Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 52-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2007 рік



Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2007 рік

Обласна універсальна наукова бібліотека ім.І.Франка пропонує Вашій увазі „Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2007 рік”. Він покликаний допомогти працівникам бібліотечних, музейних, мистецьких, культосвітніх закладів, вчителям та всім, хто цікавиться питаннями краєзнавства, у підготовці до відзначення ювілеїв уродженців краю і видатних діячів літератури та мистецтва, які життям і діяльністю пов’язані із Прикарпаттям. Подаються також ювілейні дати важливих подій з історії краю та перших письмових згадок про окремі населені пункти області.
„Літературно-мистецький календар” можна використати при проведенні різноманітних масових заходів, зокрема вечорів, свят, засідань літературних віталень та клубів, усних журналів, бібліографічних та інформаційних оглядів, бесід з читачами. Він стане у пригоді при організації книжкових виставок, циклу тематичних поличок „Письменники – ювіляри 2007 р.”.
Усі дати подані у хронологічній послідовності. До окремих ювілейних дат українських письменників додаються біографічні довідки та бібліографія, яку необхідно поповнювати найновішими матеріалами з книжкових та періодичних видань. Радимо також звертатися до загальноукраїнських літературних та історичних календарів.

Складачі: Горбань Г.В., Дволітка В.Р., Боднарчук І.А.
відділ краєзнавчої літератури ОУНБ


Відповідальна за випуск Альба М.В.

Зміст

Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
У 2007 році ювілеї першої письмової згадки святкуватимуть такі міста і села:
У 2007 році минає
5 травня - 100 років з дня народження письменниці Ірини Вільде, авторки численних романів, повістей, оповідань з життя Західної України
2 березня - 125 років від дня народження Михайла Козоріса , прозаїка і публіциста
17 жовтня - 60 років від дня народження Орисі Яхневич (1947), поетеси, авторки багатьох віршованих збірок, члена Національної спілки письменників України
15 травня - 150 років від дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, автора багатьох романів з історії України
2 червня - 70 років від дня народження Богдана Бойка (1937-2000), письменника-прозаїка
14 серпня - 50 років від дня народження Ярослава Ткачівського, поета, журналіста, члена Національної спілки письменників України

Січень

1 січня 70 років від дня народження Василя Лизанчука (1937), вченого, публіциста, журналіста, родом з с.Ганнів Коломийського району
2 січня 115 років від дня народження Ярослава Пастернака (1892-1969), археолога, дослідника стародавнього Галича
7 січня Різдво Христове
70 років від дня народження Степана Андріїшина (1937), краєзнавця, художника-оформлювача, родом з с.Михалків Коломийського району
65 років від дня народження Тараса Салиги (1942), критика, літературознавця, родом з с.Вікторів Галицького району
10 січня 150 років від дня народження Софрона Недільського (1857-1917), українського лексикографа, філолога і педагога, першого директора української державної гімназії в Коломиї (1894-1914), родом з с.Цуцилів Надвірнянського району
11 січня 155 років від дня народження Павла Брили (1852-1903), польського літературознавця, голови комітету по спорудженню пам’ятника А.Міцкевичу та директора жіночої семінарії в м.Станиславові
12 січня 55-річчя від дня народження Ігоря Бориса, одного з найяскравіших українських режисерів, який у 1986-91 рр. працював в обласному муздрамтеатрі ім. І.Франка
13 січня 110 років від дня народження Василя Дем’янчука (1897-1938), мовознавця, автора праці „До характеристики гуцульського говору”, родом з м.Надвірної
14 січня 95 років від дня народження Стефана Грабця (1912-1972), польського мовознаця, автора праці «Географічні назви Гуцульщини», уродженця м.Станіслава
16 січня 50 років від дня народження Любові Василик (1957), члена Національної спілки письменників України, поетеси, авторки збірки поезій «Молитва дерев» (1996), родом з с.Нижній Вербіж Коломийського району
17 січня 65 років від дня народження Романа Горака (1942), письменника, франкознавця, дослідника життя і творчості багатьох літераторів Прикарпаття (О.Дучимінської, К.Попович, О. Рошкевич та ін.), директора літературно-меморіального музею І.Франка у Львові
18 січня 165 років від дня народження Лева Лопатинського (1842-1922), мовознавця й етнографа, родом з м.Долини
115 років від дня народження Дмитра Котка (1892-1982), диригента, який у 1945 році був керівником і головним диригентом Українського державного Гуцульського ансамблю пісні й танцю
19 січня 85 років Володимиру Гавришу (1922), гуцульському різьбяру, члену Національної спілки художників України, уродженцю Косова
75 років від дня народження Тетяни Фіголь (1932), лікаря, громадсько-культурної діячки м.Івано-Франківська, родом з с.Підбережжя Болехівської міської ради
22 січня День Соборності України
28 січня 60 років від дня народження Калини Ватаманюк (1947), журналістки з Верховини, авторки популярних книг « Від лиця Твого, Господи, судьба моя іде...» (1995), «Між хрестами і зорями» (1996), «Ми – діти світла»(1998), «Сад моїх журавликів»(2000). Народилася в с.Кобаки Косівського району
29 січня День пам’яті учасників битви під Крутами
170 років від дня народження Антона Кобилянського (1837), літератора, лікаря, винахідника, родом з с.Перерісль Надвірнянського району
55 років від дня народження Богдана Якимовича (1952), історика, кандидата історичних наук, від 1998 року – директора наукової бібліотеки Львівського університету

наверх

Лютий

2 лютого 125 років від дня народження Петра Бігуса (1882-1966), педагога і громадського діяча Рогатинщини. З 1944 р. в еміграції
11 лютого 150 років від дня народження Ольги Рошкевич (1857-1935), української письменниці, перекладачки, етнографа, першого кохання І.Франка, родом з с.Угорники Івано-Франківської міської ради
14 лютого 85 років від дня народження Петра Сопільника (1922), майстра народно-ужиткового мистецтва, автора декоративного панно „Гуцульське весілля”
15 лютого День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Стрітення Господнє
16 лютого 100 років від дня народження Івана Ковалика (1907-1989), мовознавця, доктора філологічних наук, професора. У 1974-1983 рр. працював у Івано-Франківському педінституті
17 лютого 115 років від дня народження Йосипа Сліпого (1892-1966), митрополита української греко-католицької церкви, кардинала. 27 серпня – п’ятнадцята річниця перепоховання Блаженнійшого патріарха у Львові
18 лютого 155 років від дня народження Віктора Матюка (1852-1912), західно-українського композитора
19 лютого 70 років від дня народження Богдана Мельничука (1937), поета, критика, літературознавця, родом з с.Олешків Снятинського району
20 лютого 65 років від дня народження Василя Стефака (1942), прозаїка, уродженця с.Новомарківки Коломийського району
21 лютого Міжнародний день рідної мови
23 лютого День захисника Вітчизни
24 лютого 80 років від дня народження Володимира Лукомського (1927-1973), заслуженого архітектора України. У 1950-1973 рр. жив і працював в м.Івано-Франківську
160 років від дня народження Мелітона Бучинського (1847-1903), фольклориста, діалектолога, адвоката, громадського діяча м.Станиславова
165 років від дня народження Юліана Романчука (1842-1932), визначного громадсько-політичного діяча, педагога, одного із засновників „Просвіти”, НТШ, родом з с.Крилоса Галицького району
25 лютого 120 років від дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, теоретика театру, драматурга і публіциста, засновника театру „Березіль”. Артистичну діяльність розпочинав у Гуцульському театрі Гната Хоткевича. Репресований
28 лютого 80 років від дня народження Романа Скворія (1927-1996), краєзнавця, бібліотекаря, автора кількох десятків краєзнавчих публікацій, лауреата обласної премії ім. І.Вагилевича (1992). Жив і працював у Болехові

наверх

Березень

1 березня 90 років від дня народження Мирослава Антоновича (1917-2006), співака, диригента і музикознавця, організатора Візантійського хору в Нідерландах, родом з м.Долини
80 років від дня народження Параски Плитки-Горицвіт (1927-1998), народної поетеси і художниці, авторки численних рукописних збірок, родом з с.Бистрець Верховинського району
2 березня 125 років від дня народження Михайла Козоріса (1882-1937), прозаїка і публіциста, родом з м.Калуша. Репресований
  85 років від дня народження Юрія Лащука (1922-2003), мистецтвознавця, автора книжок „Гуцульська кераміка” (1956), „Косівська кераміка”(1966), „Українські гончарі”(1966)
7 березня 125 років з дня народження Григорія Коссака (1882-1931), громадського діяча, полковника УСС
9 березня День народження Т.Г.Шевченка (1814-1861), великого українського поета, мислителя, художника
14 березня 195 років від дня народження Йосафата Кобринського (1812-1901), священика, педагога-філолога, організатора Народного дому в м.Коломиї
135 років від дня народження Олекси Новаківського (1872-1935), художника, педагога. Часто бував у Коломиї, Космачі Косівського району
115 років від дня народження Олександри Любич-Парахоняк (1892-1977), оперної співачки, родом з м.Станіслава
110 років від народження Василя Атаманюка (1897-1937), письменника, журналіста, перекладача, родом з с.Яблунова Косівського району. Репресований
15 березня 125 років з дня смерті Олекси Бахматюка (1820-1882), визначного майстра гуцульської кераміки, уродженця Косова
16 березня 125 років від дня народження Христі Алчевської (1882-1931), поетеси, перекладачки, авторки поетичного циклу „Спомин з Яремчі”
17 березня 160 років від дня народження Федора Вовка (1847-1918), всесвітньовідомого українського вченого-антрополога, етнографа і археолога. В 1903-1906 рр. проводив етнографічні і антропологічні дослідження на Гуцульщині
110 років від дня народження Олеся Бабія (1897-1975), українського письменника, поета, літературознавця у США, родом з с.Середнє Калуського району
18 березня 125 років від дня народження Олекси Іванчука (1882-1920), публіциста, фольклориста, етнографа, родом з с.Тростянець Снятинського району
120 років від дня народження Омеляна Цісика (1887-1970), професора Коломийської гімназії, диригента оркестру Коломийського драмтеатру, родом з с.Малий Ключів Коломийського району
20 березня 75 років від дня народження Василя Петришина (1932), поета, автора збірки „На порозі осені” (1993), родом з с.Росільна Богородчанського району
21 березня Всесвітній день поезії
22 березня 165 років від дня народження Миколи Лисенка (1842-1912), видатного українського композитора, який виступав у містах Прикарпаття
23 березня Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
100 років від дня народження Юрія Криха (1907-1991), скрипаля, віртуоза-виконавця, педагога, громадського діяча. З 1960 р. працював вчителем музики і співів у Станіславському педінституті
24 березня 65 років від дня народження Руслана Дорожівського (1942), диригента заслуженого діяча мистецтв (1989), родом з м.Надвірна
25 березня 140 років від дня народження Григорія Хомишина (1867-1947), станіславського греко-католицького єпископа 1904-1945 рр. Помер у київській тюрмі
80 років від дня народження Михайла Хромея (1927), поета, публіциста, родом з с.Пужники Тлумацького району
50 років від дня народження Василя Левицького (1957-1989), письменника, автора новел, що вийшли окремими збірками „Великий день” (1986), „Пізнє літо” (1989), уродженця с.Красна Надвірнянського району
27 березня Міжнародний день театру
31 березня

55-річчя від дня народження Василя Портяка, прозаїка, сценариста, уродженця с.Кривополе Верховинського району

наверх

Квітень

1 квітня 55 років від дня народження Миколи Чорнокниша (1952), публіциста, прозаїка, драматурга, родом з с.Рожнів Косівського району
7 квітня Благовіщення Пресвятої Богородиці
8 квітня Воскресіння Христове. Великдень
155 років від дня народження Романа Заклинського (1852-1931), літературознавця, історика, етнографа, родом з с.Маринопіль Галицького району
18 квітня Міжнародний день пам`яток і визначних місць. День пам’яток історії та культури
20 квітня День Довкілля
23 квітня 165 років від дня народження Ореста Авдиковського (1842-1913), українського письменника, автора повістей „Пригода Стефана Корчука” (1886), „Пильнуй свого – не забирай чужого” (1887). Довгий час проживав у Мостищах біля Калуша
27 квітня 60 років від початку акції „Вісла”– депортації понад 500 тисяч українців-лемків з території Польщі
28 квітня 185 років від дня народження Юрія Шкрібляка (1822-1884), народного майстра гуцульської різьби та інкрустації, родом з с.Яворова Косівського району

наверх

Травень

5 травня 50 років від дня народження Богдана Бенюка (1957), київського актора, з 1988 р. заслуженого артиста України, родом з с.Битків Надвірнянського району
5 травня 100 років від дня народження Ірини Вільде (Дарії Макогон-Полотнюк) (1907-1982), письменниці, авторки численних романів, повістей, оповідань з життя Західної України, співробітниці українського журналу „Жіноча доля”
7 травня 345 років м. Івано-Франківську
9 травня День Перемоги
13 травня День Матері
15 травня Всесвітній день родини
150 років від дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, автора багатьох романів з історії України, який довгий час жив у Коломиї, де й похований
16 травня 95 років від дня народження Григорія Кирилюка (1912-1993), письменника, публіциста, який жив і працював в м.Івано-Франківську
18 травня Міжнародний день музеїв
100 років від дня народження Ірини Левинської (Париллє) (1907-1990), румунської письменниці, уродженки Рожнятова
85 років від дня народження Василя Корпанюка (1922-2004), гуцульського різьбяра, родом з с.Яворова Косівського району
25 років з часу відкриття художньо-меморіального музею і пам’ятника художнику Василю Касіяну в Снятині (1982)
19 травня День науки
22 травня 115 років від дня народження Костя Вагилевича (1892-1974), поета, педагога, автора поетичних збірок „Україна непоборна” та „Триєдиність”, родом з с.Ясень Рожнятівського району
23 травня День героїв
24 травня День слов’янської писемності і культури
95 років від дня народження Михайла Стельмаха (1912-1983), видатного письменника, автора повісті „Над Черемошем”. Деякий час жив у Косові та Криворівні
26 травня День працівників видавництв, поліграфії і книго-розповсюдження
27 травня Трійця (Зелені свята)
30 травня 135 років від дня народження Костянтини Малицької (1872-1947), поетеси, педагога, родом з с.Кропивник Калуського району
31 травня 55 років від дня народження Галини Христан (1952), письменниці, бібліотекаря, члена Надвірнянської районної літературної студії „Бистрінь”, родом з с.Саджавка Надвірнянського району

наверх

Червень

1 червня День захисту дітей
90 років від дня народження Софрона Дмитерка (1917), Єпископа-Ординарія Івано-Франківської греко-католицької єпархії
2 червня 70 років від дня народження Богдана Бойка (1937-2000), письменника-прозаїка, родом з с.Діброва Рогатинського району
4 червня 200 років від дня народження Михайла Козаковича (1807-1877), поета, члена гуртка „Руська трійця”. Похований у с.Вільшаниці Тисменицького району
5 червня Всесвітній день охорони навколишнього середовища
60 років від дня народження Михайла Григоріва (1947), поета, перекладача, лауреата літературної премії ім. П. Тичини, родом з с.Лісний Хлібичин Коломийського району
6 червня День журналіста
8 червня 160 років від дня народження Олександра Барвінського (1847-1926), педагога, історика, голови НТШ (1893-1894), громадсько-політичного діяча
75 років від дня народження Михайла Кучірки (1932), самодіяльного поета і художника з Коломиї, автора дев’яти поетичних збірок, родом з с.Чортовець Городенківського району
13 червня 150 років від дня народження Корнила Заклинського (1857-1884), історика і фольклориста, родом з с.Маринопіль Галицького району
17 червня 70 років від дня народження Григорія Будзика (1937), архітектора, одного із проектантів забудови вулиці Незалежності, що у м.Івано-Франківську, родом з с.Копачинці Городенківського району
20 червня 110 років від дня народження Бориса Кудрика (1897-1952), композитора, музикознавця, педагога, автора праці „Огляд історії української церковної музики”, родом з м.Рогатина
21 червня 150 років від дня народження Кирила Геника (1857-1926), громадсько-культурного діяча, журналіста у Канаді, одного з березівської трійці, родом з с.Нижній Березів Косівського району
22 червня 60 років від дня народження Романа Киселюка (1947), поета, прозаїка, краєзнавця, автора книг „Камінь Довбуша” (1996), „Папороть Чугайстра” (1996), уродженця Делятина
28 червня День Конституції незалежної України
29 червня 80 років від народження Івана Балагурака (1922), заслуженого майстра народної творчості України (1968), різьбяра, родом з Косова
30 червня День молоді
100 років від дня народження Романа Шухевича (1907-1950), генерал-хорунжого УПА Тараса Чупринки
85 років від народження Марти Гай (Г.Савицької-Голояд) (1922-2003), письменниці, учасниці національно-визвольних змагань з 1939 р., авторки автобіографічного роману „Дорога” (1992), книг „Антропологія духа”(2002), „Українка”(2002). Проживала і похована у Бурштині

наверх

Липень

1 липня День архітектури України. Всесвітній день архітектури
7 липня Свято Івана Купала
8 липня 95 років від народження Йоанни Нижник-Винників (1912-1993), української художниці школи О.Новаківського, керамістки, килимарниці. У 1930-1938 рр. часто перебувала у Космачі Косівського району. З 1946 р. жила у Парижі
12 липня 105 років від дня народження Петра Голоти (1902-1949), українського поета, похованого в Снятині
50 років від дня народження Богдана Кучера (1957), журналіста, поета, композитора і співака, родом з с.Діброва Рогатинського району
14 липня 135 років від дня народження Левка Бачинського (1872-1930), громадського діяча, адвоката, віце-президента ЗУНР, родом з с.Серафинці Городенківського району
110 років від дня народження Мирослава Ірчана (1897-1937), письменника і драматурга, родом з с.П’ядики Коломийського району. Репресований
16 липня Річниця прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України (1990)
22 липня 125 років від дня народження Ярослава Гординського (1882-1939), українського історика літератури, філолога, письменника, батька поета і художника Святослава Гординського. В 1905-1912 рр. учителював у Коломийській гімназії
23 липня 375 років від дня смерті Памво Беринди (?-1632), українського друкаря і гравера, поета і лексикографа, уродженця с.Єзупіль Тисменицького району
24 липня 110 років від дня народження Іванни Іваницької-Синенької (1897-1988), оперної співачки, яка певний час жила у Станіславі. Емігрувала до Німеччини
26 липня 105 років від дня народження Михайла Колодзінського (1902-1939), начальника штабу Карпатської Січі, уродженця с.Поточище Городенківського району
27 липня 180 років від дня народження Федора Білоуса (1827-1892), письменника, засновника першої української світської друкарні в Коломиї (1864), похований в Коломиї

наверх

Серпень

2 серпня 45 років від дня народження Марії Гоголь (1962), поетеси, авторки збірок „Дивосад” (2002), ”Серпанки літа” (2005), родом з с.Саджава Богородчанського району
4 серпня 65 років від дня народження Мирона Вільшука (1942), поета, педагога, літературознавця, лауреата обласної премії імені Марійки Підгірянки, родом з с.Липівка Тисменицького району
5 серпня 80-річчя від дня народження Миколи Плав’юка, голови Проводу ОУН, президента УНР в екзилі у 1989-1992 рр., уродженця с.Русова Снятинського району
6 серпня 40 років від дня народження Миколи Васильчука (1967), поета, літературознавця, журналіста, родом з с.Великий Ключів Коломийського району
8 серпня 45 років від дня народження Юрія Іздрика (1962), прозаїка, засновника і видавця часопису „Четвер”, уродженця м.Калуша
9 серпня 115 років від народження Ганни Франко-Ключко (1892-1967), письменниці, доньки І.Франка. Написала книгу спогадів „Іван Франко і його родина”(1956), „Рукописи Івана Франка в Канаді”(1957). З 1952 р. жила в Канаді
80-річчя від дня народження Володимира Барана, українського археолога, член-кореспондента НАН України, дослідника культури слов’ян, і, зокрема, давнього Галича, уродженця с.Дем’янова Галицького району
10 серпня 115 років від дня народження Юліана Крайківського (1892-1976), художника. Створив серію картин про Гуцульщину. Родом з с.Різдв’яни Галицького району
10 серпня 80 років від дня народження Євгена Іваничука (1927), письменника, автора повісті-спогадів „Записки каторжанина” (1993), родом з с.Трач Косівського району
14 серпня 50 років від дня народження Ярослава Ткачівського (1957), поета, журналіста, члена Національної спілки письменників України, автора поетичних збірок „Воскресіння” (1995), „Вервиця” (1996), „Володар дум” (2005), родом з с.Вікторова Галицького району
17 серпня 235 років з дня прилучення Галичини до Австрії (1772).
23 серпня 140 років від дня народження Осипа Маковея (1867-1925), письменника, педагога, який неодноразово бував на Прикарпатті
День Державного Прапора України
24 серпня День незалежності України
75-річчя від дня народження Анатолія Болюка (1932), члена Національної спілки художників України, івано-франківського скульптора
27 серпня Річниця від дня народження Івана Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, вченого і громадсько-політичного діяча
30 серпня 55-річчя від дня народження Івана Гавриловича (1952), поета і журналіста, кореспондента газети „Галичина”, уродженця Делятина

наверх

Вересень

1 вересня День знань
3 вересня 70 років від дня народження Юрія Суржи (1937), актора, народного артиста України (1981). З 1976 р. працює в івано-франківському обласному муздрамтеатрі ім. І.Франка
7 вересня 135 років від дня народження Василя Равлюка (1872-1955), педагога, фольклориста, громадсько-культурного діяча, автора спогадів про В.Стефаника, родом з с.Орелець Снятинського району
8 вересня День українського кіно
9 вересня 110 років від дня народження Марії Струтинської (1897-?), письменниці, журналістки, родом з м.Долини. Після війни емігрувала до США, де написала повісті „Буря над Львовом”, „Американка” та інші оповідання, репортажі, спогади
12 вересня 115 років від дня народження Юрія Корпанюка (1892-1977), заслуженого майстра народної творчості України (1960), родом з с.Яворова Косівського району
15 вересня 115 років від дня народження Михайла Гайворонського (1892-1949), композитора, автора відомих стрілецьких пісень
130 років від дня народження Олени Кульчицької (1877-1967), художниці і графіка, авторки картин „Ярмарок у Косові”, „Гуцульщина”, серії акварелей „Народна архітектура західних областей України” та „Народний одяг західних областей України”
17 вересня 155 років від дня народження Юліана Закревського (1852-1915), українського і російського співака (тенора), родом з м.Косова
135 років від дня народження Івана Макуха (1872-1946), громадсько-політичного діяча, міністра внутрішніх справ ЗУНР, адвоката з Тлумача
100 років від дня народження Івана Атаманюка (1907-1989), поета, прозаїка, перекладача, родом з м.Яблунів Косівського району
100 років від дня народження отця Романа Луканя (1907-1943), історика церкви, друкарства і преси, бібліографа, уродженця с.Старуні Богородчанського району
19 вересня 110 років від дня народження Василя Костинюка (1897-1942), письменника, режисера, родом з с.Пістинь Косівського району
50 років від дня народження Василя Семенюка (1957), художника, члена Національної спілки художників України, родом з с.Чорний Потік Надвірнянського району
20 вересня 55 років від дня народження Катерини Каркадим (1952), науковця, члена Національної спілки народних майстрів (1990) та Спілки художників України (1993), родом з м.Коломиї
22 вересня 135 років від дня народження Осипа Роздольського (1872-1945), фольклориста, вчителя Коломийської гімназії. Перекладав польською та німецькою мовами твори В.Стефаника, Л.Мартовича
23 вересня 135 років від дня народження та 55 років з дня смерті Соломії Крушельницької (1872-1952), визначної української оперної співачки. 80 років з часу виступу її у м.Станіславі під час гастролей (15.X.1927р.)
27 вересня День туризму
30 вересня Всеукраїнський День Бібліотек

наверх

Жовтень

1 жовтня Міжнародний день музики
Міжнародний день людей похилого віку
5 жовтня 205 років від дня народження Мауриція Гославського (1802-1854), польського поета, представника „української школи” в польській літературі, помер від тифу у станіславській тюрмі. Похований у Меморіальному сквері м.Івано-Франківська
6 жовтня День працівників освіти
7 жовтня 145 років від дня народження Олекси Волянського (1862-1947), культурного діяча, священика у Криворівні, автора спогадів про І.Франка, М.Коцюбинського
75-річчя Євгена Михайловича Нейка, вченого-медика, доктора медичних наук, професора, ректора медичного університету
11 жовтня 335 років від дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), автора першої Української Конституції (1710). Родина П.Орлика деякий час жила в Станиславові, він і сам побував на Прикарпатті
14 жовтня Покрова
65 років створення УПА
День художника
День українського козацтва
16 жовтня 70 років від дня народження Володимира Нестеренка (1937), народного артиста України, багаторічного директора Івано-Франківського театру фольклору, народних свят та видовищ
17 жовтня 60 років від дня народження Орисі Яхневич (1947), поетеси, авторки багатьох віршованих збірок, члена Національної спілки письменників України, родом з с. Семенівки Городенківського району
18 жовтня 80 років від дня народження Михайла Фіголя (1927-1999), заслуженого художника України, мистецтвознавця, родом з с.Крилос Галицького району
20 жовтня 120 років від дня народження Ростислава Заклинського (1887-1974), літературознавця і письменника. У 1919 р. редагував журнал „Народ” у Станиславові
21 жовтня

145 років від дня народження й 115 років з часу смерті Йосифи Дзвонковської (1862-1892), вчительки, перекладачки з польської мови, великого кохання Івана Франка, родом з м.Станиславова

наверх

Листопад

1 листопада День державності на західноукраїнських землях
4 листопада 65 років від дня народження Дмитра Юсипа (1942), літературного критика з Івано-Франківська, автора багатьох книг, члена Національної спілки письменників України, родом з с.Лужки Долинського району
7 листопада 85 років від дня народження Миколи Варенні (1917-2001), івано-франківського художника, живописця і графіка, заслуженого художника України (1987)
8 листопада 120 років від дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), військового діяча, організатора Листопадового Зриву (1918), письменника, родом з с.Медухи Галицького району
9 листопада День української писемності і мови
135 років від дня народження Богдана Лепкого (1872-1941), прозаїка, поета, літературознавця, який неодноразово бував на Івано-Франківщині
40 років з часу перейменування м.Станіслава на Івано-Франківськ
13листопада 200-річчя від дня народження Івана Капущака (1807-1868), громадського діяча, селянина, депутата австрійського парламенту в 1848р., родом з с.Підгір’я Богородчанського району
16листопада День працівників радіо, телебачення та зв’язку
17листопада Міжнародний день студентів. День студента в Україні
18листопада 160 років від дня народження Володимира Навроцького (1847-1882), українського економіста, статистика, етнографа, публіциста, культурно-громадського діяча, дослідника економіки Галичини
24листопада День пам`яті жертв голодомору і політичних репресій.
60-річчя голодомору на Західній Україні (1947)
30листопада 90 років від дня народження Михайлини Сабадаш (1912-1996), народної вишивальниці з Коломиї, уродженки с.Кубаївки Надвірнянського району

наверх

Грудень

2 грудня 70 років від дня народження Петра Осадчука (1937), поета, народного депутата, родом з с.Острівця Городенківського району
3 грудня 120 років від дня народження Володимира Павлусевича (1887-1958), письменника, педагога, культурно-освітнього діяча м.Коломиї
3 грудня 105 років від дня народження Євгенії Данилович (1902-2001), просвітянки і освітянки, засновниці і директора музею Ольги Плешкан у Снятині
3 грудня 60 років від дня народження Миколи Близнюка (1947), поета, автора багатьох поезій та поем, збірки поезій „Окрилені гори” (1991), „Чугайстрова криниця” (1996), родом з с.Старі Кути Косівського району
4 грудня 95 років від дня народження Євгена Вахняка (1912-1998), диригента, композитора, народного артиста України, родом з Надвірної
6 грудня День Збройних Сил України
7 грудня День місцевого самоврядування
9 грудня 85 років від дня народження Якова Стецюка (1922-1980), письменника, автора повістей і оповідань „Дорога на Верховину”, „Над Черемошем”, „Гірськими стежками.” Тривалий час працював на Івано-Франківщині
14 грудня 125 років від дня народження Олени Степанівни (1882-1963), галицької педагогічної діячки, хорунжої УСС, члена НТШ
16 грудня 150 років від дня народження Францішка Ржегоржа (1857-1899), чеського етнографа і фольклориста, який вивчав життя і побут гуцулів. У 1877-1890 рр. жив у Галичі
31 грудня 130 років від дня народження Гната Хоткевича (1877-1938), письменника, режисера, мистецтвознавця, організатора Гуцульського театру в с.Красноїллі Верховинського району

наверх

У 2007 р. ювілеї першої згадки святкуватимуть такі міста і села :

945 років м.Тисмениці (1062)
850 років з часу спорудження Успенського собору у стародавньому Галичі (1157)
640 років селам Новиця Калуського та Уторопи Косівського районів (1367)
620 років селам Довге-Калуське Калуського, Берлоги та Сваричів Рожнятівського, Довге Тисменицького районів (1387)
615 років с.Узин Тисменицького району (1392)
610 років селам Сапогів Галицького району, Витвиця Долинського, Дубовиця Калуського, П’ядики Коломийського районів (1397)
605 років селам Більшівці, Бовшів, Медуха, Новий і Старий Мартинів Галицького району (1402)
600 років селу Коростовичі Галицького району (1407)
595 років селу Блюдники Галицького, Люча Косівського районів, Микуличин Яремчанської міськради (1412)
580 років селам Городниця, Тишківці, Ясенів Пільний Городенківського, Підмихайля Калуського, Крихівці (м. Івано-Франківськ), Жукотин, Семаківці, Угорники Коломийського, Кути, Рибне, Шешори Косівського, Лучинці Рогатинського, Братківці Тисменицького, Делева, Ісаків, Озеряни Тлумацького районів (1427)
575 років селу Бишів Галицького, Стратин Рогатинського районів (1432)
570 років селам Кінчаки, Придністров’я Галицького, Середнє Калуського, Милування, Рошнів, Сілець та Ганнусівка Тисменицького, Гостів Тлумацького районів (1437)
565 років селам Прикмище Городенківського, Гузіїв Долинського, Хлібичин, Хом’яківка Снятинського, Гринівці Тлумацького районів (1442)
560 років селам Кунисівці Городенківського, Старий Угринів Калуського, Назавизів Надвірнянського, Григорів Рогатинського районів (1447)
555 років селу Кобаки Косівського району (1452)
550 років селам Різдв’яни Галицького, Підгайчики Коломийського районів (1457)
545 років селам Підгороддя та Кліщівна Рогатинського району (1462)
535 років селам Глушків Городенківського, Беньківці Рогатинського, Іллінці, Стецева, Тулуків Снятинського районів (1472)
525 років селу Діброва Рогатинського району (1482)
510 років с.Яблунька Богородчанського, Хом’яківка Тисменицького районів (1497)
500 років селу Голосків Коломийського району (1507)
475 років селищу Отинія Коломийського району (1532)
470 років селам Росохач Городенківського, Білі Ослави Надвірнянського, Драгасимів Снятинського району (1537)
455 років селам Луквиця Богородчанського, Мислів Калуського, Побережжя, Погоня Тисменицького району (1552)
450 років селу Рівня Рожнятівського району (1557)
440 років селу Цінева Рожнятівського району (1567)
430 років селам Поляниця і Танява Болехівської міськради, Пациків, Тростянець, Церківна, Якубів Долинського, Козина Тисменицького району (1577)
425 років селам Ілемня Рожнятівського, Павлівка Тисменицького району (1582)
415 років селам Князівське Рожнятівського, Вишків, Лолин, Яворів Долинського, Хімчин Косівського, Будзин Тлумацького районів (1592)
410 років селам Болохів, Гуменів, Завадка Калуського, Новосілка Тлумацького, Нижній Струтин та Ясень Рожнятівського районів (1597)
405 років селу Підліски Долинського району (1602)
400 років селу Акрешори Косівського району (1607)
395 років з часу заснування Манявського Скиту та селам Баб’янка Коломийського, Белеїв Долинського, Пасічна Надвірнянського районів (1612)
390 років селу Бринь Галицького, Ясеновець Рожнятівського районів (1617)
385 років селу Максимівка Долинського району (1622)
380 років селам Грабівка, Ріп’янка Калуського району (1627)
375 років селу Лючки Косівського району (1632)
370 років селу Липовиця Рожнятівського району (1637)
365 років селам Ріпне і Дубшари Рожнятівського районів (1642)
355 років селу Чукалівка Тисменицького району (1652)
350 років селу Новоселиця Долинського району (1657)
345 років м. Станіславу (нині Івано-Франківськ) та селу Крива Рожнятівського району (1662)
330 років селу Голови Верховинського району (1677)
315 років селу Олієво-Королівка Городенківського району (1692)
300 років селам Гринівка та Лесівка Богородчанського, Буковець Верховинського, Мала Тур’я Долинського районів (1707)
290 Років селам Барвінків та Яблуниця Верховинського, Слобода Галицького, Верхній Майдан Надвірнянського районів (1717)
280 років селу Сукіль Болехівської міськради (1727)
240 років селу Трофанівка Снятинського району (1767)

наверх

У 2007 році минає:

235 років з часу прилучення Галичини до Австрії(1772)
205 років від дня народження Кирила Блонського (1802-1852), українського громадсько-культурного діяча, просвітителя, уродженця с. Уторопи Косівського району
170 років з часу виходу у світ альманаху „Русалка Дністрова”, виданого членами „Руської трійці”
165 років від дня народження Марка Мегединюка (1842-1912), українського народного різьбяра, родом з с.Річка Косівського району
160 років від дня народження Ісидора Трембицького (1847-1922), українського актора, режисера і письменника, родом з м.Станиславова
150 років від дня народження Івана Мирона (1857-1940), громадського діяча на Станіславщині, державного секретаря шляхів ЗУНР 1918-1919рр.
140 років від дня народження Миколи Сабата (1867-1930), першого директора української гімназії м.Станиславова, родом з Обертина Тлумацького району
140 років від дня народження Лева Чачковського (1867-1933), археолога, дослідника княжого Галича
130 років з часу заснування в Станиславові філії товариства „Просвіта”
125 років від дня народження Романа Шипайла (1882-1944), диригента, організатора і одного з найавторитетніших діячів „Коломийського Бояна”, опікуна коломийського Пласту
115 років від дня народження Юрія Гринюка (1892-1934), українського поета, уродженця с.Воскресінці Коломийського району
110 років від дня народження Петра Корпанюка (1897-1961), українського майстра різьблення по дереву, уродженця с.Яворова Косівського району
105 років з часу заснування першої в Галичині музичної школи (1902), нині музичне училище ім.Д.Січинського
80 років від дня народження Стефана Терлецького (1927-2006), політичного діяча Великобританії, родом з с.Нижнів Тлумацького району. Він був першим українцем, якого вибрали в Палату Громад англійського парламенту
45 років з часу заснування Центральної бібліотеки Коломийської районної ЦБС
40 років з часу заснування народного краєзнавчого музею в Болехові
40 років з часу заснування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

наверх

5 травня – 100 років з дня народження письменниці Ірини Вільде, авторки численних романів, повістей, оповідань з життя Західної України

Макогон-Полотнюк Дарія (літературний псевдонім Ірина Вільде) народилася 5 травня 1907 року в Чернівцях у сім’ї вчителя та письменника Дмитра Яковича Макогона.
У 1923-1927 рр. навчалася в Станіславській жіночій гімназії Українського педагогічного товариства, у 1928-1933 роках – у Львівському університеті, але через матеріальні труднощі покинула його на ІV курсі. Працювала вчителькою, а також в коломийському журналі „Жіноча доля”. Під час Другої світової війни проживала у с.Микуличині, та після розстрілу чоловіка фашистами у 1943 р. переїхала до Ходорова, а згодом до Львова.
Друкуватися почала з 1930-х років. Ірині Вільде належать збірки прози „Химерне серце”, „Метелики на шпильках”, „Б’є восьма”, „Повнолітні діти”, „Історія одного життя”, „Наші батьки розійшлися”, „Стежинами життя”, „Яблуні зацвіли вдруге”, „На порозі”, „Зелена брама”. У цих творах на широкому соціально-історичному тлі письменниця розгортає долі людей, які різними шляхами шукають своє місце в житті. Тонкий психологізм поетики Ірини Вільде, художньо-філософський синтез особистого й історичного, морального і соціального становлять основну прерогативу її творчості.
У 1959-1964 роках опубліковала роман „Сестри Річинські”, дія якого відбувається у довоєнний період у Коломиї, за який її було нагороджено найвищою літературною нагородою України – Шевченківською премією (1965). Багато років очолювала Львівську організацію СПУ.
Померла Ірина Вільде 30 жовтня 1982 року у Львові, похована на Личаківському кладовищі.

Вільде І. Твори: В 5 т. / Передм. Р. Іваничука. – К.: Дніпро, 1986.
Сестри Річинські: Роман. Кн. 1.– К.: Україна, 2004. – 696с.; Кн. 2. – 2005. – 912 с.
Незбагненне серце. – Л.: Каменяр, 1990. – 255 с.
Повісті та оповідання. – Л.: Каменяр, 1983. – 231 с.
Кроки часу: Оповідання.Нариси. – Л.: Каменяр, 1979. – 207 с.
Окрушини. – К.: Рад. письменник, 1969. – 131с.

Мафтин Н.В. Мала проза Ірини Вільде: Неповторність індивідуального голосу. – Івано-Франківськ: Плай, 1998. – 115 с.
Качкан В.А. Ірина Вільде: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1991. – 159 с.
Вальо М.А. Ірина Вільде. Літ.-критич. нарис. – К.: Рад. письм., 1962. – 139 с.
Качкан В. Хай святиться ім’я твоє. Кн. 2 . – Коломия, 1996. – С.268-292.
Мафтин Н.В. Сюжет і композиція ранніх новел Ірини Вільде // Нариси з поетики української літератури кінця XIX – першої половини XX ст. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – С. 198-228.
Андрусів С. Ірина Вільде // Історія української літератури ХХ століття. Кн.2 / За ред. В. Дончика. – К., 1998. – С. 279-283.
Горак Р. Кинути каменем: Роман-есе // Дзвін. – 2004. – №3. – С. 25-77; № 4. – С. 31-88.
Застава Л. „Нанашка”: [Спогади] // Галичина. – 2003. – 6 трав.
Прохасько Т. Будинок на кам’яниці: [Про помешкання Ірини Вільде в Дорі] // Анонс-контракт. – 2002. – №39 (жовт.). – С. 42.
Дем’ян Г. Письменники Дмитро Макогон та Ірина Вільде працювали в УВО і ОУН // Визвольний шлях. – 2001. – № 10. – С. 75-82.
Костюченко В. Запитання Ірини Вільде „вождеві” Сталіну й сьогоднішньому дню // Дзвін. – 2000. – № 2. – С. 113-116.
Мовчан Р. „Естетичне людинознавство” ранньої прози Ірини Вільде // Укр. мова та літ. – 2000. – трав. (№ 17). – С. 4.
Тимінський Б. Коломийські адреси Ірини Вільде // Прикарпат. правда. – 2000. – 13 трав.
Пилип’юк О. Мала проза Ірини Вільде у науковій інтерпретації // Галичина. – 1998. –№ 1. – С. 183-184.
Майданська С. Люблю любити любов: Про почуття ностальгії в контексті життя і творчості Ірини Вільде // Укр. культура. – 1998. – № 3. – С. 30-31.
Арсенич П. Маловідоме про Ірину Вільде // Перевал. – 1997. – № 1. – С. 119-121.
Горак Р. Метелики на шпильках: [Про ювілей письменниці] // Літ. Україна. – 1997. – 7 серп. – С. 6.
Горак Р. Ота одвічна загадка любові..: Роман-есе // Перевал. – 1997. – № 3. – С. 120-167.
Демиденко П. Вона всім бажала щастя… // Прикарпат. правда. – 1997. – 24 трав.
Горак Р. Таємниці Ірини Вільде // Дзвін. – 1995. – № 7. – С. 97-127.; № 8. – С. 107-135.

наверх

2 березня – 125 років від дня народження Михайла Козоріса , прозаїка і публіциста

Михайло Козоріс народився в 1882 році в місті Калуші Івано-Франківської області. Навчався у Станіславській гімназії, у 1912 році закінчив юридичний факультет Львівського університету. Працював у редакції газети „Калуський листок”. У роки російської окупації був засланий до Сибіру (1915-1917), після повернення був комісаром ЗУНР у Косові. Після Першої світової війни залишився на території Радянської України, працював у наркоматі юстиції. Брав активну участь у тогочасному літературному житті, був членом літературної організації „Західна Україна”.
Почав друкуватися з 1907 року. Є автором збірок новел „Дві сили”, „Віче”, „За порадою”, „На кам’яній стежці”, романів „Чорногора говорить”, „Голуба кров”, повістей „Село встає”, п’єс „Тарас-дитина”, „Дитяче свято”, публіцистичного нарису „Польський терор на Західній Україні”, статті „Соціальні моменти творчості В. Стефаника”, спогадів „Моя зустріч з І. Франком”, „Марко Черемшина” тощо.
Твори автора друкувалися в журналах „Бджола”, „Життя й революція”, „Західна Україна”, „Світ” та інших виданнях.
Репресований у 1933 році, розстріляний 9 жовтня 1937 р. на Соловках.
З нагоди 110-ої річниці від дня народження М.Козоріса на фасаді Калуської районної бібліотеки відкрито меморіальну дошку письменнику.

Козоріс М. Моя зустріч з Іваном Франком: Спогад // Іван Франко у спогадах сучасників. Кн. 2. – Л.: Каменяр, 1972. – С. 230-232.
Оповідання // Літературна Бойківщина. – Філядельфія, 1969. – С. 172-180.
Люблю тебе: Есе [Про укр. народ] // Літ. Україна. – 1998. – 28 трав.
Пам’ятник; Не пошкодить; Дві сили; Людина з перспективою; Ти мене, сину, покинув: Оповідання // Березіль. – 1991. – № 6. – С. 98-123.

Рис Г. Зображення соціальної нерівності та її впливу на психологію дитини у творах М. Козоріса // Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці: Зб. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2005. – С.161-165.
Грабовецький В. Історія Калуша. – Дрогобич, 1997. – С. 188-189.
Розстріляне слово: Рек. бібліогр. покажчик / ОУНБ ім. І.Франка. – Івано-Франківськ, 1992. – С. 7-8.
Хороб М. Традиції В.Стефаника у прозі М Козоріса // Василь Стефаник і українська культура: Тези. Ч.1. – Івано-Франківськ, 1991. – С. 165-168.
З порога смерті: Письменники України – жертви сталінських репресій. – К., 1991. – С. 254-255.
Рис Г. Творчість Михайла Козоріса у контексті часу // Краєзнавець Прикарпаття. – 2003. – №2. – С. 45-48.
Ганущак В. Архикнязь на печі // Поступ. – 2000. – 28 верес.
Доценко Р. Слово до народу з-перед вісімдесяти літ // Літ. Україна. – 1998. – 28 трав. – С.7.
Когут Михайло Козоріс як письменник і людина // Дзвони Підгір’я. – 1997. – 1 берез.
Коломиєць М. Не все ще сказано // Новий час. – 1992. – №8 (9берез.)
Павліха І. Михайло Козоріс повертається // Галичина. – 1992. – 27 берез.
Приходько І. Слово про автора // Березіль. – 1991. – № 6. – С. 95-98.
Коломиєць М. Це був чесний письменник // Зоря Прикарпаття. – 1988. – 19 листоп.

наверх

17 жовтня – 60 років від дня народження Орисі Яхневич (1947), поетеси, авторки багатьох віршованих збірок, члена Національної спілки письменників України

Поетеса народилася в селі Семенівка Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї сільського коваля. З восьми років тяжкою недугою прикута до ліжка. Середню освіту здобула заочно в Незвиській середній школі.
1962 року вперше надрукувала добірку своїх віршів під назвою „Життя всміхається через вікно”. Друкувалася в газетах, журналах, альманахах, збірниках. Автор поетичних книжок „Я іду”, „Путь”, „Сонце і гроза”, „Нескорена”, „Тепло любистка”, „Чари любові”, „Ще не вечір”, «Молімось”.
Член Національної Спілки письменників України (1985), лауреат літературної премії імені Тараса Мельничука.

Яхневич О. Я іду. – Ужгород: Карпати, 1977. – 64с.
Путь: Поезії. – Ужгород: Карпати, 1984. – 40с.
Сонце і гроза: Поезії. – Івано-Франківськ, 1993. – 68с.
Нескорена: Поезії. – Снятин: Покуття, 1994. – 128с.
Еще не вечер: Стихи. Вірші. – Снятин: Прут Принт, 1997. – 56с.
Молімось: Поезії. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. – 32с.
Вірші // Яворове листя: Поезія. – Коломия, 1996. – С. 205-214.
Поезії // Вертеп: Творчість городенківчан. – Коломия, 1993. – С. 90-93.
Життя Ісуса: Уривки з поеми // Нова Зоря. – 2003. – 23 квіт.
За щастя в житейському морі // Перевал. – 2002. – №1-2. – С. 85-86.
З нових віршів // Край. – 2002. – 20 квіт.
З ліричного щоденника // Край. – 2001. – 14 квіт.
Із циклу „Розмова” // Вільний голос. – 2001. – 27 січ.
Може // Край. – 2001. – 24 лют.
З ліричного зошита // Край. – 2000. – 29 лип.
З нових віршів // Вільний голос. – 2000. – 12 квіт.
Любисткове тепло // Дзвін. – 1997. – №10. – С. 91-92.
Вірші // Тижневик Галичини. – 1997. – 24 квіт.

Федів Б. Життєвий подвиг Орисі Яхневич: [Метод. рек. до проведення уроку позакл. читання у 10 кл.] // Ідеї. Пошуки. Знахідки. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 52-58.
„Її поезія, то хвиля несподівана, її пісні – то сонце і гроза”: Поет. візитка за творами О.Яхневич / Підгот. Г.Колотило; Івано-Франків. ОУНБ. – Івано-Франківськ, 1997. – 7с.
Від Карпат до Опілля: Твори письменників Івано-Франківщини. – Коломия, 2001. – С. 474-481.
Яворове листя. Кн. 1. Поезія. – Коломия, 1996. – С. 205-214
Соболик Т. Сонце і гроза Орисі Яхневич // Вперед. – 2004. – 15 жовт.
Соболик Т. Уміння писати підтримує бажання жити // Галичина. – 2004. – 6 лист.
Соболик Т. „Свої пісні залишу людям” // Прикарпат. правда. – 2004. – 1 лип.
„Молімось”: [Про нову кн.] // Край. – 2003. – 8 листоп.
Болотенюк М., Гаврилович І. „Я щаслива, я така щаслива” // Галичина. – 2002. – 24 жовт.
Стражник Л. І світ завжди здавався гарним // Нова Зоря. – 2002. – 20 листоп.
Войцехівська М. Мить для вічності з княгинею слова // Край. – 2000. – 18 берез.
Рябий В. Як живеш, Орисю? // Рідна земля. – 2000. – 5 трав.
Болотенюк М. Не сумуй, лиш, осене, музу возвелич... // Галичина. – 1999. – 16 жовт.
Мороз В. Освоюючи нові обрії // Поліття. – 1998. – № 15 (трав.)
Мороз В. Тополька листям грається: Новела [присвячена О.Яхневич] // Поліття. – 1998. –№ 21(черв.)

наверх

15 травня – 150 років від дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, автора багатьох романів з історії України

Андрій Чайковський народився 15 травня 1857 р. у м. Самборі, що на Львівщині. Ріс сиротою під опікою рідні, перебував переважно у польському оточенні, та серце своє віддав Україні. У 1883 році закінчив Львівський університет. Працював адвокатом, був організатором товариства „Просвіти”, „Січі”, „Відродження” в Бережанах, Самборі й Коломиї. В 1924 році був головою Товариства письменників і журналістів у Львові.
Друкуватися почав з 1892 року. Твори письменника характеризуються романтично-ідилічним стилем, в якому оспівується героїчне минуле Запорізької Січі та козацькі звитяги.
Останні 16 років життя письменника минули в чарівному містечку над Прутом – Коломиї. Незважаючи на те, що сюди А.Чайковський приїхав у поважному віці, тут він написав твори „На уходах”, „Олексій Корнієнко”, Сонце заходить” та багато інших. Тут він завершив свій великий історичний роман „Сагайдачний”.
Помер письменник 2 червня 1935 року і похований на коломийському цвинтарі поблизу церкви Благовіщення.

Чайковський А. Спогади. Листи. Дослідження. У 3-х т . – Л., 2002.
У чужому гнізді: Повісті з XIX століття. – Л.: Червона Калина, 1994. – 600 с.
Сагайдачний: Іст. роман у 3 кн. / Упоряд., авт. передмови та приміт. В.В. Яременко. – К.: Варта, 1993. – 576 с.
Твори у 8-ми т. – Л.: Червона Калина, 1993.
Сонце заходить: Іст. повісті. – Л.: Червона Калина, 1993. – 424 с.
Полковник Кричевський: Іст. повісті. – Л.: Червона Калина, 1992. – 288 с.
Олексій Корнієнко: Іст. повість у 2-х кн. – Л.: Червона Калина, 1992. – 485 с.
З татарської неволі: Іст. оповіданнє для дітей. Блудний син: Оповіданнє для дітей / Репринтне вид. – Стрий, 1991. – 48с.
Повісті / Вступ. ст. О. Нахлік. – Л.: Каменяр, 1989. – 336с.
Віддячився // Дивосвіт „Веселки”: Антол. л-ри для дітей та юнацтва. Т. 1. Укр. л-ра. – К., 2004. – С. 592-595.
Чорні рядки: Спогади комісара ЗУНР // Жовтень. – 1990. – №6. – C. 43-79.

Мандзюк О. Андрій Чайковський: Колом. сторінки життя і творч. 1919-1935. – Коломия: Вік, 2000. – 29с.
Васильчук М., Кречковський Л. Андрій Чайковський: Штрихи до портрета на тлі Коломиї. – Коломия: Вік, 1994. – 30с.
Качкан В. Хай святится ім’я твоє: Студії з історії укр. літ. ХІХ-ХХ ст. Кн.2. – Коломия: Вік, 1996. – С. 30-53.
Качкан В. Поклав серце у фундамент української нації // Іст. календар. 2005. – К., 2005. – С. 263-267.
Михайлишин О. Андрій Чайковський – комісар ЗУНР // Бойки. – Дрогобич,2002. – С. 149-152.
Мельничук Ю. Слово про письменників: Ст. та критико-біогр. нариси. – Л., 1958. – С. 107-163.
Бабій О. Андрій Чайковський повертається // Перевал. – 2003. – № 3-4. – С. 94-96.
Ільницький М. Історичні повісті Андрія Чайковського // Перевал. – 2003. – №3-4. – С. 97-100.
Проскуряков О. Андрій Чайковський жив у Коломиї // Прикарпат. правда. – 2003. – 3 лип.
Арсенич П. Романтик Козаччини // Галичина. – 1998. – 8 трав.

наверх

2 червня – 70 років від дня народження Богдана Бойка (1937-2000), письменника-прозаїка

Народився 2 червня 1937 року в с. Діброва (колишні Серники Середні) Рогатинського району Івано-Франківської області. Тут закінчив семирічну школу, середню – в сусідніх Старих Скоморохах.
Після закінчення філологічного факультету Львівського університету короткочасно працював у редакціях газет Калуського та Рогатинського районів. В 1959 р. з’явилися перші публікації.
У 1970 р. в журналі „Дніпро” опублікував повість „Чари Чортогори”. У 1973 р. видав роман „Липовий цвіт сорок першого”, який було перекладено російською та англійською мовами і відзначено премією імені Мирослава Ірчана.
В наступні роки видавав романи „Маки червоні”, „Дорога додому”, „Столочене жито”. Багато повістей, новел, нарисів надрукував у журналі „Дніпро”, „Вітчизна”, „Київ”, „Літопис Червоної Калини”, „Перевал”, у газеті „Літературна Україна”. Низка перекладених оповідань надруковані у Болгарії, Білорусії, Азербайжані, Киргизії, Росії.
1998 року журнал „Перевал” опублікував повість „По голови... По голови”, яка була відзначена міжнародною премією „У свічаді слова” Є. Бачинського (США). За книгу „По голови... По голови...” (крім однойменної повісті там було вміщено ще дві повісті, а також новели, нариси) був представлений на здобуття Національної премії імені Т. Шевченка і був удостоєний обласної премії імені В. Стефаника. А за нариси у газеті „Літературна Україна” під назвою „Великдень в Україні” Б. Бойко став лауреатом премії імені Олеся Гончара.
З 1991 р. завідував відділом прози журналу „Перевал”, а у 1996-2000 рр. був головним редактором цього часопису.
Помер 26 липня 2000 року.

Бойко Б. Поклик минулого: Новели, оповідання, нариси, статті. – Коломия: Вік, 2003. – 256 с.
По голови... По голови: Повісті, новели, нариси. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. – 312 с.
Столочене жито: Роман. – Ужгород: Карпати, 1989. – 221 с.
Маки багряные: Роман, повесть. – М.: Сов. писатель, 1988. – 395 с.
Дорога додому: Роман. – Ужгород: Карпати, 1985. – 199 с.
Маки червоні: Роман. – Ужгород: Карпати, 1983. – 281 с.
Липовий цвіт сорок першого: Роман. – Ужгород: Карпати, 1978. – 391 с.
Липовый цвет сорок первого: Роман. – М.: Мол. гвардия, 1977. –352 с.
Липовий цвіт сорок першого: Роман. – К.: Рад. письменник, 1974. – 230 с.
Липовий цвіт сорок першого: Роман. – К.: Дніпро, 1973. – 203с.
Подарунок на весілля; Народжений у трикутнику: Новели // Жито на камені. – Коломия, 1996. – С. 49-69.
Весільні дзвони: Уривок з роману // Від Карпат до Опілля. – Коломия, 2001. – С. 64-78.

Юсип Д. „... То моя повинність, я – письменник” // Юсип Д. Норовистий кінь Посейдона. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 36-41.
Ободянська Л. „Липовий цвіт сорок першого” Б.Бойка: текст і контекст // Сівач духовності. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 313-319.
Векерик О. „Але зоря України заясніє...”: [Урок-роздум за повістю „По голови... По голови”] // Освітян. сл. – 2005. – 31 берез.
Дичка Н. Насущне й вічне: [Роздум про письм.] // Літ. Україна. – 2002. – 5 верес.
Дорошенко Я. Глибини душі Богдана Бойка // Анонс контракт. – 2002. –№21(черв). – С.39.
Повідомлення фундації Українського Вільного Університету (США): [Окремою відзнакою удостоєно твори Б.Бойка] // Літ. Україна. – 2000. – 27 січ.
Сизоненко О. Над свіжою могилою Богдана Бойка // Березіль. – 2000. – №9-10. – С.162-169; Демокр. Україна. – 2000. – 17 серп.
Кухарук Р. Він відкрив їхні брами зсередини ..: Талант Богдана Бойка // Літ. Україна. – 1999. – 16 груд.; Тижневик Галичини. – 1999. – 30 груд.
Лауреати премій імені Олеся Гончара: [Б.Бойко за кн. повістей та нарисів ,,По голови ... по голови ...”] // Літ. Україна. – 1999. – 8 квіт.
Качкан В. Новаторське слово майстра: Про повість Б.Бойка ,,По голови ... По голови ...” // Євроцентр. – 1998. – №3(трав.).
Ободянська Л. Але зоря України заясніє ...” : Роздуми над новою повістю Б. Бойка ,,По голови ... По голови”] // Літ. Україна. – 1998. – 21 трав. – С.3.
Дорошенко Я. Богданові Бойку – 60 // Галичина. – 1997. – 31 трав.
Ободянська Л. ,,Здолати їх. Перемогти. Романами! Романами!”: [Про творчість письм.] // Галичина. – 1997. – 31 трав.
Пушик С. Нині так, як він не пишуть..: Б.Бойку – 60 //Літ. Україна. – 1997. – 5 черв. – С.5.
Бойко Б. На ослячій лаві: [Письм. розповідає про свій творч. і життєв. шлях] // Перевал. – 1996. – №1. – С.4-9.
Юсип Д. ,,Вільним ніколи не чувся” : [Розмова з письм.] // Новий час. – 1981. – 5 верес.
Аронець М. Утвердження життя // Жовтень. – 1987. – №6. – С.110-112.

наверх

14 серпня – 50 років від дня народження Ярослава Ткачівського, поета, журналіста, члена Національної спілки письменників України

Народився 14 серпня 1957 р. в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працював в обласній пресі Івано-Франківщини, був редактором газети ”Тижневик Галичини”.
Автор поетичних книжок „Воскресіння”, „Вервиця”, „Володар дум”, співавтор колективних збірників і пісень. Член Національної Спілки письменників України.

Ткачівський Я. Володар дум: Духовна поезія. –Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2005. – 104 с.
Вервиця: Поезії. – К.: Укр. письменник, 1996. – 104с.
Воскресіння: Поезії. – Івано-Франківськ: Перевал, 1995. – 119с.

Пелехатий І. У пошуку скарбів небесних: [Про зб. реліг. поезії „Володар дум”] // Нова Зоря. – 2005. – 14 жовт.
Ткачівський Ярослав // Від Карпат до Опілля. – Коломия, 2001. – С. 411- 417; Яворове листя. – Коломия, 1996. – С. 162-172.
Юсип Д. „Вервиця” Ткачівського: просто і дохідливо, але не байдуже // Зах. кур’єр. – 2000. – 14 січ.
Дорошенко Я. „Між радістю і сумом...”: [Про зб. „Вервиця”] // Тижневик Галичини. – 1997. – 14 серп.
Іваницький Я. Піднятися над суєтою: [Розмова з поетом ] // Нова Зоря. – 1997. – 24 черв.
Нові члени Спілки письменників України: Ярослав Ткачівський // Літ. Україна. – 1997. – 6 лют.
Тимцюрак І. Ярослав Ткачівський: „Я сію лан і дочекаю жнив...” // Нова Зоря. – 1996. – № 8 (квіт.).

Оновлено 11-12-2018
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка