„В гармонії земного і небесного”
ББК 91.9: 85.31 К 20
Каталог книжкової виставки „В гармонії земного і небесного”,
приурочений 120-річчю від дня народження видатного українського композитора Василя Барвінського.
Каталог охоплює документальні джерела, які надійшли до Івано-Франківської державної обласної універсальної наукової бібліотеки
ім. І. Франка станом на 1 березня 2008 року.
Документи в межах розділів розміщено в алфавітному порядку за прізвищами авторів та назвами творів чи публікацій.
Видання розраховане на музикознавців, дослідників історії української музики, а також джерелознавців, археографів, які цікавляться музичною спадщиною та творчою особистістю композиторів.
Пропозиції та замовлення просимо надсилати за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22. Державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка, відділ літератури з мистецтва, тел. 75-01-32.
E-mail alba@lib.if
Укладач: Пристай Г. І., Хімейчук В. М.
Комп’ютерний набір: Пристай Г. І.
Відповідальний за випуск: М. Альба
Тираж 25 прим.
ББК 91.9: 85.31
Івано-Франківська обласна державна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка 2008
Василь Олександрович Барвінський – видатний композитор, піаніст,музикознавець,педагог,одна з трагічних постатей у когорті митців, життя й діяльність яких були піддані тяжким випробовуванням долі.
Народився Василь Олександрович Барвінський 20 лютого 1888 року у м. Тернополі, в славетній родині, яка дала світові й Україні багато непересічних особистостей – священників, адвокатів, педагогів, публіцистистів, громадських діячів. Батько композитора, Олександр Барвінський – педагог, громадсько-політичний діяч,будучи послом австрійського сейму, активно популяризував українську мову, видавав підручники. Мати, Євгенія Любович – співачка й піаністка, перша в Галичині музичний педагог-жінка. Саме від неї Василь успадкував талант музиканта. Вона стала його першим учителем музики.
Професійно навчатися музики Барвінський почав у 1896 році, коли вступив до консерваторії у Львові. До цього періоду належать перші композиторські спроби юного хлопця: фортепіанні етюди, мазурки.
Згодом Василь Барвінський продовжив навчання у Празі. Тут він вивчає основи композиції у В. Новака. Написані у цих роках фортепіанні прелюдії виявили яскравий талант молодого композитора.
Василь Барвінський звертається і до симфонічного («Українська рапсодія») та хорового(«Українське весілля», «Ой як ясненько») жанрів. У цих творах автор опирається на українську пісенну творчість, виявляючи багатство її мелодійної та образної палітри.
У 1915 році Василя Барвінського запрошують на посаду директора Вищого музичного інституту ім. М.В.Лисенка у Львові. Цей період життя позначений активізацією педагогічної та просвітницької роботи. Він викладає в інституті, керує хором товариства «Боян», друкується в пресі, виступає з концертами популяризуючи українську музику.
На той час з’являються нові композиції автора: «Урочиста кантата» та кантата «Заповіт» на слова Т.Шевченка, хори «Завзялись вороги», «Ой кувала сива зозуленька», «Уже сонечко закотилось», фортепіанні твори: варіації «Шість мініатюр на українські теми», твори для інструментальних ансамблів.
Можна з упевненістю стверджувати, що у своїй творчості композитор органічно поєднав стиль неоромантизму на народній основі з класичною ясністю та пропорційністю форм. Його роботи вирізняє яскрава індивідуальність почерку: виразна мелодика, гармонічне багатство, глибоке проникнення у народнопісенну скарбницю.
У 1937-1939 рр. композитор активно співпрацює з журналом «Українська музика», виступає з лекціями-концертами на радіо. Перебуваючи на посаді директора Львівської консерваторії та Голови відділення Спілки композиторів України, бере активну участь у музичному житті. Серед його нових композицій – кантата «Пісня про Вітчизну», «Липневий день свободи», обробки лемківських пісень.
Найбільш яскраво талант Василя Барвінського виявився у вокальному та фортепіанному жанрах. Композитор написав близько 20 голоспівів, велику кількість п’єс та творів великої форми для фортепіано, виконав 17 обробок українських національних пісень. Ці композиції відзначаються багатством образного змісту, щирістю та глибиною виразу, органічним зв’язком з фольклорними джерелами.
Окрім цього, у творчому доробку митця – інструментовка творів відомих українських композиторів. Це солоспів О. Нижанківського «До ластівки», кантата М. Лисенка «Б’ють пороги», С. Людкевича «Колискова».
У1948 році, внаслідок наклепу, композитора заарештовано та вислано у мордовські концтабори. І навіть, незважаючи на складні умови, він продовжував працювати: навчав музики всіх бажаючих, написав велику кількість обробок пісень різних народів, декілька хорів. Повернувся на Батьківщину Василь Барвінський через довгих 10 років.
Сьогодні після тривалих часів заборон і забуття ім’я Барвінського, як видатного композитора ХХ ст. знову повертається й утверджується в історії української та європейської музики.
Нинішнє та прийдешні покоління будуть продовжувати насолоджуватися мистецтвом талановитого митця, слухати та виконувати його прекрасні композиції-твори класика української музики, який увійшов у світовий музичний пантеон.
I. До біографії В. О. Барвінського
1. Енциклопедія українознавства. Т. 2 [Текст]/ за ред. В. Кубійовича. – К. : Молоде життя, 1993. – С. 92.
2. Золота книга української еліти. Т. 1 [Текст]. – К.,2001. – С. 276-277.
3. Історія української музики. Т. 2 [Текст] / редкол. : М. М. Гордійчук [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1989. – С. 296.
4. Історія української музики. Т. 3 [Текст]/ редкол. : М. М. Гордійчук [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1989. – С. 9,64,77,87, 110.
5. Історія української музики. Т. 3 [Текст] / редкол. : М. М. Гордійчук [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1992. – С. 18, 39, 71, 72,80, 124.
6. Кияновська Л. Галицька музична культура XIX – XX ст.[Текст]: навч. посіб. / Л. Кияновська. – Чернівці : Книги – XXI, 2007. – С. 229 – 247.
7. Кияновська Л. Українська музична культура [Текст]: навч. посіб. / Л. Кияновська. – Т. : Астон, 2000. – С. 89-96.
8. Мала українська музична енциклопедія [Текст] / опрацював О. Залеський. – Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1971. – С. 14.
9. Майстер гармонії [Текст]: до 120-річчя від дня народж. В. О. Барвінського (1888-1963) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2008. – № 1. – С. 57-62.
10. Мистецтво України [Текст]: біогр. довід. / упоряд. : А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Укр. енцикл., 1997. – С. 42.
11. Муха А. Композитори України та української діаспори [Текст]: довід. / А. Муха. – К. : Укр. енцикл., 1992. – С. 22.
12. Особисті архівні фонди відділу рукописів [Текст]. – Л.,1995. – С. 13.
13. Українська загальна енциклопедія. Т. 1 [Текст]. – Л.,1931. – С. 244.
14. Український радянський енциклопедичний словник. Т. 1 [Текст]. – К.,1987. – С. 136.
II. Спогади про композитора
15. Лесик Д. Листи Василя Барвінського з Мордовії [Текст]/ Д. Лесик // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. – 2004. – Вип. VI. – С. 96-102.
16. Літопис нескореної України. Кн. 1 [Текст]. – Л.,1993. – С. 430-434.
17. Людкевич С. Дослідж., ст., ред. виступи. Т. 1 [Текст]. – Л., 1999. – С. 365-367, 401-403.
18. Мазепа Л. Трагічна доля митця / Л. Мазепа // Музика. – 1998. – № 5. – С. 24-26.
19. Молчанова Т. Сила долі / Т. Молчанова // Дзвін. – 1999. – № 3-4. – С. 156-157.
20. Олександр Барвінський, 1847-1927 [Текст]: матеріали конф., присв. 150-річниці від дня народж. О. Барвінського, 14 трав. 1997р. – Л.,2001. – С. 179-191.
21. Павлишин С. Не підлягає забуттю / С. Павлишин // Культура і життя. – 1988. –
21 лют.
22. Павлишин С. Пам’ять роду і народу / С. Павлишин // Дзвін. – 1993. – № 4-6. –
С. 124-129.
23. Чуйко О. Чи віднайдуться рукописи Василя Барвінського? : [нотатки з приводу
105-річчя комп.] / О. Чуйко // Просвіта. – 1993. – № 14. – С. 6.
III. Музичний архів Василя Барвінського
24. Антологія лемківської пісні [Ноти]/ упоряд. М. Бойко. – Л., 2005. –
С. 8,11,20,26,37.
25. Грабець Г. Голгофи Василя Барвінського / Г. Грабець // Дзвін. – 1997. – С. 94-98.
18. Євтушенко Г. Мелодії Василя Барвінського / Г. Євтушенко // Українська газета. 2002. – 7 листоп.
26. Кіндратюк Б. Духовне здоров’я школярів і музика дзвонів : етнопедагогічний
аспект[Текст]: наук.-метод. посіб. / Б. Кіндратюк. – Івано-франківськ : Лілея –
НВ,1995. – С. 230.
27. Кляновська Л. „Мої твори – найкращі оборонці мого імені” / Л. Кляновська //
Культура і життя. – 1998. – 6 трав.
28. Німилович О. Лемківська пісня у творчості Василя Барвінського / О. Німилович
// Народна творчість та етнографія. – 2003. – № 5-6. – С. 51-59.
29. Німилович О. Неопубліковані мініатюри Василя Барвінського / О. Німилович
// Мистецтво та освіта. – 2003. – № 2. – С. 52-54.
30. Ольховський А. Нарис історії української музики [Текст] / А. Ольховський. – К. :
Муз. Україна, 2003. – С. 440-444.
31. Пастух Р. Три прелюдії Василя Барвінського / Р. Пастух // Західний кур’єр. –
2007. – 22 лют. – С. 17.
32. Славич Я. Подвижницький шлях музиканта / Я. Славич // Прикарпатська правда. –1988. – 7 трав.
33. Філоненко Л. „Українські народні пісні для фортепіано” Василя Барвінського
(1888 – 1963) / Л. Філоненко // Мистецтво та освіта. – 2003. – № 2. – С. 51-52.
34. Черепанин М. В. Музична культура Галичини (друга половина XIX ст. – перша
половина XXст.) [Текст] : моногр. / М. В. Черепанин. – К. : Вежа, 1997. – С.225.
IV. В пам’ять композитору
35. Піаністи повертають до життя музику Барвінського // Галичина. – 1995. –
11 берез.
36. Піаністи повертають до життя музику Барвінського // Рідна земля. – 1998. –
24 квіт.
37. Про присвоєння Івано- Франківській музичній школі ім’я Василя Барвінського //
Західний кур’єр. – 1998. – 27 черв.
38. Тихонюк Б. ... Знайти дорогу до інших сердець / Б. Тихонюк // Комсомольський
прапор. – 1989. – 25 берез.
V. Ілюстрації
39. Василь Барвінський : [фотографія]// Народна творчість та етнографія. – 2003. –
№ 5-6. – С. 81.
41. В. Барвінський, 1908 р. : [фотографія]// Павлишин С. С. Василь Барвінський. – К., 1990 – C. 9.
42. Василь Барвінський : мал. О. Новаківського // Кашкадамова Н. Фортеп’янне мистецтво у Львові : ст., рецензії, матеріали. – Т., 2001. –С. 81.
Зміст
Вступ
І. До біографії В. О. Барвінського
ІІ. Спогади про композитора
ІІІ. Музичний архів Василя Барвінського
ІV. В пам’ ять композитору
V. Ілюстрації
