Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2006 рік



Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2006 рік

„Літературно-мистецький календар Івано-Франківської області на 2006 рік ” подає ювілейні та пам’ятні дати письменників, митців, громадсько-культурних діячів Прикарпаття і тих, чиє життя і творчість пов’язані з нашим краєм, а також дати визначних ювілейних подій в житті краю та першої письмової згадки про окремі міста і села області. Усі дати розміщені в хронологічному порядку.

„Літературно-мистецький календар...” розрахований на істориків-краєзнавців, бібліотечних, музейних працівників, освітян, журналістів, широкий загал користувачів.

Календар стане у пригоді при проведенні різноманітних масових заходів, вечорів, засідань літературно-мистецьких віталень і клубів, бібліографічних оглядів, організації книжкових виставок та музейних експозицій, індивідуальній роботі з читачами.

Радимо також звертатися до всеукраїнських календарів знаменних і пам’ятних дат на 2006 рік та поточних книжкових і періодичних видань.

Укладачі: В.Дволітка, Л.Корнієнко – відділ краєзнавчої літератури ОУНБ

Редактор: Г. Горбань – заступник директора ОУНБ ім. І.Франка

Зміст

Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
У 2006 році минає
У 2006 РОЦІ ЮВІЛЕЇ ПЕРШОЇ ПИСЬМОВОЇ ЗГАДКИ СВЯТКУВАТИМУТЬ ТАКІ МІСТА І СЕЛА:
29 березня - 125 років з дня народження Марійки Підгірянки (1881-1963), дитячої письменниці, педагога, громадсько-культурної діячки
27 квітня - 70 років Геннадію Бурнашову (1936), історику-краєзнавцю, письменнику
18 серпня - 50 років Василю Герасим'юку (1956), сучасному українському поету, редактору, радіожурналісту
27 серпня - 150 років з дня народження Івана Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, філософа, вченого і громадсько-політичного діяча
16 жовтня - 75 років Ярославу Дорошенку (1931), українському поету, журналісту
30 грудня - 90 років з дня народження Святослава Гординського (1906-1993), українського поета, перекладача, літературознавця, художника і мистецтвознавця

Січень

1 січня -110 років з дня народження Василя Касіяна (1896-1976), українського художника-графіка, професора Київського художнього інституту, уродженця с.Микулинці (тепер у складі м.Снятина)
2 січня -80 років з дня народження Віри Вовк (Селянської) (1926), української поетеси, перекладачки і літературознавця в Бразилії, чиї дитячі роки пройшли на Косівщині
4 січня -190 років з дня народження Осипа Шухевича (1816–1870), українського письменника, уродженця с.Раковець Городенківського району
7 січня -Різдво Христове
10 січня -185 років з дня народження Антіна Петрушевича (1821-1913), історика, археолога, філолога та етнографа, дослідника стародавньої історії Галичини
-175 років з дня народження Агатона Гіллера (1831-1887), польського громадсько-культурного діяча і письменника, видавця газети „Кур’єр Станиславовський”. Похований в Івано-Франківську
13 січня -125 років з дня народження Антіна Лотоцького (1881-1949), письменника і педагога, викладача Рогатинської і Снятинської гімназій
-90 років з дня народження Василя Ткачука (1916-1944), українського прозаїка, уродженця с.Іллінці Снятинського району
14 січня -160 років з дня народження Степана Стефурака (1846-1888), одного з кращих комічних акторів Галичини, уродженця с.Старий Угринів Калуського району
-135 років з дня народження Сильвестра Яричевського (1871-1818), українського письменника і педагога, організатора „Січей” на Буковині, уродженця м.Рогатина
16 січня -45 років з дня народження Надії Попович (1961-1995), поетеси, інваліда з дитинства авторки збірок „Серед минущості буття” (1994), „Портрет долі” (1995), „Співаю тобі Україно” (1999), родом з с.Фитькова Надвірнянського району
21 січня -125 років з дня народження Мелетія Кічури (1881-1937), українського письменника, поета, який працював у Коломиї адвокатом, був довіреною особою В.Стефаника під час виборів до австрійського парламенту
22 січня -День Соборності України
27 січня -95 років Івану Гончару (1911), скульптору, живописцю, графіку, автору пам’ятника Т.Шевченку в с.Шешорах Косівського району (1964)
29 січня -День пам’яті учасників битви під Крутами

Наверх

Лютий

2 лютого -85 років Івану Абрамовичу (1921), талановитому різьбяру, майстру площинної різьби, інкрустацій та мосяжництва. Родом з с.Річка Косівського району
7 лютого -145 років з дня народження Ксенофонта Сосенка (1861-1941), українського етнографа, дослідника релігійних звичаїв та обрядів українського народу, уродженця с.Межигірці Галицького району
12 лютого -135 років від дня народження Леся Мартовича (1871-1916), відомого українського письменника і громадського діяча, уродженця с.Торговиці Городенківського району
-35 років з дня відкриття літературно-меморіального музею Леся Мартовича у його рідному селі Торговиці (1971)
20 лютого -125-річчя з дня народження Ярослава Веселовського (1881-1917), письменника, громадсько-культурного діяча, родом з с.Молодятин Коломийського району
21 лютого -Міжнародний День рідної мови
-170 років з дня народження Порфирія Бажанського (1836-1920), українського композитора, музикознавця та фольклориста родом з с.Белелуя Снятинського району
25 лютого -135 років від дня народження Лесі Українки (1871-1913), української поетеси, перекладачки, громадської діячки. Бувала на Гуцульщині
28 лютого -105 років з дня народження Романа Сімовича (1901-1984), композитора, педагога, заслуженого діяча мистецтв України, родом зі Снятина. У 1939-1941 рр. працював у Станіславі, спочатку у музичній школі, згодом у музичному училищі

