Український письменник, мистецтвознавець, графік Іван Крушельницький (до 100 - річчя від дня народження)

Життя Івана Крушельницького було коротким, доля - трагічною. Як і доля великої родини Крушельницьких, що дала українській національній культурі багатьох діячів у різних галузях мистецтва, літератури, громадського життя. Як і доля більшості діячів українського національного відродження, що ввійшло в нашу історію під назвою „розстріляного відродження". Іван Крушельницький був учасником цього відродження, часткою жертовного покоління.

Літературна й мистецька творчість найінтенсивніше розвивалася в час, коли він жив і працював у Галичині, є ланкою літературного процесу на західноукраїнських землях 20-х- поч. 30-х років.

Народився І.Крушельницький 12 листопада 1905 року в Коломиї. Його батько Антін - відомий український письменник, педагог, громадський діяч. Мати - Марія Слобода, знана артистка ( учениця Марії Заньковецької) і письменниця.

Початкової професійної мистецької підготовки І.Крушельницький не отримав. Але саме походження з сім'ї, де культура була в незмінній пошані, родинні контакти з дуже багатьма діячами літератури й мистецтва Галичини, а потім Відня, широкий доступ до друкованої продукції Львова, Кракова, Відня, Мюнхена, Берліна мали вирішальне значення у формуванні світогляду емоційного юнака. Уже змалку цікавився мистецтвом і літературою, а потім і сам почав писати й малювати. Цьому сприяло й відвідування на початку двадцятих років навчальних класів Віденської Академії Красних мистецтв та Празькому університеті.

В 1924 році вийшла перша збірка поезій „Весняна пісня", яка приваблює своєю легкістю, чарами молодості, відкритістю світу. Юний літератор також друкує свої твори в галицькій пресі під псевдонімами та криптонімами. Наступні збірки „Юний спокій", „Радощі життя", „З-над прірви", „Бурі і вікна" засвідчили розквіт поетичного таланту Івана Крушельницького.

У цей час він створив і цілу низку графічних творів, ілюстрував „Тіні забутих предків" М.Коцюбинського та оформив книжку В.Павлусевича.

В 1927 р. у Криворівні І.Крушельницький одружився з відомою піаністкою, пізніше професором Львівської консерваторії ім.М.Лисенка Галиною Левицькою. З 1926 по 1929 рік І.Крушельницький викладає у Стрийській гімназії. Та через підозру в антиурядовій діяльності польська влада позбавила його права займатися педагогічною діяльністю, і він приїжджає до Львова. Але вже 15 червня 1929 р. його заарештовують і кидають у львівську тюрму.

1929-1932 роки були найпліднішими у творчості молодого письменника. Він написав понад 100 поетичних, 5 драматичних, багато літературно-критичних творів. Плідно працює і як графік та перекладач. В цей час вийшов альбом „Графіка І. Крушельницького".

Періодом особливо швидкового зростання Івана Крушельницького як митця став час, проведений в Родавні, — мальовничій місцевості на околиці Відня. Багато дала йому і щира дружба з відомим австрійським письменником Гуто фон Гофмансталем, який також жив у Родавні. Родавинські пейзажі сповнені оптимізму, закоханості в природу і людей.

Дар Крушельницького - рисувальника для нас, нинішніх, є дуже суттєвим, оскільки саме тут, в доробку одного автора, найнаочніше зосередилися ті еволюційні ознаки, які характеризують мистецтво України та, зокрема, Галичини, після закінчення Першої світової війни.

Своє захоплення поетичним світом українських Карпат Крушельиицький виявив у малюнку, де зображена гуцульська садиба. Вже тут бачимо типову для митця техніку „білих плям" на чорному тлі. Чи не найоригінальшим є цикл виконаних цією технікою пейзажів з деревами на передньому плані.

У пейзажних композиціях ( їх абсолютна більшість) спостерігаємо, як від несміливих олівцевих начерків, де вирішуються насамперед композиційні проблеми, митець переходить до повновартісних, починається пошук нових засобів виразу. Важливе значення починає відігравати у його композиціях кольор.

Разом з творчістю він не залишає і громадську діяльність. З його ініціативи у 1931 році у Львові виникає „Західноукраїнське мистецьке об'єднання", яке він очолив. До нього входили відомі художники О.Новаківський, П.Ковжун, Ю.Вовк, В.Хмелюк, В.Січинський та інші.

За свою діяльність І.Крушельницький постійно зазнавав переслідувань з боку польських властей. У нього та на батьковій квартирах неодноразово були обшуки. Жити стало неможливо і він виїжджає до Харкова.

Тут в листопаді у 1934 році І.Крушельницького, його брата Тараса та батька Антона заарештували „по обвинуваченню у підготовці терористичних актів проти працівників радянської влади" і 1 грудня розстріляли Івана та Тараса. Інші члени родини Крушельницьких - Антін, Богдан, Остап, Володимира були заслані на Соловки й загинули, очевидно, в 1937 році. За переказами, найдовше прожив Антін Крушельницький.

Ситуація в оцінці мистецьких здобутків І.Крушельницького ускладнюється тим, що з усього доробку впродовж десяти років (є всі підстави допускати, що після переїзду до Харкова він якщо й звертався до графіки, то дуже епізодично) вціліли лише 22 оригінали та 13 фото. Як немилосердно обійшлася тоталітарна державна машина з життям родини Крушельницьких, так само нещадною вона була й до їх духовних здобутків. І все ж, навіть на неповних чотирьох десятках зображень, можна прослідкувати напрями розвитку творчої особистості Крушельницького - графіка.

Визначаючи місце Івана Крушельницького 'в контексті українського мистецтва початку XX століття, можна стверджувати, що за неповне десятиріччя автор не тільки засвоїв основи професійної графіки, але й в своєму світоглядному розвитку сконцентрував усе найкраще, що було в образотворчому мистецтві першої третини XX століття.

Коротким був життєвий шлях Івана Крушельницького. У самому польоті обірвалося життя цієї дуже молодої і надзвичайно талановитої людини. Але увесь творчий шлях Івана Крушельницького свідчить про те, що він щиро вірив у світле майбутнє рідного народу, якому віддав усі свої творчі сили, всю енергію гарячого і щирого поетичного серця.

Література:

1.Іван Крушельницький. Графіка: Альб.-каталог / Уклад. С.П.Костюк.- Л., 2004.- 44 с.
2.Ільницький М. Весняна пісня в чорному ореолі // Сл. і час.-1993.-№11.-С. 40-51.
З.Їх розстріляли у грудні // Світ молоді.- 1995.-№ 51 ( груд.).
4.Крушельницька А. Сонце, палітра, роки: [ Про живопис, роботи поета] // Жовтень - 1965 - № 4.- С. 24-27.
5.Погребенник Ф. Іван Крушельницький: [ Біогр.довідка] // Літ. Україна- 1991.- 24 жовт.
6. Романюк І. Страта в „раю" // Зах. кур'єр.- 1995.-9 листоп.
7.Ярош Я. «Немає бур, щоб ми розбились в них...» // Світ молоді.-1995.-3 листоп.

Матеріал підготувала: А.Бойко