Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Михайло Андрусяк: літописець боротьби за волю України. Методичні поради



ББК 83.3 (4Укр) 6

А 64

Михайло Андрусяк: літописець боротьби за волю України : метод. поради / Івано-Франків. ОУНБ ім. І. Франка, науково-метод. від. - Івано-Франківськ, 2010. - 15 с. - (Серія : „Літературна скарбниця України: ювіляри року". Вип. 1).

Методичні поради розкривають життєвий і творчий шлях відомого прозаїка, літописця історії легендарної армії ОУН-УПА - нашого земляка, лауреата Шевченківської премії 2010 року Михайла Миколайовича Андрусяка.

Форми популяризації літературного доробку письменника, запропоновані бібліотекою, можуть використати у своїй роботі працівники закладів культури та освіти. Матеріали можуть служити пізнавальною інформацією для широкого кола читачів.

Підготувала: Фіцик С. Г. - завідувач науково-методичного відділу ОУНБ ім. І. Франка

Відповідальна за випуск: Бабій Л. В. - директор ОУНБ ім. І. Франка

 

Відомо, що про талант писати важко. Нелегко осягнути багатогранну непересічну особистість, яка володіє Божим даром, відтворити грані таланту письменника, високі верховини його творчих доріг.

Для письменника Михайла Миколайовича Андрусяка ще з його ранньої юності літературне слово стало необхідною потребою і життєвим кредо. Ним він живе, йому безкомпромісно і вірно служить, словом довірливо і щиро виповідає свою душу світу і словом щодня вводить світ до неї.

Народився він 5 грудня 1955 року в селі Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області в родині Параски Левко і Миколи Андрусяка. Бабка-повитуха запропонувала новонародженому на вибір грошову банкноту і ручку. Маленькі пальчики вхопили ручку. Вручене п'ятдесят п'ять років тому перо не заіржавіло.

Найкращими споминами дитинства, за словами самого письменника, є солодкий кукурудзяний малай і перший власний покіс, а ще - мамина тужлива пісня. І з кожним прожитим днем свіжішає згадка про сонцесяйну мамину усмішку і лагідні неньчині очі. Досі відчуває доторк дужих батькових рук, у голові паморочиться від п'янкого запаху чиблівок з-під його невтомного рубанка. Як найдорожчу родинну реліквію зберігає столярний інструмент прадіда Федора.

Розповідає: „Часто ширяю на крилах сну над рідними Вербівцями, біжу босоніж порослою споришем стежиною до батьківської хати. Вві сні і наяву чую легкий посвист гострої коси, бачу перші свої дитячі покоси, вкриваюся зоряним небом рідного краю, вдихаю змішаний на вранішній росі, солодкий запах трав. Той незабутній запах Вітчизни не дозволяє збочити, зійти на манівці. А ще - ледь притлумлений вогонь у батькових очах..."

Сільська восьмирічка, Коломийський технікум механічної обробки деревини, морехідна школа м. Пярну (Естонія), факультет романо-германської філології Київського університету ім. Т. Шевченка, праця на деревообробних підприємствах, шахті Вугледару, будовах Сибіру... Трудився їздовим, вантажником, теслярем-бетонником, майстром, двірником, тренером, учителем, перекладачем, журналістом... Отакі його життєві „університети". А сьогодні - видавець, директор коломийської друкарні ім. Шухевича (з 1993).

Одержавши відповідну освіту і засвоївши тайни письменницького слова, Михайло Миколайович всьому світові розповідає про те, що почув від своєї матері. Скарб, що мати передала в слові, в пісні, у своїх вчинках, він сприйняв як такий, який вимагає бути збагаченим, розвинутим і донесеним до прийдешніх поколінь. В різні роки світ побачили документально-художні повісті „Студені милі", „Ув'язнена скрипка", „Грані болю", „Смерековий біль", „Криваві роси сорокових", „Вежі духу", книжка художніх оповідань „Біла душа", новели, переклади з німецької, англійської, польської мов, він - автор-упорядник книжок „Христос воскрес" і „Торба галицьких анекдотів".

Михайло Андрусяк є членом Національної Спілки журналістів України (з 1991), членом Національної Спілки письменників України (з 1995). Йому належить велика організаційна та редакторська праця у видавничо-поліграфічному товаристві „Вік". Михайло Андрусяк є також членом редколегії журналу „Перевал". Лауреат обласної премії ім. В. Стефаника (2002), премії імені Леся Мартовича (2006), коломийської міської літературної премії ім. Т. Мельничука (2006). Третій в історії Прикарпаття, після письменників Степана Пушика і Тараса Мельничука, став Шевченківським лауреатом.

За документально-художню трилогію „Брати грому" (2001), „Брати вогню"(2004) та „Брати просторів" (2007) Михайлові Андрусяку у 2010 році присуджено Національну премію України ім. Тараса Шевченка в галузі літератури. Ці вагомі видання увібрали в себе двадцятилітню працю про легендарну армію УПА. Зокрема, її діяльність на теренах Коломийської повстанської округи.

Мабуть, добрі відгуки української громадськості про книги М. Андрусяка, їх надзвичайна популярність серед читачів („Брати грому" мають уже вісім перевидань) стали тим підмурівком, на якому постав теперішній здобуток письменника.

З метою популяризації творчого доробку М. Андрусяка і з нагоди 55-ліття від дня народження в бібліотеках області рекомендуємо провести творчі заходи, у репертуарі яких найбільш ефективними будуть вечори-портрети, літературно-мистецькі вернісажі, читацькі конференції, презентації, огляд публікацій у пресі. До кожної бібліотечної акції бажано оформити експозиційні стенди, книжково-ілюстративне бібліоревю „Зболений думкою про долю народу", які б розповідали про творчий шлях письменника, кільцеву книжково-ілюстративну виставку-портрет „Твій син, Україно", епіграфом до якої можуть бути слова автора

„Я дякую Богові за те, що народився українцем".

Розділи:

  • Син землі покутської
  • Літописець ОУН-УПА
  • За редакторським столом
  • Національний тріумф письменника

Цитата: „Кожний великий митець - то цілий світ. Увійти в цей світ, відчути його багатогранність і неповторну красу означає наблизити себе до безкінечного розмаїття життя" (С. Машинський)

 ● І зустрічі, і інтерв'ю...
Книжкові виставки - це своєрідна візитка бібліотеки. По них можна скласти уявлення не тільки про фонд, але й про стиль роботи бібліотечного фахівця.

Дану виставку може супроводжувати друкована продукція бібліотеки: інформаційний листок „До 55-ліття М. Андрусяка", буклет „Грані таланту Михайла Андрусяка", серія закладок „Читаємо М. Андрусяка".

Рекомендуємо створювати анотовані каталоги книжкової виставки з метою подальшого їх використання для бібліографічних довідок. А під час функціонування виставки такий каталог даватиме інформацію про книги з виставки, що видані користувачам.

Для удосконалення інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів з метою подальшого вивчення творчості письменника в бібліотеках слід формувати бази даних, тематичні папки, картотеки „Шевченківський лауреат - наш краянин", „М. Андрусяк - письменник і видавець".

Для читачів можна оформити інформаційні зони „Співець повстанської армії", „Самородок землі покутської", провести урок патріотизму „Мої герої - люди легенди" (М. Андрусяк), літературну композицію „Брати ми грому і просторів, борці за волю, славу й честь" (маршова пісня УПА відтинку „Чорний ліс").

Рекомендуємо організувати День письменника в бібліотеці. У цей день в обслуговуючих відділах бібліотеки книги письменника мають бути: біля кафедри видачі літератури, а не тільки у відкритому фонді і, звичайно, на книжкових виставках, поличках, інформаційних стендах.

Перед проведенням Дня письменника бажано провести рекламну компанію: оголошення у фойє бібліотеки, повідомлення в місцевих газетах:

5 грудня - 55 років Михайлу Андрусяку

День письменника в бібліотеці!

 Вашій увазі пропонується:

    * Книжкові виставки (абонемент і читальний зал)
    * Акція „Письменник за кафедрою"
    * літературна мандрівка „Окрилений любов'ю до рідної історії"
    * фотовиставка „Герої його творів - наші земляки"

 Можна провести міні-опитування серед читачів бібліотеки:

1. Які твори М. Андрусяка Ви читали?

2. Які маловідомі факти з історії Прикарпаття описує у своїх художньо-документальних творах письменник?

3. Назвіть книги, які принесли автору найбільше визнання.

4. Вкажіть літературні премії, які отримав письменник?

5. Які ще грані таланту М. Андрусяка Ви знаєте?

Кожен бібліотечний фахівець може і повинен бути промоутером читання у колі друзів, родини, користувачів книгозбірні. Важливо не стільки руйнувати, скільки усвідомити існування стереотипів упередженого ставлення до всього, що стосується маловідомих сторінок історії України. Варто допомогти читачеві особистою участю у читанні і популяризації дійсно цікавої, пізнавальної творчості М. Андрусяка.

Пропонуємо провести цикл літературних читань „Михайло Андрусяк - літописець боротьби за волю України".

Перше читання провести у формі вечора-портрета „З когорти майстрів". До програми вечора радимо включити:

1. „Обрав собі дорогу до народу" Виступ літературознавця

2. „Молодший брат грому, вогню і просторів" Виступ автора

3. „Каменярський дух і праця" - літературно-музична композиція

На вечорі можуть прозвучати вірші Марка Боєслава (Михайла Дяченка), Є. Маланюка, Д. Павличко, Б. Лепкого, повстанські пісні „На зеленій траві", „Повіяв вітер степовий", „Подай дівчино, руку на прощання", „Рости, рости, черемшино" та ін.

Друге читання пропонуємо провести у формі читацької конференції „Служитель правди"

План конференції

1. „Ми повертаємося знов"(Є. Маланюк) Виступ історика

2. Літературні обрії відомого видавця Виступ автора або літературознавця

3. „Душа і совість українського народу" Огляд творчого доробку письменника. Виступ бібліотекаря

4. Побратані священним огнем Виступи очевидців національно-визвольних змагань.

Виступ бібліотекаря.

Михайло Андрусяк досліджує та пише про одну з найболючіших сторінок нашої історії - визвольну війну українського народу 40-50-х років минулого століття.

Уважний поціновувач боротьби ОУН-УПА 40-50-х років, історик, просто український патріот з великою цікавістю читатиме документально-художні твори про самовіддану і жертовну боротьбу українського народу за своє визволення.

Це повісті-літописи про звичайних українців, які за покликом свого патріотичного обов'язку, свідомо, не шкодуючи крові й життя боролися за свою незалежність. Це документальні розповіді про українців, які пройшли безоднями загратованих вмістилищ неволі і залишилися людьми з великої літери, справжніми українцями.

Творчість М. Андрусяка відкриває життя і вміння боротися за свою волю. Дух героїв письменника виплеканий на українському національному грунті. Художньо-документальні твори письменника - це можливість пізнати правду, вивчити справжню, приховану від нас історію.

У творах Михайло Андрусяк висловив свій погляд на події національно-визвольних змагань 40-50-х років. Відповідальність перед мамою, перед іншими свідками тих подій, перед власним сумлінням автор глибоко відчуває, тому й відточеність його слова і переконаність думки знаходять відгук у серцях читачів. У творах, написаних на основі розповідей, спогадів жертв і героїв сталінської доби, автор намагається передати дух оповідача, дух епохи. Зі сторінок книжок ніби постають самі оповідачі, залишаючи нам правдиві картини всенародної боротьби.

Майже до кожного твору автор знаходить вдалий, влучний епіграф.

Так, до художньо-документальної повісті „Студені милі", яку автор присвятив своїй матері та „всім матерям-страждальницям", письменник цитує Марію Потикевич-Заболотну:

„Потрібно, щоб знав, мій сину,

Коли, хто мучив Україну.

Ще й до Чорнобиля була

Не раз в нас доленька гірка".

Твір „Студені милі" („Сповідь матері з покутського села") зіткано з болю та розлуки рідних та краян М. Андрусяка. Адже автор устами своєї матері Параски Левко розповідає про її страшні поневіряння у сталінських таборах, про високі моральні якості українських жінок, які навіть у найлютіших умовах тоталітарного режиму не втратили людської гідності. У своєму нарисі автор утверджує незламний дух народу-борця, а джерелом натхнення є рідні Вербівці, що на Городенківщині, батьки і власна сім'я.

Читаючи „Студені милі" не можна не звернути уваги на силу духу, на чистоту помислів героїв книжки. Вони, ці дівчата, вміли жити в екстремальних умовах, гідно несли свій тяжкий хрест на національну Голгофу, в чистоті пронесли свої незаплямовані душі.

Документальний нарис „Ув'язнена скрипка" продовжує висвітлення подій середини XX ст. на західноукраїнських землях. Епіграфом до нього автор узяв слова Йосипа Лося: „Гряде епоха, за якою меч буде поборений силою духу, темряву ненависті здолає любов, сила стане обов'язком, згода подарує щастя".

Розповідь автор веде від першої особи - головної героїні Галини Грабець. Прихід „визволителів", постійні облави, арешти і нищення людей, концтабори у віддалених районах Сибіру. Ця сторінка історії нашого поневоленого народу показала, що і в цих, досі нечуваних умовах, наші хлопці і дівчата не зламалися. Вони витримали випробування і перемогли. Сила духу була такою, що дала змогу вистояти і залишитися людьми. Головній героїні допомогла її скрипка і закоханість в музику. „Фортепіано і скрипка творили диво. Розсувалися закіптюжені барачні стіни, розступалася темінь тайги, яснішала полярна ніч. Втрачалося гнітюче відчуття неволі. Була тільки музика. Опановувала всім живим, заповнювала увесь безмір, несла на своїх крилах наші душі до Бога...

Пролітав у солодкому забутті вечір. Наставав ранок. Невільницький ранок. Остогидла роба, порвані бурки, пайка глевтяка, смердюча баланда, гарчання псів, окрики конвою..."

Скрипка, музика, любов до рідного народу для героїні пов'язані в одне ціле нерозривне надбання, які вона зібрала в серце і пам'ять за все своє життя і передає наступним поколінням нашої молоді, бо і всі герої книжки були молодими.

Збірку новел із загадковою назвою „Біла душа" пронизує авторський біль за людину. Звичайну, просту, яка мусить переборювати труднощі. Книга пронизана тим особливим світобаченням людини, яка пам'ятає кривди, вчинені рідному народові, і яка робить все, аби подібне не повторилося. Вчинки героїв новел змальовані правдиво. Майстерно і мудро. Зором художника. Зором християнина. Саме це спонукує читача довіритись авторові: „Кожна стеблина колоском, що віддавав прозорою блакиттю, тяглася до сонця, мов натовп святих у золотих шатах, із німбами на голові - до верховного провідця".

Книга „Командири відділів 21-го (Коломийського) тактичного відтинку УПА „Гуцульщина" - є довідником, у якому персоналії розташовані за алфавітним принципом. Праця цікава тим, що в ній досліджено структуру, особовий склад, обставини життя і смерті керівників середньої ланки УПА. Прикметно, що автор, який за своїм фахом не є істориком, вводить у науковий обіг зібрані ним матеріали, котрі служитимуть подальшим дослідникам історії. М. Андрусяк про свій твір пише так: „Надіємося, що ця скромна праця маленьким струмочком увіллється до могутньої ріки української національної ідеї, у відновлення історичної справедливості".

М. Андрусяк - письменник із народу й народний письменник. Його голос - це голос українця, голос життя, а значить, дарований Богом. Творчість його виросла на благодатному ґрунті українського народнопоетичного слова, увібравши в себе його простоту і ясність, багату палітру й ритміку. Його художнє мислення відзначається тонким ліризмом і гострою публіцистичністю, увагою до внутрішнього світу героя та прагненням до масштабного відтворення героїчних подій історії.

Третє читання радимо провести у формі літературної імпрези

„Михайло Андрусяк - національне визнання ".

План проведення

1. Потужне джерело національного духу Виступ колег по перу

2. Нескорені духом: книги про велич і трагізм Української Повстанської Армії Виступ бібліотекаря

3. Письменник. Видавець. Особистість. Виступ автора

4. „Ми на землі не просто. Нас ВІК собі обрав..." (Я. Руданець) Виступи колег з видавництва

Виступ бібліотекаря

Є книги, які говорять самі за себе. Нічого додавати до них не потрібно. Нічого видумувати. Тільки жорстка правда життя. Тільки сповнена наснаги боротьба. Тільки грані болю і біль утрат. Такими є книги „Брати грому", „Брати вогню", „Брати просторів".

У художньо-документальній повісті „Брати грому" автор устами головного героя - сотенного Кривоноса (Мирослава Симчича), розповідаючи про боротьбу УПА і поневіряння побратимів у неволі, оповідає про долю свого народу. При цьому згадується Шевченкове: „Історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини". Але щоразу, торкаючись знову і знову близької йому проблеми, письменник це робить інакше, ніж інші, плекає свій світ із зовнішнього хаосу і будує його на позитивних принципах віри, надії, любові.

Відомо, що і написання історії УПА, і створення її літературного літопису пов'язані з величезними труднощами, оскільки УПА - це армія безіменних, бо кожен від головного командира до простого стрільця, закритий для посторонніх, навіть для приятелів, псевдонімом, вибраним іменем.

Михайло Андрусяк у своєму дослідженні відкриває сотні імен, прізвищ учасників українського руху Опору, а це нині особливо важливо, бо відходять у вічність вояки УПА, молодше покоління все менше знає про ті героїчно-трагічні події, тому така книжка мала бути написана. Скільки болю, трагізму і водночас гордості знаходимо в ось цих рядках: „Ціле життя прожив під чужим прізвищем, у чужих краях. Часто мені снилося рідне покутське село, родичі, друзі-ровесники... Але дорога до них мені, гнаному і безправному, була назавжди заказана. Назвавшись енкаведистам у далекому сорок шостому Малковичем, я й прожив ціле життя як Василь Малкович з Березова. Сьогодні заявляю всім, і друзям, і ворогам, що я - політвиховник Української Повстанської Армії друг Теодор - Василь Блясецький із Хлібичина на Снятинщині - вижив, друзям на радість і ворогам на зло!".

Письменник, шукаючи людського еталону, постійно фіксує, затримує читацьку увагу на шляхетних рисах людської натури: величі, великій офірності, де збирається і виходить у світ велетенська енергія життя, що дає силу протистояти агресії, жертвувати собою задля України. Адже кожен із повстанців сам обирає свій шлях. Межові обставини, страх перед смертю, велика ймовірність втрат створюють кризові умови вибору, Але тим величнішим є рішення кожного з героїв твору - залишитися чи стати борцем за Україну.

Друга книга із цього задуму - „Брати вогню" - продовжує розповідь про ті буремні героїчні і трагічні часи. Основу книги складають три повісті - „Грані болю", в центрі якої розповідь батька письменника Миколи Андрусяка. Описана одна з найтрагічніших сторінок в історії боротьби УПА на Прикарпатті - похід беззбройного гурту юнаків у травні 1944 року на допомогу Буковинській українській самооборонній армії.

„Смерековий біль" - це спогади про боротьбу із загарбниками, про перемоги і поразки, про поневіряння у гулагівських таборах смерті.

У третій повісті - „Вежі духу" - автор відходить від звичної для себе форми розповіді від першої особи, подаючи авторську відсторонену інтерпретацію подій. Наскрізним героєм цієї розповіді є повітовий провідник ОУН Курява (Василь Федюк). Хоча в процесі самої розповіді зринають десятки імен, сотні драм, тисячі героїчних історій. Не оминає також письменник імена тих зрадників, які прислужилися ворогові, видаючи їм місця перебування воїнів УПА.

Особливість книги „Брати вогню" полягає у тому, що автор дає можливість говорити своїм героям. Він фактично не втручається у бесіду. І за тими сухими фактами, простими розповідями криється величезна героїчна драма повстанського руху на Західній Україні. Доповнюють ці розповіді багатий фотоілюстративний матеріал. Фактично, ці блоки фотографій є самодостатніми і кожна з них говорить. Кожна з них витворює моторошно-героїчне панно боротьби і поразок.

Ключовим моментом „Братів просторів" є показ національно-визвольної боротьби українського народу не як явища галицького, а як загальноукраїнського. Тому назва книги, в якій присутні розлогість і широта, видається доволі вмотивованою, а водночас „прив'язаною" до попередніх книг згаданого книжкового серіалу.Канва життєвої долі головного героя Пантелеймона Блажуна -вишита подекуди скупими стібками, подекуди - розлого і багатоколірно. Візуалізувати те, про що мовиться у повісті, дають змогу численні фотознімки, якими проілюстровано книгу. Тут багато світлин, які публікуються вперше. Найновішою знахідкою, оприлюдненою в книзі, є 33 знімки, знайдені 2007 р. у селі Воскресінці Коломийського району.

Формуванню світогляду, інтелектуального потенціалу, духовного розвитку молоді допоможе використання оригінальних, близьких їм форм роботи. Користувачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування, які посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це -

- дискусійні інтерв'ю,

- різноманітні конкурси,

- бібліомарафони тощо.

Доцільно звернути увагу і на таку форму роботи як літературний квест за участю Михайла Андрусяка та інших письменників Прикарпаття. Літературний квест - це гра, мета якої щонайбільше пройти обумовлену кількість контрольних пунктів, на кожному з яких виконати певне завдання і в разі успіху отримати підказку щодо пункту наступного. Команди блукають у пошуках літературних цікавинок. На контрольних пунктах їх зустрічають письменники, які даватимуть наступні завдання.

Для організації цієї форми роботи можна провести

автограф-сесію письменників

і оголосити конкурс для написання невеликої оповідки. Для цього потрібно: використати інформацію з автограф-сесії письменника, рядок з літературного твору, знайти опис героя з іншої книжки та опублікувати текст. Волонтери роздають запрошення на участь у літературному квесті.

Можна також запропонувати провести

віртуальну подорож літературним Прикарпаттям

і самостійно створити літературну карту нашого регіону. Це буде віртуальний літературний квест.

Віртуальні учасники-мандрівники знаходять визначні місця Івано-Франківщини, які відвідували впродовж життя письменники, місця, де вони жили чи відпочивали. Це дасть можливість більше дізнатись про мистецьку культуру рідного краю, його архітектуру та етнографію.

Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими.

Проведення літературно-краєзнавчого квесту „Стежками легендарних воїнів" через призму романів М. Андрусяка також буде цікавим для молодіжної категорії користувачів. Своїм мистецьким пером письменник дарує учасникам гри відкриття сторінок історії рідного краю. Його творчість - це своєрідна енциклопедія боротьби і виживання, виховання високих людських чеснот.

Михайло Миколайович Андрусяк - знакова постать в українській літературі.

Його твори правдиві, адже основані на фактах, корисні, адже описують сторінки нашої історії, вічні, адже наповнені любов'ю до України.

Список рекомендованої літератури:

Брати просторів : докум.-художня повість. - Коломия : Вік, 2007. - 838 с.

Командири відділів 21-го (Коломийського) тактичного відтинку УПА „Гуцульщина" : іст.-біогр. дослідження / передм. М. Васильчука. - Коломия : Вік, 2005. - 80 с.

Сумління : оповід. - Коломия : Вік, 2005. - 94 с.

Брати вогню : докум.-худ. повісті. - Коломия : Вік, 2001. - 896 с.

Брати грому : худож.-докум. повість. - Коломия : Вік, 2001. - 832 с.

Біла душа : оповід. - К. : Всеук. т-во „Просвіта" ім. Т. Шевченка, 1995. - 80 с.

Грані болю : докум. оповіді про УПА. - Коломия : Вік, 1994. - 200 с.

Ув'язнена скрипка : док. нарис. - Коломия : Агро, 1992. - 64 с.

Студені милі : сповідь матері з покутського села. - Івано-Франківськ : Галичина, 1991. - 50 с.

● ● ●

Андрусяк М. Михайло Андрусяк : „Часто українцям трапляються то незрячі, то не ходячі правителі" : [розмова з колом. письм., лауреатом Шевченків. премії / розмовляла М. Крат] // Друг читача. - 2010. - № 7. - С. 5.

Чорна М. Михайло Андрусяк - лауреат Шевченківської премії / М. Чорна // Рідна земля. - 2010. - 19 лют. (№ 8). - С. 12.

Шевченківські лауреати [М. Андрусяк (докум.-художня трилогія „Брати грому", „Брати вогню", „Брати просторів")] // Літературна Україна. - 2010. - 25 лют. (№ 7).

Чипига В. Грані його болю : [М. Андрусяку - Шевченків. премія за трилогію про героїчну боротьбу УПА] / В. Чипига // Снятинська вежа. - 2010. - 25 лют. (№ 4). - С. 8.

Андрусяк М. Михайло Андрусяк : „Я народився з цією темою" : [розмова з письм. / записала Д. Назарчук ] // Голос України. - 2010. - 2 берез. (№ 37). - С. 18.

Андрусяк М. Михайло Андрусяк : „Незаангажованість дозволяє мені чинити за велінням сумління" : [розмова з письм. / записав П. Парипа ] // Галичина. - 2010. - 18 берез. (№ 39-40).

Рудковський М. Подвиг просвітянина [М. Андрусяка] / М. Рудковський // Галицька Просвіта. - 2010. - 1 квіт. (№ 10). - С. 2.

Народний „Залізний Мамай" за трилогію про УПА [отримав М. Андрусяк, лауреат „Народної Шевченківської премії 2009"] / П. П. // Галичина. - 2009. - 24 берез. - С. 2.

Васильчук М. І знову „Брати..." / М. Васильчук // Перевал. - 2008. - № 1-2. - С. 209-215.

Правда про УПА : [про кн. „Брати грому" М. Андрусяка] // Павличко Д. Літературознавство. Критика. Т. 1. Українська література. - К., 2007. - С. 525 -528.

Літописець боротьби за волю // Ласійчук М. Коли в душі народжується слово / М. Ласійчук. - Коломия, 2006. - С. 14-26.

Плисюк В. Гриміла земля під ногами окупантів : [про кн. „Брати грому"] / В. Плисюк // Дзвін. - 2005. - № 11. - С.135-136.

Оновлено 06-12-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка