Декларація Роберта Шумана. Історія європейської ментальності. Пам’ятка користувачу
Пам'ятка користувачу „Декларація Роберта Шумана. Історія європейської ментальності" висвітлює етапи зародження Європейського Союзу на основі спільних людських і демократичних цінностей.
У виданні представлені документні джерела з фондів Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка та вебліографічні ресурси на дану тему.
Рекомендована всім, хто цікавиться історією створення ЄС та особливостями європейської ментальності.
Укладачі: О. В. Люба, Ю. Б. Мариняк
Відповідальна за випуск: Л. В. Бабій
Історичні корені Євросоюзу сягають післявоєнного періоду середини ХХ сторіччя. Так, після Другої світової війни західноєвропейські країни поставили перед собою питання майбутнього Європи, що, власне, і вважається початком європейської інтеграції. На той час інтеграція була єдиною відповіддю, яку знайшли європейські політики та дипломати. В період 1945-1950 років кілька видатних діячів, серед яких - Конрад Аденауер, Уінстон Черчілль, Алкід де Гаспер і Роберт Шуман почали переконувати свої народи „увійти до нової ери", де має панувати новий порядок, заснований на спільних інтересах її народів і націй.
У травні 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував новий план часткової економічної інтеграції. Ця ідея належала Жану Моне. 9 травня 1950 року було підписано Декларацію Роберта Шумана, яка пропонувала створити організацію, що контролюватиме видобування вугілля та виробництво сталі у ФРН та Франції.
План Шумана та Моне був реалізований 18 квітня 1951 року підписанням Паризького Договору про створення Європейського Співтовариства Вугілля і Сталі, який набрав чинності в липні 1952 р. Членами нової організації стали Франція, ФРН, Італія, Голандія, Бельгія та Люксембург.
Декларація Шумана містить три ключові тези:
1. Негайна мета: франко-німецьке примирення; Франція пропонує запровадити спільний контроль над виробництвом вугілля і сталі Франції і Німеччини, створивши для цього Високий орган, навзаєм відкрити і інтегрувати ринки цих країн в цих галузях. Оскільки йшлось про сировину, необхідну при виробництві зброї, тим самим запобігти майбутнім гіпотетичним війнам між двома державами;
2. Стратегічна мета: побудова Європи - поступове витворення політичного союзу, котрий би унеможливив військові конфлікти між європейськими народами, і підвищив політичну вагу Західної Європи на міжнародному рівні;
3. Метод поступу: „Європа не витвориться враз, навіть в межах спільного альянсу; але лише конкретними справами, розбудовуючи поміж собою, передусім, дійсну солідарність".
Аби не відвернути від себе ті країни, котрі могли б поставитись насторожено до наднаціональної візії, що включає в себе негайне делегування широких державних повноважень і суверенітету, Шуман і Моне надавали перевагу поступовим крокам - тобто функціоналізму перед інституціональним підходом (федералізмом).
Отже, після тривалих міжнародних переговорів, низки угод та договорів був створений Європейський Союз. Це призвело до об'єднання 27-ми країн на основі спільних людських і демократичних цінностей. Двадцять сім різних націй із своїми власними мовами, традиціями, історіями та власною ментальністю об'єднались для того, щоб будувати добробут та захищати права громадян, при цьому поважаючи свої власні національні особливості та незалежність.
Все більший інтерес європейської громадськості викликає питання історії європейської ментальності та спільної європейської ідентичності. Тож, у 1993 році німецькою мовою вийшла колективна монографія австрійських істориків, за редакцією Петера Дінцельбахера, яка досліджує цю тему. Досі ще не було написано історії ментальності Европи, яка б охоплювала історичні епохи від античності до сучасності, на відміну від, скажімо, сотень політичних та десятків економічних історій. Історія ментальності зосереджує свою увагу на усвідомлених, а особливо на неусвідомлених орієнтирах, за якими розвиваються типові для тієї чи іншої епохи уявлення людей, за якими вони відчувають, за якими й діють. Вона ставить перед собою завдання дослідити обсяг соціальних знань того чи іншого історичного колективу, простежити зміни уявлень, які виражають відповідне історичне буття. Марк Блох якось писав: „Історичні факти - це здебільшого психологічні факти". Навіть той, хто зосереджує свою увагу на інших напрямах, помітить відповідний дефіцит таких досліджень в історіографії. Власне у цій сфері й зосереджене коло інтересів історії ментальності.
Нижче подано низку таких важливих окремих тем історії ментальності, майже всі з яких представлені у цій праці:
- оцінювання зв'язків тіла і душі між собою; свідоме оцінювання і несвідома роль тілесного (напр., тіло як в'язниця для душі; ідеал психосоматичної цілісності);
- ставлення до молодості і старості та відповідні панівні в суспільстві образи (напр., культ молодости);
- ставлення до сексуальності та важливість кохання (напр., розділення сексу, кохання та шлюбу; романтичне кохання);
- страхи і надії (напр., уявлення про потойбічний світ та утопії);
- уявлення про радість, печаль і щастя, ставлення до них (напр., душевна рівновага; намагання позбутися печалі за допомогою фармацевтичних засобів);
- оцінювання та лікування хвороб (напр., хвороба як послана Богом кара; хвороба як дефект біологічної машини);
- уявлення про смерть та поведінка під час смерті (напр., смерть як проміжний щабель життя; витіснення смерті з повсякденного життя);
- ставлення до індивіда, сім'ї і суспільства (напр., структурована в групі індивідуальність, індивідуалістичний культ генія);
- суспільні критерії оцінювання (напр., честь-ганьба; консерватизм-проґресивність);
- значення праці та свята (напр., свято як релігійний чинник);
- структуризація і ставлення до влади (напр., сакральна легітимація влади; антиавторитарний рух);
- ставлення до насильства, війни і миру (напр., справедлива і священна війна; принципова відмова від застосування сили);
- форми етики і права (напр., етика як Боже правило; застосування права
залежно від станової належності);
- естетичні відчуття (напр., гарно і бридко);
- релігійність (напр., страх і любов в образі Божому);
- ставлення до природи і довкілля (напр., анімістичне сприйняття природи;
захист довкілля);
- космологія (світ як організм; світ як машина);
- сприйняття простору (напр., священний простір; зразки руху в просторі);
- сприйняття часу (напр., циклічний образ історії; природний або штучний поділ часу);
- способи мислення (напр., асоціативне мислення; дискурсологічне розв'язання проблем);
- врегулювання потягів "цивілізацією" (напр., застільні звичаї; перебільшена соромливість);
- форми комунікації (напр., переважання усної чи письмової комунікації; мова жестів).
Наприкінці, треба зазначити, що серед важливих тем, які потребують уточнення, на увагу заслуговують такі теми, мистецтво та етико-естетичні уподобання, наука та ідеологія в повсякденному житті.
Історія європейської ментальності засвідчує, що об'єднана Європа не стане реальністю, якщо кожний член великої європейської родини не зможе зробити свій внесок у становлення спільного європейського дому.
Тисячоліттями Україна була невід'ємною частиною європейського політичного і культурного простору і в ментальності нашого народу вкарбовані європейські поняття і цінності, що роблять Україну країною європейского цивілізаційного ареалу. Тож і книга „Історія європейської ментальності" вкотре доводить цю незаперечну істину.
Список літератури:
1. Актуальні проблеми державного управління процесами європейської та євроантлантичної інтеграції. - К. : Євроантлантикінформ, 2005. - 244 с.
2. Актуальні проблеми протидії тероризму та злочинності у контексті європейської та євроантлантичної інтеграції. - К., 2005. - 267 с.
3. Бюлетень бюро інформації Ради Європи в Україні / Рада Європи. - К. : Бюро інформ. Ради Європи, 2003. - 92 с.
4. Відкриваємо Європу : [пер. з англ. мови] / Представництво Європ. коміс. в Україні та Бєларусі. - К. : Віва-Принт, 2008. - 44 с.
5. Вплив євроантлантичної інтеграції на соціально-економічне та політичне становище України / Нац. Центр з питань євроантлантичної інтеграції України. - К. : Знання, 2007. - 23 с.
6. Джерела інформації про європейську інтеграцію : матеріали трейнінгу і журналіст. майстерні / ГО „Європ. діалог". - Л., 2006. - 87 с.
7. Довідник з інформаційних джерел про Європейський Союз в Україні / Європ. коміс. - К., 2005. - 6 с.
8. Історія європейської ментальності / за ред. Петера Дінцельбахера / переклав з нім. Володимир Кам'янець. - Львів : Літопис, 2004. - 720 с.
9. Європейський Союз: пишемо, розповідаємо, показуємо : практ. посіб. для журналістів. - К. : Компанія Лік, 2005. - 53 с.
Список Інтернет-ресурсів:
