-Руси», справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому світової української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження.

Михайло Грушевський - блискучий, неперевершений організатор наукового життя, голова Наукового товариства імені Шевченка, Українського наукового товариства, історичної секції Всеукраїнської Академії наук, керівник університетської та академічної кафедр, засновник львівської та київської наукових шкіл, які складають цілу епоху у вітчизняній історіографії.

Михайло Грушевський - видатний громадський і державний діяч, визнаний лідер національного-демократичної революції. Він належить до тих політиків, які сповна пізнали велич і насолоду тріумфу і гіркоту поразки, але до кінця залишилися вірними ідеї всього життя - самоствердженню свого народу.

Однією з провідних ліній компетенції національного державотворення Михайла Грушевського виступає ідея соборності українських земель. Він наголошував: «Народність і територія стрілися саме на порозі історичного життя нашого народу і утворили першу підставу його розвою».

Тривала подвижницька праця Михайла Грушевського у Галичині і Наддніпрянщині, у Львові і Києві стали живим уособленням єднання західних і східних теренів України.

Не менш важливе значення для сучасності має всебічно обґрунтована ним ідея суверенності українського народу, або, як казав Михайло Сергійович, «право самому порядкувати на власній землі». Зрозуміло, стверджувати, що він завжди був радикальним самостійником, було б відступом від історичної правди. Проте не можна не бачити, що його автономістські і федералістські погляди пройшли суттєву еволюцію, визначалися конкретно-історичними обставинами. Про це свідчать, зокрема, такі промовисті документи, як Універсали Центральної Ради, де авторська участь Грушевського не тільки незаперечна, а й визначальна.

Становлення демократичної, правової Української держави також є одним з лейтмотивів ідейної спадщини Михайла Грушевського. Він показав, що еволюція людства, попри всі складнощі, має тенденцію до встановлення справедливого демократичного ладу. Влада в державі має належати особам, обраних народом на демократичних засадах, працювати для народу, спиратися на волю його більшості.

Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаним, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М. Грушевський заклав підвалини української державності. Пам'ять про нього вічна, наукові праці - невичерпне джерело мудрості на всі віки.

                                   // Шаров І. Сто видатних імен України . - К., 1999. - С. 116-120.

ОСНОВНІ ВИДАННЯ ТВОРІВ Михайла Грушевського

Всесвітня історія в короткім огляді [Текст] : у 6 ч. Ч. 1-3 / М. С. Грушевський. - К. : Українознавство, 1996.

Духовна Україна  [Текст] : зб. творів / Михайло Грушевський. - К. : Либідь, 1994. - 560 с.

З історії релігійної думки на Україні [Текст] / М. Грушевський. - К. : Освіта, 1992. - 193 с.

Із літературної спадщини [Текст] / М. Грушевський ; ред. Л. Винар. - Нью-Йорк  ; К. : Книга, 2000. - 415 с.

Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями [Текст] / Михайло Грушевський. - Донецьк : БАО, 2008. - 708 с.: іл.

Ілюстрована історія України [Текст] / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1992. - 544 с.

Ілюстрована історія України [Текст] / М. Грушевський. - Репринт. відтворення вид. 1913 р. - К., 1990. - 524 с.

Ілюстрована історія України [Текст] / М. Грушевський. - Репринт. відтворення вид. 1913 р. - Х. : ІСЕ - Україна, 1990. - 524 с.

 Ілюстрована історія України з додатком Нового періоду історії України за роки від 1914 до 1919 [Текст]  / М. Грушевський. - Нью-Йорк : Вид-во шк. Ради, 1990. - 558 с.

Історія України [Текст] / М. Грушевський. - К. : Освіта, 1991. - 270 с.

Історія України, приложена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх [Текст] / М. Грушевський. - 2-е вид., стер. - К. : Либідь, 1992. - 228 с.

Історія України-Руси [Текст] : у 11 т., 12 кн. / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991.

Історія української літератури [Текст] : в 6 т., 12 кн. Т. 1-4 / М. Грушевський. - К. : Либідь, 1993, 1994.

Культурно-національний рух на Україні в ХVІ - ХVІІ віці [Текст] / М. Грушевський. - 2-е вид. - Дніпросоюз, 1919. - 248 с.

На порозі Нової України [Текст] : гадки і мрії / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991. - 120 с.

Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя [Текст] / М. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1991. - 560 с.

Новий період історії України за роки від 1914 до 1919 [Текст] / М. С. Грушевський. - К. : Либідь, 1992. - 46 с.

Очерк истории украинского народа [Текст] / М. С. Грушевский. - 2-е изд. - К. : Лыбидь, 1991. - 398 с.

Очерк истории украинского народа [Текст]  / М. С. Грушевский. - 2-е изд. - К. : Лыбидь, 1990. - 398 с.

Предок [Текст] : із белетристичної спадщини / М. Грушевський. - К. : Веселка, 1990. - 245 с.

Про батька козацького Богдана Хмельницького [Текст] / М. Грушевський. - Д. : Січ, 1993. - 55 с.

Про старі часи на Україні: коротка історія України (для першого початку) [Текст] / Михайло Грушевський. - К. : Обереги, 1991. - 104 с.

Про українську мову і українську школу [Текст] / Михайло Грушевський. - К. : Веселка, 1991. - 46 с. : іл.

Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси ХVІ-ХVІІІ вв. [Текст] / М. Грушевський, О. Левицький. - Репр. вид. 1900 р. - Л., 1991. - 154 с.

Хто такі українці і чого вони хочуть [Текст] / М. Грушевський. - К. : Знання, 1991. - 240 с.

Щоденник (1888-1894 рр.) [Текст] / М. Грушевський ; упоряд. Л. Зашкільняка. - К., 1997. - 250 с. 

Твори [Текст] : у 50 т. Т. 1-8, 11, 14 / Михайло Грушевський. - Л. : Світ, 2007, 2008.

Як жив український народ [Текст] : для серед. шк. віку / М. Грушевський - К. : Веселка, 1992. - 111 с. : іл.

* * *

Грушевський М. Звичайна схема «руської» історії й справа національного укладу історії східного слов'янства / М. Грушевський // Історія України. - 2006. - № 45 (груд.). - С. 1-5 : фото.

Грушевський М. Остатня кутя: різдвяна мрія / М. Грушевський // Дивослово. - 2009. - № 1. - С. 55-58.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І НАУКОВУ СПАДЩИНУ ВЧЕНОГО

Книжкові видання

Великий українець [Текст] : матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / упоряд., підгот. текстів та фотоматеріалів, комент., приміт. А. П. Демиденка ; вступ. слово Л. М. Кравчука ; післямова Ф. П. Шевченка ; худож. оформл. О. В. Коваля. - К. : Веселка, 1992. - 551 с. : іл.

Верстюк В. Ф. М. С. Грушевський [Текст] : коротка хроніка життя та діяльн. / В. Ф. Верстюк, Р. Я. Пиріг. - К. : Либідь, 1996. - 144 с.

Винар Л. Грушевськознавство: генеза й історичний розвиток [Текст] / Любомир Винар. - К. : Укр. іст. т-во : Міжнар. т-во ім. М. Грушевського : Вид-во ім. О. Теліги, 1998. - 216 с.

Винар Л. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (1866-1934) [Текст] // Винар Л. Силуети епох // Любомир Винар. - Дрогобич. 1992. - С. 77-180.

Винар Л. Михайло Грушевський і наукове товариство ім. Тараса Шевченка 1892-1930 [Текст] / Любомир Винар. - Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1970. - 111 с.

Гаврилів Б. Михайло Грушевський і Прикарпаття [Текст] : ілюстр. історико-краєзн. зб.  / Богдан Гаврилів. - Івано-Франківськ : Тіповіт, 2002. - 42 с.

Геник С. Грушевський Михайло [Текст] // Геник С. 150 великих українців / Степан Геник. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2001. - С. 60-63.

Гирич І. Політична публіцистика Михайла Грушевського [Текст] / Ігор Гирич // Грушевський М.  Твори : у 50 т. Т. 1. - Л. : Світ, 2007. - С. 14-46.

Горинь В. Вілла Михайла Грушевського у Львові [Текст] / Василь Горинь. - Л., 1999. -  72 с.

Грабовецький В. Михайло Грушевський [Текст] : до 125-ліття з дня народж. М. Грушевського  / В. Грабовецький. - Івано-Франківськ : Галичина, 1991. - 44 с.

Грушевський Михаил Сергеевич [Текст] // Большая советская энциклопедия.  Т. 7. - М.,1972. - С. 413.

Грушевський Михайло Сергійович [Текст] // Довідник з історії України (А-Я). - К. : Ґенеза, 2002. - С. 183-186.

Грушевський Михайло Сергійович [Текст] // Енциклопедія історії України : у 5-ти т. Т. 2 / редкол. : В. А. Смолій (голова) [та ін.]. - К. : Наук. думка, 2003. - С. 232-235.

Грушевський Михайло Сергійович [Текст] // Українська радянська енциклопедія. Т. 3. - 2-ге вид. - К., 1979. - С. 202.

Грушевський Михайло Сергійович [Текст] // Український радянський енциклопедичний словник : у 3-х т. Т. 1 / редкол. : Бабичев Ф. С. (голов. ред.) [та ін.]. - 2-ге вид. - К., 1986. - С. 465.

Дашкевич Я. Михайло Грушевський [Текст] // Дашкевич Я. Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Ярослав Дашкевич. - 2-ге вид., виправл. і допов. - Л., 2007. - С. 366-450.

Ідзьо Л. Михайло Грушевський на шпальтах часописів українців Росії у першій чверті ХХ століття [Текст]  / Л. Ідзьо. - Л. : Сполом, 2007. - 64 с.

Кугутяк М. Криворівня і Михайло Грушевський  [Текст] / Микола Кугутяк // Криворівня : матеріали міжнар. наук. конф. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 61-65.

Листи Михайла Грушевського до Михайла Мочульського (1901-1933) [Текст] / упоряд. Р. Дзюбан ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника. - Л., 2004. - 153 с.

Михайло Грушевський [Текст] : фотоальбом. - К. : Україна, 1996. - 141 с. : іл.

Науково-історичні читання, присвячені 140-річчю з дня народження М. С. Грушевського  (Мінськ, 22 грудня 2006 р.) [Текст] / Білоруський держ. ун-т ; за заг. ред. : О. А. Яновського, В. М. Бойка. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. - 156 с.

Пристайко В. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД: трагічне десятиліття, 1924-1934 [Текст] / Володимир Пристайко, Юрій Шаповал. - К. : Україна, 1996. - 335 с. 

Сохань П. Творча спадщина М. С. Грушевського і сучасність [Текст] / Павло Сохань //  Грушевський М.  Твори : у 50 т. Т. 1. - Л. : Світ, 2007. - С. 14-46.

Шаповал Ю. Михайло Грушевський [Текст] / Юрій Шаповал, Ігор Верба. - К. : Альтернативи, 2005. - 352 с. :  іл.

Шаров І. Грушевський Михайло Сергійович [Текст] // Шаров І. Сто видатних імен України / Ігор Шаров. - К. : Альтернативи, 1999. - С. 116-120.  

Періодичні видання

Гомотюк О. Михайло Грушевський - архітектор науки про українство / О. Гомотюк // Психологія і суспільство. - 2010. - № 2. - С. 26-52.

Тельвак В. Грушевськознавство: методологічні проблеми поступу / Віталій Тельвак // Краєзнавство (Київ). - 2010. - № 3. - С. 29-35.

Цибенко І. Територіально-історичні дослідження Михайла Грушевського : бібліографічний аспект / І. Цибенко // Вісник Книжкової палати. - 2010. - № 12. - С. 21-24.

Чубукова Т. Матеріали до курсу за вибором «Визначні постаті України» : Михайло Грушевський / Т. Чубукова // Історія в школах України. - 2010. - № 3. - С. 16-21.

Головін В. Наукова діяльність львівської історичної школи Михайла Грушевського (1894-1914 рр.) / В. Головін, Я. Кісь, В. Педич // Прикарпатський вісник НТШ. Думка. - 2009. - № 3. - С. 138-148.

Дроздовський Д. Час вищої європейськості: доба українського барокко в працях М. Грушевського / Д. Дроздовський // День. - 2009. - 27 листоп. (№ 216). - С. 8.

Заброварний С. Економічні погляди М. С. Грушевського / С. Заброварний  // Український історичний журнал. - 2009. - № 6. - С. 47-62.

Корольов Г. Трансформації федералістської концепції М. Грушевського в роки еміграції (1919-1924) / Г. Корольов // Історичний журнал. - 2009. - № 2. - С. 64-70.

Панькова С. З родинного древа Грушевських-Оплокових / С. Панькова // Світогляд. - 2009. - № 3. - С. 12-15.

Цибенко І. Михайло Грушевський та міжнаціональні бібліографічні зв'язки / І. Цибенко // Вісник Книжкової палати. - 2009. - № 10. - С. 29-31.

Ващенко В. «Дослідницька програма» М. Грушевського та проблеми критеріїв оцінки інтелектуальної ініціативи / В. Ващенко // Київська старовина. - 2008. - № 3. - С. 60-84

Дем'янюк О. Волинь та Галичина у державницьких поглядах Михайла Грушевського / О. Дем'янюк // Київська старовина. - 2008. - № 4. - С. 71-80.

Кулик Н. «Я не належу до породи героїв»: дитинство, юність, університети, або як Грушевський став Грушевським  / Н. Кулик, В. Шуневич // Україна. - 2008. - № 12. - С. 86-92.

Манюк О. «Питання чести своєї й свого покоління» : [про М. Грушевського] / О. Манюк // Слово Просвіти. - 2008. - 4-10 груд. (№ 49). 

Мацько Л. «Проти всіх заборон і обмежень...»:  Михайло Грушевський про українську мову / Л. Мацько // День. - 2008. - 22 берез.

Тельвак В. Життєвий і творчий шлях М. С. Грушевського в ювілейних оцінках 1926 р. / В. Тельвак // Український історичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 111-125.

Ващенко В. «Історія як фізика»: М. Грушевський у пошуках універсальних законів історичної дії / В. Ващенко // Український історичний журнал. - 2007. - № 4. - С. 138-152.

Ващенко В. Методологія Михайла Грушевського у контексті «Філософія життя» / В. Ващенко // Київська старовина. - 2007. - № 4. - С. 79-103.

Діброва С. «Нестор української етнографії»: Я. Новицький і М. Грушевський / С. Діброва // Видання Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. (Історія). - 2007. - № 89-90. - С. 76-80.

Макаревич А. Грушевський повернувся додому: [про історико-меморіал. музей вченого] / А. Макаревич // Наша віра. - 2007. - № 3 (берез.). - С. 14.

Рудь М. Рання праця Михайла Грушевського з джерелознавства історії полабсько-прибалтійських слов'ян / М. Рудь // Київська старовина. - 2007. - № 5. - С. 3-37.

Смогоржевська І. Історико-бібліографічна спадщина Михайла Грушевського  / І. Смогоржевська // Київська старовина. - 2007. - № 4. - С. 171-175.

Сюндюков І. До вершин українського духу: Михайло Грушевський як історик вітчизняної церкви / І. Сюндюков // День. - 2007. - 27 квіт. (№ 73). - С. 8.

Цибенко І. Організаційна та критико-бібліографічна діяльність Михайла Грушевського на сторінках журналу «Україна» / І. Цибенко // Вісник Книжкової палати. - 2007. - № 1. - С. 27-29.

Бурдуланюк В. Михайло Грушевський і Галичина / Василь Бурдуланюк // Краєзнавець Прикарпаття. - 2006. - № 8. - С. 41-43.

Верба І. Михайло Грушевський: роки заслання (1914-1917) / Ігор Верба // Історичний журнал. - 2006. - № 4. - С. 8-21.

Гапак  П. Першорядний історик, державник / П. Гапак // Альманах Українського Народного Союзу : Річник 96-ий. - Парсипані ; Нью-Джерзі : Свобода, 2006. - С. 104-112.

Гирич І. Б. М. Грушевський і І. Франко: до історії взаємин / І. Б. Гирич // Український історичний журнал. - 2006. - № 5. - С. 35-66.

Голобородько Я. Речник української національної ідеї / Я. Голобородько // Вісник Національної Академії Наук України. - 2006. - № 9. - С. 44-52 : портр.

Голобородько Я. Г.  Професор-державотворець / Я. Г. Голобородько // Історія в середніх і вищих навчальних закладах. - 2006. - № 5/6. - С. 14-18.

Грабовецький В. Як писалася багатотомна історія України-Руси / Володимир Грабовецький // Краєзнавець Прикарпаття. - 2006. - № 8. - С. 38-40.

Гусєв В. Крик душі: передсмертне звернення М. Грушевського до  В. Молотова / Віктор Гусєв // Історичний журнал. - 2006. -  № 4. - С. 88-92.

Дудко О. Листи Олександра Лотоцького до Михайла Грушевського (кінець ХІХ ст.) / Оксана Дудко // Історичний журнал. - 2006. - № 4. - С. 92-96.

Манюк О. Великий син великого народу / О. Манюк // Просвіта. - 2006. - № 11 (листоп.). - С. 3 : портр.

Мельниченко В. Михайло Грушевський : «Я оснувався в Москві, Арбат, 55» / В. Мельниченко // Слово Просвіти. - 2006. - 28 верес.-4 жовт. (№ 39). - С. 10 : портр.

Пиріг Р. Михайло Грушевський і більшовицька влада: ціна політичного компромісу / Р. Пиріг // Дзеркало тижня. - 2006. - 30 верес. (№ 37). - С. 20.

Пиріг Р. «Приземлення» Михайла Грушевського / Р. Пиріг // Урядовий кур'єр. - 2006. - 29 верес. (№ 182). - С. 7 : портр.

Румянцев В. Михайло Сергійович Грушевський - видатний український державний діяч / В. Румянцев // Вісник Академії правових наук. - 2006. - № 4. - С. 78-86.

Скрипник І. До дня народження засліпленого велетня / І. Скрипник // Персонал-плюс. - 2006. - 29 верес.-5 жовт. (№ 39). - С. 7.

Славинський М. Шлях до лідерства й невідомі сторінки : 29 вересня 1886 року народився Михайло Грушевський / М. Славинський // Віче. - 2006. - № 17/18. - С. 2-3.

Соколова С. Сторінки великого життя / С. Соколова // Українська культура. - 2006. - № 12. - С. 1.

Тельвак В. В. Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ - початок ХХ) / В. В. Тельвак // Український історичний журнал. - 2006. - № 5. - С. 67-88.

Франко З. Михайло Грушевський та Іван Франко / З. Франко // Культура і життя. - 2006. - 21 черв.

Шаповал Ю. І. Загадка смерті Михайла Грушевського / Ю. І. Шаповал // Український історичний журнал. - 2006. - № 5. - С. 83-98.

Антощук Л. Сторінками щоденника молодого генія : [про М. Грушевського] / Л. Антощук // День. - 2005. - № 14. - С. 8.

Ващенко В. Наукова самопрезентація М. Грушевського / Володимир Ващенко // Київська старовина. - 2005. - № 4. - С. 93-107.

Горинь В. Чи відбувся перегляд справи Катерини Грушевської? : [етносоціолога, культуролога, фольклориста] / В. Горинь // Дзвін. - 2005. - № 8. - С. 103-107.

Пиріг Р. Я. Проблеми підготовки наукової біографії Михайла Грушевського / Р. Я. Пиріг // Український історичний журнал. - 2005. - № 4. - С. 178-189.

Чернецький Є. Портрет як продовження гімну : [у Львові знайдено прижиттєвий портрет М. Грушевського] / Є. Чернецький // Україна молода. - 2005. - 18 черв.

Шаботенко Є. Перший у ХХ столітті прорив українського народу до самостійності очолив наш перший президент Михайло Грушевський / Є. Шаботенко // Україна. - 2005. - С. 11-14 : фото, портр.

Якимович Я. «Світ веде в історію через 50 томів» : [про вид. творів М. Грушевського] / Я. Якимович // За вільну Україну. - 2005. - 17 лют. - С. 18 : портр.

Меншій А. У становленні і без ідеалізації: М. Грушевський у романі Ю. Хорунжого «Вірую» / А. Меншій // Слово і час. - 2004. - № 11. - С. 81-89.

 ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Михайло Грушевський - Твори - Письменник - Автор

http://www.ukrlit.vn.ua/author/grushevski.html

Михайло Грушевський. Історія України-Руси

http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm

Михайло Грушевський. Історія української літератури. У 6 т.

http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrushe.htm

Михайло Грушевський. Вибрані статті.

http://litopys.org.ua/hrs/hrs.htm

Михайло Грушевський. Життя й діяльність

http://litopys.org.ua/rizne/kryp4.htm

Михайло Грушевський

http://bratstvolviv.orthodoxy.ru/grusch.html

Михайло Грушевський: історик і будівничий нації

http://library.kharkov.ua/lib_druk.php?type=2&id

Грушевський М. С. - життєвий та творчий шлях

http://www.ukrtvory.com.ua/grush.html

Оновлено 23-06-2017
© 2012. ОУНБ iменi I. Франка

Яндекс.Метрика