Наверх

Березень

2 березня -65 років Мирославу Аронцю (1941), українському поету і мистецтвознавцю, нині заступнику директора Івано-Франківського обласного художнього музею, родом з с. Видинів Снятинського району
3 березня -195 років з дня народження Антіна Могильницького (1811-1873), українського письменника, греко-католицького священика, співця Манявського Скиту, уродженця с.Підгірки Калуського району, похованого у с.Яблунька Богородчанського району
6 березня -105 років з дня народження Івана Прокопіва (1901-1973), педагога, фольклориста, автора видань „Коломийки” (1969), „Пісні Карпат” (1972), „Співанки-хроніки” (1972)
9 березня -День народження Т.Г.Шевченка, великого українського поета, мислителя, художника
10 березня -145 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета із світовим іменем, художника, мислителя оспіваного прикарпатськими митцями і літераторами
13 березня -50 років Марії Вайно (1956), івано-франківській поетесі і новелістці родом з Букачівців Рогатинського району, лауреату Всеукраїнського конкурсу „Коронація слова” за кіносценарій „Чоловік в кредит, або Четвертий вимір” (2000), автору поетичних збірок „Терпкість” і „Паводок” (1992), „Нитка Аріадни” (1999), кіносценаріїв „Свекрушина” і „Теплий двір, або рапсодія струнного квартету” (2001)
15 березня -95 років від дня народження Богдана Стебельського (1911-1994), доктора філософії, художника, мистецтвознавця, журналіста родом з с.Томашівці Калуського району. З 1949 р. жив у Канаді
16 березня -65 років Ігору Гаврилюку (1941), письменнику-гумористу з Калуша, автору збірок „Вчений нянь”, „Пунктуація кохання” (1989), „Малі діти – великий клопіт” (1991).
17 березня -155 років з дня народження Теофіла Кисілевського (1851-?), народного учителя і культурно-освітнього діяча, родом з с.Хлібичин Снятинського району
18 березня -130 років з дня народження Йосипа Стадника (1876-1954), українського актора, режисера, який у часи ЗУНР (1919) очолював український театр у Станіславові
23 березня -Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
27 березня -Міжнародний день театру
29 березня -125 років з дня народження Марійки Підгірянки (1881-1963), української поетеси, народної вчительки, уродженки с.Білі Ослави Надвірнянського району

Наверх

Квітень

16 квітня -165 років з дня народження Христини Алчевської (1841-1920), українського педагога, віце-президента Міжнародної ліги освіти. У серпні 1906 р. відпочивала з дочкою Христею Алчевською в Яремчі
17 квітня -160 років з дня народження Рудольфа Моха (1816-1846), галицько-українського поета і громадського діяча, священика, похованого в с.Курипові Галицького району
18 квітня -Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. День пам’яток історії та культури
22 квітня -120 років від дня народження Євгена Сагайдачного (1886-1961), українського педагога, художника, мистецтвознавця, засновника Косівського музею декоративно-прикладного мистецтва
-115 років з дня народження Павлини Цвілик (1891-1964), визначної майстрині художньої кераміки, родом з Косова
23 квітня -Воскресіння Христове
-Всесвітній день книги і авторського права
-140 років від дня народження Миколи Дерлиці (1866-1934), західноукраїнського письменника, священика, похованого в с.Тростянець Долинського району
26 квітня -160 років з дня народження Івана Верхратського (1846-1919), українського педагога, філолога, дослідника галицько-українських говірок, природознавця
-20 років від дня катастрофи на атомній електростанції в Чорнобилі (1986)
27 квітня -70 років Геннадію Бурнашову (1936), українському письменнику, автору багатьох публіцистичних книг з історії Прикарпаття, УПА. З 1946 р. проживає в м.Івано-Франківську
29 квітня -125 років з дня народження Катерини Рубчакової (1881-1919), українсько-галицької драматичної актриси й співачки

Наверх

Травень

1 травня -180 років з дня народження Юліана Куїловського-Саса (1826-1900), церковного діяча, греко-католицького єпископа Станиславівського (1891-1898)
7 травня -День міста Івано-Франківська
-85 років Юрію Мельничуку (1921), письменнику, громадському діячу, автору літературно-критичних праць про М.Яцківа, А.Чайківського, Леся Мартовича. Народився в с.Мала Кам’янка Коломийського району
9 травня -День Перемоги
-135 років з дня народження Володимира Гнатюка (1871-1926), українського фольклориста й етнографа, автора майже 30-ти томів фольклорно-етнографічного матеріалу, зокрема й зібраного на Прикарпатті
10 травня -45 років Івану Малковичу (1961), поету, редактору київського дитячого видавництва „Абабагаламага”, родом з с.Нижній Березів Косівського району
14 травня -135 років з дня народження Василя Стефаника (1871-1936), видатного українського письменника-новеліста, громадсько-політичного діяча, уродженця с.Русова Снятинського району
-65 років з часу відкриття літературно-меморіального музею В.Стефаника в с.Русові Снятинського району (1941)
-35 років створення Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України (1971)
-День Матері
15 травня -45-а річниця відкриття меморіального музею скульптора М.Бринського у с.Долина Тлумацького району (1961)
16 травня -195 років з дня народження Івана Білинського (1811-1882), фольклориста, члена гуртка „Руська трійця”, родом з с.Дегова Рогатинського району
-150 років з дня народження Миколи Колцуняка (1856-1891), українського етнографа і фольклориста, родом з с.Ковалівки Коломийського району
18 травня -Міжнародний День музеїв
-20-а річниця відкриття літературного музею Прикарпаття в м.Івано-Франківську (1986)
20 травня -День науки
-45 років тому (1961) встановлено Республіканську премію ім.Т.Г.Шевченка, нині – Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка
24 травня -День слов’янської писемності і культури
-115 років з дня народження Миколи Бенцаля (1891-1938), українського режисера й актора, похованого в Коломиї
27 травня -День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження
29 травня -170 років від дня народження Костя Горбаля (1836-1903), українського поета і журналіста, уродженця м.Тисмениці
-110 років з дня народження Наталії Семанюк (1896-1974), української громадсько-культурної діячки, дружини Марка Черемшини, організатора та першого директора Снятинського літературно-меморіального музею письменника, авторки „Спогадів про Марка Черемшину” (1958), „Співець Гуцульщини” (1974), путівників „Музей Марка Черемшини у Снятині” (1958, 1966, 1974)

Наверх

Червень

6 червня -День журналіста
9 червня -125 років з дня народження Володимира Островського (1881-1956), українського письменника, журналіста, педагога, редактора українських часописів. З 1945 р. жив, працював і похований в Івано-Франківську
-110 років з дня народження Володимира Огоновського (1896-1970), українського вченого, журналіста, кандидата економічних наук
11 червня -День Святої Трійці. Зелені свята
15 червня -65 років з дня народження Івана Миколайчука (1941-1987), кіноактора, сценариста і режисера, заслуженого артиста України (1968)
16 червня -115 років з дня народження Євгена Коновальця (1891- 1938), громадсько-політичного і військового діяча, полковника армії УНР, організатора УВО та ОУН
20 червня -100-річчя від дня народження Юліана Геника-Березовського (1906-1952), видатного вченого-мовознавця, родом з с.Лючі Косівського району
22 червня -65-а річниця початку Великої Вітчизняної війни (1941)
25 червня -День молоді
-120-річчя з дня народження Івана Крип’якевича (1886-1967), видатного українського історика, дійсного члена НТШ, який деякий час вчителював у Рогатинській українській гімназії
28 червня -10-а річниця прийняття Конституції України

Наверх

Липень

1 липня -День архітектури України. Всесвітній День архітектури
5 липня -165 років з дня народження Кароля Свідзінського (1841-1877), польського поета, учасника Паризької Комуни, з 1877 р. проживав у Станіславові, де й похований
6 липня -155 років з дня народження Івана Левинського (1851-1918), українського архітектора, автора проектів багатьох громадських споруд у Львові та Івано-Франківську, уродженця м.Долини
7 липня -140 років з дня народження Івана Плешкана (1866-1903), українського письменника, священика, уродженця с.Тулови Снятинського району
16 липня -Верховна Рада прийняла Декларацію про суверенітет України
17 липня -135 років з дня народження Філарета Колесси (1871-1947), видатного українського композитора, фундатора українсько-етнографічного музикознавства
21 липня -65 років з дня смерті Богдана Лепкого (1872-1941), українського письменника, поета-лірика і новеліста, професора Краківського університету. Часто бував на Прикарпатті, зокрема в с.Черче Рогатинського району

Наверх

Серпень

1 серпня -115 років з часу перебування видатної української поетеси Лесі Українки у Буркуті Верховинського району, де вона відпочивала й лікувалася (1891)
-60 років Василю Вільшуку (1946), скульптору, лауреату Державної премії України ім.Т.Шевченка (1982), родом з с.Виноград Коломийського району
7 серпня -150 років з дня народження Каетана Абгаровича (1856-1909), польського письменника, родом з с.Черніїв біля м.Івано-Франківська
9 серпня -120 років з дня народження Богдана Заклинського (1886-1946), публіциста, фольклориста, літературознавця, родом з м.Станіслава
18 серпня -50 років Василю Герасим’юку (1956), сучасному українському поету, радіожурналісту, лауреату Національної премії ім.Т.Шевченка за збірку поезій „Поет у повітрі”(2003). Дитинство пройшло на Косівщині
19 серпня -135 років з дня народження Ярослава Лопатинського (1871-1936), українського композитора, автора опери „Еней на мандрівці”, родом з м.Долини
23 серпня -День національного прапора
24 серпня -15-а річниця проголошення Верховною Радою Акту Незалежності України (1991)
-135 років з дня народження В.Г.Щурата (1871-1948), галицько-українського поета і вченого, літературознавця, фольклориста, академіка АН України, дослідника творчості І.Франка
27 серпня -150 років з дня народження Івана Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, філософа, вченого і громадсько-політичного діяча
-65 років Богдану Ступці (1941), відомому українському актору
29 серпня -100 років з дня народження Володимира Баляса (1906-1980), видатного графіка і живописця, родом з м.Рогатина
30 серпня -85 років Володимиру Петрику (1921), хореографу, академіку гуцульського танцю, родом з с.Ворона Коломийського району

Наверх

Вересень

1 вересня -15-а річниця заснування Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу „Перевал” в м.Івано-Франківську (1991)
-День знань. День працівників освіти
2 вересня -150 років з дня народження Василя Лукича (1856-1938), західноукраїнського культурно-освітнього діяча, літературознавця, який деякий час проживав у Станіславі та Болехові
-195 років з дня народження Івана Вагилевича (1811-1866), українського поета, філолога, фольклориста, родом з с.Ясень Рожнятівського району
9 вересня -День українського кіно
-100 років від дня народження Івана Михайлюка (1906-1988), українського письменника з с.Тростянець на Снятинщині
19 вересня -165 років з дня народження Анатоля Вахнянина (1841-1908), західноукраїнського композитора, письменника, громадського діяча
20 вересня -145 років з дня народження Михайла Пачовського (1861-1933), українського письменника і педагога. Помер у м.Долині
23 вересня -125 років з дня народження Івана Северина (1881-1964), полтавського художника, який створив цикл картин „Гуцульщина” (1905-1911). У 1911 р. він перебував у с.Криворівні Верховинського району в товаристві І.Франка, М.Коцюбинського, В.Гнатюка та ін.
25 вересня -115 років з дня народження Івана Ткачука (1891-1948), українського прозаїка, учасника літературної організації „Західна Україна”, репресованого, уродженця с.П’ядики Коломийського району
29 вересня -140 років з дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), видатного українського історика, академіка, Голови Центральної ради, першого українського президента. Відвідував Прикарпаття
30 вересня -Всеукраїнський День бібліотек
-165 років з дня народження Михайла Драгоманова (1841-1895), публіциста, історика, фольклориста, культурно-громадського діяча. Бував у Галичі, на Гуцульщині. Підтримував тісні стосунки з І.Франком, М.Павликом
-110 років з дня народження Ярослава Барнича (1896-1967), композитора, першого художнього керівника Гуцульського ансамблю пісні і танцю, автора оперет і відомої пісні „Гуцулка Ксеня”, родом з с.Балинці Снятинського району

Наверх

Жовтень

1 жовтня -95-а річниця заснування в Західній Україні організації „Пласт”(1911)
-День працівників освіти Міжнародний День музики
3 жовтня -110 років з дня народження Павла Ковжуна (1896-1936), художника-графіка, чиє ім’я пов’язане з Калушем та Івано-Франківськом
-125 років з дня народження Михайла Возняка (1881-1954), визначного українського літературознавця, академіка, який вивчав життя і творчість І.Франка
4 жовтня -265 років з дня народження Францішека Карпінського (1741-1825), польського поета епохи Просвітництва, уродженця с.Голосків Коломийського району
6 жовтня -130 років з дня народження Сергія Єфремова (1876-1939), публіциста, літературознавця, критика, який у грудні 1903 р. побував у Станіславові і Коломиї, неодноразово писав про творчість наших краян
8 жовтня -160 років з дня народження Івана Біликовського (1846-1922), українського композитора, диригента, засновника „Станіславського Бояна” – першого музичного товариства у м.Станіславі
9 жовтня -День художника
-120 років з дня народження Іванни Блажкевич (1886-1977), галицько-української письменниці та громадської діячки, яка вчителювала у селах Галицького району та м.Станіславі
14 жовтня -Покрова. День українського козацтва. Річниця створення УПА.
16 жовтня -75 років Ярославу Дорошенку (1931), українському поету, колишньому голові Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України нині члену редакційної колегії журналу „Перевал”
28 жовтня -125 років з дня народження Дмитра Макогона (1881-1961), українського письменника і педагога. Вчителював у школах Станіслава (1923-1956)
30 жовтня -140 років з дня народження Луки Гарматія (1866-1924), українського педагога, фольклориста, етнографа, культурно-просвітницького діяча. У 1893-1912 рр. вчителював у селах Верховинського і Косівського районів
-95 років з дня народження Григорія Крука (1911-1988), українського скульптора із світовим ім’ям, родом з с.Братишів Тлумацького району

Наверх

Листопад

1 листопада -День державності на західноукраїнських землях
6 листопада -195 років з дня народження Маркіяна Шашкевича (1811-1843), українського письменника, поета, громадсько-освітнього діяча, засновника „Руської трійці”
9 листопада -День української писемності та мови
10 листопада -65 років Ганні Вінтоняк (1941), майстрові декоративно-ужиткового мистецтва, родом з с.Космач Косівського району
-55 років Неонілі Стефурак (1951), сучасній українській поетесі і журналістці, родом з м.Коломиї, авторці поетичних збірок „Мелодія краплин” (1978), „За плугом сонця” (1984), „Голуби і леви” (1985), „Дикі яблука” (1990), „Спалах” (1994), „Проща” (1999), „Терноцвіт” (2002)
15 листопада -85 років Оксані Затварській (1921), заслуженій артистці. Працювала в українських мандрівних театрах, згодом в Коломийському, Івано-Франківському державних театрах
16 листопада -День працівників радіо, телебачення та зв’язку
-105 років з дня народження Марії Вакалюк (Костинюк) (1901-1982), українській поетесі Канади, родом з с.Тулуків Снятинського району
-55 років Богдану Дичуку (1951), поету, автору збірки „Сумує скрипка” (1994), родом з с.Дубки Городенківського району
17 листопада -День студента
18 листопада -105 років з дня народження Петра Горбового (1901-1969), майстра декоративного ткацтва, уродженця м.Косова

Наверх

Грудень

1 грудня -115-річниця відкриття польського професійного театру ім.О.Фредри (нині обласна філармонія) (1891) в Станиславові
-15 років тому народ України вільним волевиявленням на референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України (1991)
7 грудня -195 років з дня народження Миколи Устияновича (1811-1885), західноукраїнського поета, автора „Пісні опришків”
10 грудня -135 років з дня народження Миколи Вороного (1871-1938), поета, який відвідував Прикарпаття
12 грудня -125 років з дня народження Миколи Равлюка (1881-1933), педагога і методиста, автора посібників для молодших класів гімназії, родом з с.Орелець Снятинського району
22 грудня -105 років з дня народження Миколи Угорчака (псевдо.Погідний) (1901-1982), дитячого письменника, священика, родом з Тисмениці
30 грудня -145 років з дня народження Іванни Біберович (1861-1937), актриси галицького театру
-100 років з дня народження Святослава Гординського (1906-1993), українського поета, перекладача, художника, мистецтвознавця, активного провідника української культури за кордоном, де проживав з 1944 р., родом з м.Коломиї

Наверх

У 2006 році минає

– 255 років з дня народження Дмитра Бортнянського (1751-1825), композитора, основоположника української національної духовної музики
– 215 років з дня народження Луки Данькевича (1791-1866), одного з перших галицько-українських популярних письменників. Був священиком у Коломиї та с.Раків Долинського району
– 200 років з дня народження Івана Баранюка (1806-1860), основоположника косівської школи кераміки
– 155 років з дня народження Михайла Вагилевича (1851-1912), письменника, педагога, родом з Болехова
– 150 років з дня народження Василя Шкрібляка (1856-1928), майстра плоскої різьби на дереві, родом з с.Яворова Косівського району
– 135 років заснування у Станіславі учительської семінарії (1871), яка у 1892 р. розмістилася у будинку на Тринітарській площі
– 115 років з дня народження Івана Когутяка (1891), відомого артиста і режисера. В 1952-1957 р. працював заступником директора Івано-Франківського драмтеатру ім.І.Франка
– 110 років з дня народження Івана Тиктора (1896-1982), відомого книговидавця в Галичині
– 100 років з часу заснування літературного угрупування західноукраїнських письменників і митців „Молода Муза” (1906)
– 95 років з часу відкриття в с.Вовчинець біля Івано-Франківська одного з перших на Прикарпатті пам’ятників Т.Г.Шевченку (1911)

Наверх

У 2006 РОЦІ ЮВІЛЕЇ ПЕРШОЇ ПИСЬМОВОЇ ЗГАДКИ СВЯТКУВАТИМУТЬ ТАКІ МІСТА І СЕЛА:

– 635 років м. Болехів (1371)
– 590 років селищу Обертин та c.Видинів Снятинського району (1416)
– 565 років смт. Богородчани, смт. Кути Косівського району (1441)
– 555 років с. Прутівка ( колись Карлів) Снятинського району (1451)
– 545 років с. Жуків Тлумацького району (1461)
– 540 років с.Нижній Кут Снятинського району (1466)
– 485 років с.Долішній Кут, Дубівці, Пилипівці, Коза Снятинського району (1521)
– 480 років с. Гвіздець Коломийського району (1526)
– 440 років селам Білі та Чорні Ослави Надвірнянського району (1566)
– 430 років с. Красилівка Тисменицького району (1576)
– 410 років м. Надвірній (1596)
– 385 років с. Вікно Городенківського району (1621)
– 340 років селам Текуча Косівського, Слобода Рунгурська (тепер Слобода) Коломийського районів (1646)
– 335 років с. Стратин Рогатинського району (1671)
– 275 років с. Стебні Верховинського району (1731)
– 265 років с. Черемошна (колись Ферескула) Верховинського району (1741)
– 200 років с. Шевченкове Снятинського району (до 1946 р. – Альбінівка) (1806)
– 145 років с. Зібранівка Снятинського району (1861)

Наверх

29 березня -125 років з дня народження
Марійки Підгірянки (1881-1963), дитячої письменниці,
педагога, громадсько-культурної діячки

Марія Домбровська-Ленерт (літературний псевдонім Марійка Підгірянка) народилася в с.Білі Ослави Надвірнянського району в сім’ї лісничого. Закінчила початкову школу, екстерном склала іспити за учительську семінарію в Коломиї (1906). Вчителювала в селах Уторопи, Рибному Косівського, Вороні Коломийського районів.
Почала друкуватися з 1902 р. У своїх творах відобразила природу, життя людей Гуцульщини.
Під час Першої світової війни перебувала у таборі для біженців в австрійському місті Гмінді, де написала поему „Мати-страдниця”. З 1929 р. працювала в школі с.Антонівка Тлумацького району, а з 1938 р. – була директором школи с.Братишів цього ж району.
Померла 18 травня 1963 р. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.
Ім’я Марійки Підгірянки увічнене в нашій області: з 1991 року її ім’я носить Івано-Франківський обласний театр ляльок; на будинку Уторопської середньої школи встановлено меморіальну дошку на честь письменниці; у с.Білі Ослави діє музей Марійки Підгірянки; у 1993 р. в Косівському районі встановлено премію імені Марійки Підгірянки для педагогів району.

Підгірянка М. Мати-страдниця. Кн.2. – Коломия: Вік, 1996. – 128 с.
Ростіть великі: Вірші // Укр. нар. енцикл. – Л., 1996. – С. 595-599.
Зозуленька накувала: Лічилки і загадки: Для дошк. та мол. шк. віку. – Коломия: Вік, 1995. – 94 с.
Три віночки: Твори реліг. тематики. – Коломия: Вік, 1995. – 94 с.
Учись маленький!: Вірші, казки, п’єса, загадки. – К.: Веселка, 1994. – 239 с.: іл.
Поезії // Укр. муза. Вип.12. – К., 1993. – С.1243-1246.
Зіллюся з серцем народу: Вірші та поеми. – Ужгород, 1992. – 146 с.
Марійчин Великдень / Упоряд. В.Слезінський. – Калуш, 1992. – 57 с.

* * *

Левицький В. Вчителька і поетеса з Гуцульщини // Левицький В. Білі Ослави. Село моє – колиска моя. – Білі Ослави; Надвірна, 2000. – С. 188-198.
Юсип Д. „Її пісні се вицвіт ніжного серця” // Юсип Д. Вогонь Світлодара. – Івано-Франківськ, 1992. – С. 80-94; Корона і вінок терновий. – Івано-Франківськ, 1998. – С. 159-172.
Левицький В. Марійка Підгірянка // Страгора. – Л., 1994. – С. 68-69.
Слезінський В. Марійка Підгірянка: Образки до портр. вчительки і поетеси. – Калуш, 1992. – 57 с.
Марійка Підгірянка: Бібліогр. покажч. – Л., 1981. – 102 с.
Левицький В. Марійка Підгірянка на Косівщині // Гуцул. калєндар. – 2005. – № 10. – С. 38.
Середа Н. В гостях у Марійки Підгірянки: Година спілкування // Розкажіть онуку. – 2004. – № 31-32. – С. 56-59.
Левицький В. Дивосвіт „бабці Клапці”// Перевал. – 2001. – № 3-4. – С. 404-410.
Левицький В. Славна галичаночка // Літ. Україна. – 2001. – 22 берез.

Наверх

27 квітня - 70 років Геннадію Бурнашову (1936), історику-краєзнавцю, письменнику

Геннадій Васильович Бурнашов народився 1936 року в с.Іртиськ Павлодарської області. З 1946 р. проживає в Івано-Франківську. Закінчив Станіславський педагогічний інститут (1965). Вчителював, очолював Івано-Франківське екскурсбюро.
Г.Бурнашов відомий як письменник, публіцист, історик-краєзнавець. Він лауреат премій ім.І.Крип’якевича, І.Франка, Товариства охорони пам’яток історії та культури ім.І.Вагилевича. Автор трьох десятків книг, документальних нарисів, багатьох краєзнавчих путівників, буклетів, численних публікацій у всеукраїнських, обласних та районних газетах і журналах.
Перебуваючи на пенсії, він і далі продовжує плідно працювати.

Бурнашов Г. Біль пам’яті: Публіц. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2004. – 104 с.
Лицар великої ідеї. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. – 184 с.
Постріли у спину. – Івано-Франківськ: Лік, 2004. – 40 с.
Ми – українці: Публіц. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2003.– 128 с.
У бій, за волю!: Публіц. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – 96 с.
Досьє червоних „визволителів”. – Івано-Франківськ: Лік, 2002. –160 с.
Не поляже наша слава: Вибране.– Івано-Франківськ: ЛІК, 2002.–320 с.
Гіркий присмак полину..: Нарис. – Івано-Франківськ: ТзОВ „Екор”, 2001. – 40с.
Лицар Золотого Хреста Бойової заслуги. – Івано-Франківськ: ТзОВ „Екор”, 2001. – 74 с.
Людяність і милосердя. – Івано-Франківськ: ЛІК, 2001. – 64 с.
Тернії долає мужній. – Івано-Франківськ: Друк ТзОВ „Екор”, 2000. – 104 с.
Полководець УПА. – 2-е вид. перероб. і доп. – Івано-Франківськ: ЛІК, 1999. – 304 с.
Лицарі честі і чину. – Івано-Франківськ: Нектар, 1998. – 258 с.

* * *

Геннадій Васильович Бурнашов: Бібліогр. покажч. / Упоряд. Г. Горбань. – Івано-Франківськ: ЛІК, 1997. – 20 с.
Книги, що відкривають істину: [Про кн. Г.Бурнашова] // Тижневик Галичини. – 2000. – 5 трав.
Мірчук С. Росіянин про українців: [Про Г.Бурнашова та презентацію його нової кн. „Борітеся – поборете”] // Зах. кур’єр. – 2000. – 18-25 серп.
Салига Р. „Борітеся – поборете!”: [Презентація кн. Г.Бурнашова] // Галичина. – 2000. – 18 серп.
Петрів Р. Він пізнав глибину: [Про письм. Г.Бурнашова та його кн.] // Галичина. – 1997. – 27 черв.
Дорош Я. Многая літа Геннадію Бурнашову // Новий час. – 1996. – 18 трав.

Наверх

18 серпня - 50 років Василю Герасим'юку (1956), сучасному українському поету, редактору, радіожурналісту

Василь Дмитрович Герасим’юк народився 1956 року в Караганді. Дитинство пройшло в с.Прокурава Косівського району. Закінчив Київський університет, вчителював у с.Видинові Снятинського району. Друкується з 1972 р. Автор багатьох поетичних збірок. З 1983 р. член Національної Спілки письменників України, а з 1997 року Асоціації українських письменників. За поетичну збірку „Поет у повітрі” удостоєний звання лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка (2003). Вірші Василя Герасим’юка насичені карпатським колоритом, характеризуються багатоплановою образністю та інтимністю мотивів. Новаторська поезія високо оцінюється критиками.

Герасим’юк В. Була така земля: Вибране. – К.: Факт, 2003. – 392 с.
Поет у повітрі: Вірші і поеми. – Л.: Кальварія, 2002. – 144 с.
Діти трепети: Поезії. – К.: Молодь, 1991.– 128 с.
Космацький узір: Поезії. – К.: Рад.письм., 1989. – 135 с.
Потоки: Поезії. – К.: Молодь, 1986. – 119 с.
Смереки: Поезії. – К., Молодь, 1982. – 88 с.
Із книги „Чорні хлопці”: Поезії // Сучасність. – 2005. – № 5. – С. 5-6.
Я завжди відчував до нашої прози внутрішній опір // Друг читача. – 2005 – С.5.
Одне знаю напевно: справжня творчість завжди існує в одному примірнику… // Сучасність. – 2003. – № 3. – С. 104-109.
Київська повість: Сорок строф // Сучасність. – 2002. – № 9. – С. 5-9.

* * *

Копиця В. „Узвишшя радості” поетичного світу В.Герасим’юка // Сл. і час. – 2004. – № 11. – С. 43-52.
Копиця В. Центр поетичного космосу Василя Герасим’юка: художня трансформація міфологеми світового дерева // Укр. мова та л-ра. – 2004. – Ч.15 (квіт.). – С. 32-38.
Процюк С. Трагедійні мотиви у збірці Василя Герасим’юка „Діти трепети” // Укр. мова та л-ра. – 2004. – № 35 (верес.). – С. 19-21.
Бойчук Б. Розмисли про поета у повітрі // Сучасність. – 2003. – № 3. – С. 110-112.
Голота Л. Стихії Василя Герасим’юка // Сл. Просвіти. – 2003. – № 7 (лют.).
Ковалів Ю. Поетичний космос Василя Герасим’юка // Літ. Україна. – 2003. – 6 лют. – С. 3.
Лазарук М. Останній прихисток для суверенного поета: [Про зб. В.Герасим’юка „Поет у повітрі”] // Дзвін. – 2003. – № 1. – С. 148-150.
Москалець К. Навіщо поет у повітрі // Березіль. – 2003. – № 3-4. – С. 163-180.

Наверх

27 серпня - 150 років з дня народження Івана Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, філософа, вченого і громадсько-політичного діяча

(Див. метод. поради „До 150-річчя від дня народження І.Я.Франка”).

Наверх

16 жовтня - 75 років Ярославу Дорошенку (1931), українському поету, журналісту

Народився Ярослав Дорошенко у селі Тязеві Тисменицького району в простій хліборобській родині. Батько був членом „Просвіти”, учасником драмгуртка, він виховував сина в українському патріотичному дусі. Після закінчення Тязівської семирічки молодий Ярослав був заарештований і засуджений на 25 років. Кару відбував на Воркуті. З настанням „хрущовської відлиги” восени 1955 р. вийшов на волю. Завершив середню освіту у вечірній школі № 2 м.Івано-Франківська. Працював рисувальником на склодзеркальному заводі і одночасно заочно закінчив історико-філологічний факультет Івано-Франківського педінституту. Впродовж 1968-1974 рр. працював у редакціях обласних газет, був прийнятий до Спілки журналістів. Друкував рецензії на художні твори, писав поезії, був учасником обласного літоб’єднання. З 1975 по 1990 рр. був старшим редактором обласного управління кінофікації, а згодом кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України в області. Член Національної Спілки письменників з 1982 р. З червня 1990 р. очолював обласну письменницьку організацію. Ярослав Дорошенко є автором численних поетичних збірок, друкує свої вірші у всеукраїнських та обласних періодичних виданнях. Композиторами написано низку пісень на слова поета. Зокрема, це „Карпатські дороги”, „Зіронька”, „Мамині мальви”, „Лагідна печаль”, „Журавлі”, „Гуцульські килими”, „Місто моє” тощо. Я.Дорошенко відомий в світі український письменник з цінними здобутками в царині художнього й наукового слова, лауреат міжнародних літературних премій. В 2004 р. йому присвоєно звання лауреата Всеукраїнської Аркадійської літературної премії за талановиту книжку сонетів „Сонце у сльозині”

Дорошенко Я. Дерев собори золоті: Вибр. поезії. – Коломия: Вік, 2001. – 216 с.
Фрагменти спогадів // Реабілітовані історією: Івано-Франків. обл. Т.2. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 43-54.
Поезії // Слово благовісту: Антологія укр. реліг. поезії. – Л., 1999. – С. 692.
Сонце у сльозині: Сонети 1975-1995. – Коломия: Вік, 1995. – 94 с.
Весла часу: Вінок сонетів. – Коломия: Вік, 1994. – 24 с.
Жага: Поезії. – Ужгород: Карпати, 1984. – 72 с.
Живучість: Поезії. – Ужгород: Карпати, 1979. – 95 с.
Зоряниця: Поезії. – Ужгород: Карпати, 1972. – 38 с.
Душею почутий спів: Поезії // Перевал. – 2004. – № 4. – С. 140-142.
Навік осонцене чоло: Поезії // Перевал. – 2004. – № 1. – С. 230-233.

* * *

Салига Т. Труднощі дороги // Салига Т. Відлитий у строфи час: Літ. крит. ст. – Л., 2001. – С. 160-165.
Юсип Д. Сонетарій Ярослава Дорошенка: Кілька штрихів до живого і щирого слова // Юсип Д. Ця Богом послана Голгофа... – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2000. – С. 217-221; Дзвін. – 2000. – № 3. – С. 156-157.
Осадчук П. Поет розмовляє з деревами: [Рец. на кн. Я.Дорошенка „Дерев собори золоті”] // Зах. кур’єр. – 2004. – № 38. – С. 13; Літ. Україна. – 2004. – 30 груд.
Поезію Прикарпаття одесити поцінували премією: [Присуджено звання лауреата Всеукр. Аркадійської літ. премії укр. поетові Я.Дорошенку за кн. сонетів „Сонце у сльозині”] // Галичина. – 2004. – 10 серп.
Де колоссям бринить літня днина.. // Перевал. – 2002. – № 1-2. – С. 58-69.
Десять запитань Ярославу Дорошенкові від критика Євгена Барана // Перевал. – 2001. – № 1-2. – С. 359-371.

Наверх

30 грудня - 90 років з дня народження Святослава Гординського (1906-1993), українського поета, перекладача, літературознавця, художника і мистецтвознавця

Народився 1906 р. в Коломиї у родині професора місцевої української гімназії. Навчався у Львівському університеті, студіював живопис у Олекси Новаківського. Мистецтво вивчав на Курсах рисунка в Берлінській та Паризькій академіях. До 1939 р. часто бував на Гуцульщині, робив проекти килимів для Косівського закладу „Гуцульське мистецтво”. Після закінчення Другої світової війни жив в еміграції.
Як художник Святослав Гординський брав участь у престижних всесвітніх виставках, виклав мозаїкою Собор Святої Софії у Римі, оздобив майже 50 українських церков у Європі та Північній Америці. Він був також талановитим поетом. З 1933 р. видав у різних видавництвах світу понад 10 поетичних збірок. Переклав „Слово о полку Ігоревім”. Плідно працював і як перекладач віршів Горація, Овідія, Віктора Гюго, Шарля Бодлера та ін.
У 1991 р. Святослав Гординський приїжджав на Україну.
Помер 8 травня 1993 р. у Нью-Йорку.

Гординський С. На переломі епох: Літературозн. ст., огляди, есеї, рец., спогади, листи. – Л.: Світ, 2004. – 504 с. + 32 вкл. іл..
Вірші // Укр. сл.: Хрестоматія укр. л-ри. та літ. критики ХХ ст. Кн.1. – К., 1994. – С. 690-694.
І переливи барв, і динамічність ліній..: Вірші і поеми. – Л.: Каменяр, 1990. – 270 с.
Поезія // Київ. – 2005. – № 7-8. – С. 97-108.
...І ніколи не мав часу: Враження від поїздки на Україну // Україна. – 1992. – №4. – С.12-15.

* * *

Святослав Гординський: Біогр. довідка і бібліогр. // Повернуті імена: Рек. бібліогр. покажч. Вип.3. – К., 1994. – С.10-15.
Енцикл. Українознав. – Т. 2. – Л., 1993. – С. 411.
Історія української літератури ХХ століття. Кн.1. (1910-1930-ті роки). – К., 1993. – С.423-426.
Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С. 177-178.
УЛЕ. Т.1. – К., 1988. – С. 461.
Слабошпицький М. Львівський маестро // Київ. – 2005. – № 7-8. – С. 109-115.
Тетерина-Блохин Д. Ретроспективний погляд на творчість Святослава Гординського // Визвол. шлях. – 2003. – № 8. – С. 65-83.
Павлюк Я. Каскадери і гладіатори літератури // Дзвін. – 2002. – № 4. – С. 145-148.
Моравський В. ... Щоб перейшло життя крізь вири завірюх // Галичина. – 2001. – 6 листоп.
Полєк В. Галицькі Колумби: США, Святослав Гординський // Прикарпат. правда. – 1992. – 29 серп., 2 верес.
Полєк В. „...Ввійде в історію нашої літератури як її золотий фонд” // Зах. кур’єр. – 1991. – 26 груд.

Наверх

Оновлено 20-12-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка