Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Апалачі – батьківщина американської кантрі-музики



15 травня 2014 року у Івано-Франківській ОУНБ ім. І.Франка в рамках проекту «Вікно в Америку» відбувся захід, присвячений музичній культурі та музичним інструментам гір Апалачі (США). Для відвідувачів центру презентацію підготував Крістофер Міллер, науковець зі США, випускник програми академічних обмінів ім. Фулбрайта, який в даний час працює в м. Івано-Франківську.

  Крістофер Міллер розповів про історію регіону гір Апалачі, його людей та їхню культуру. США країна молода і не має такої глибокої історії та культури, як, скажімо, країни Європи. Однак, є вид мистецтва, який вважається суто американським. Музика кантрі стала в один ряд з такими жанрами, як естрадна чи рок-музика. Саме в регіоні Апалачі можна відшукати коріння кантрі, збереження місцевої культури та традицій. У цьому мальовничому куточку Сполучених Штатів музика - невід'ємна частина повсякденного життя. Багато хто грає на музичних інструментах непрофесійно, для рідних та друзів. Майже на будь-якій вечірці можна почути таку музику, адже це - частина життя американців.
  У ХVIII столітті в горах Апалачі поселилися іммігранти з Європи, багато з яких прибули з Шотландії, Ірландії та Англії. Разом з собою вони привезли культуру своєї батьківщини. Як розповідає відомий у цій місцевості скрипаль Джо Добс, мелодії, привезені 200 років тому, досі передаються з покоління в покоління. Інструменти говорять про різні напрямки музики, які, змішавшись, утворили неповторний звук Апалачі, складовими якого є ірландська скрипка та африканське банджо. Іммігранти привезли також свої вокальні традиції, особливо балади.
  У горах Апалачі ці традиції отримали особливий колорит. Співачка Джинні Гокер називає цей вокальний стиль «голосом гірської самотності». На думку Джинні, ця музика змогла зберегтися в старовинному вигляді завдяки відносній ізольованості гірської місцевості. А на думку Джо Добса, цей регіон став своєрідним резервуаром, з якого в 50 - 60-их роках минулого сторіччя черпали натхнення музиканти, які популяризували фольклорну музику.
  Особливості музичного стилю вгадуються вже в назві: bluegrass (дослівно «блакитна трава») - це луговий мятлик, цінний кормовий злак, який культивують для скотарства. Батьківщина цього стилю - регіон Апалачі в штаті Кентуккі. Сам Кентуккі нерідко й називають Bluegrass State. Як самостійний музичний стиль, блуграс сформувався в середині минулого століття, його часто називають наймолодшим напрямком американського фольклору. Сучасний блуграс - чудова суміш кельтської музики іммігрантів з Британських островів з елементами афроамериканських джазу і блюзу. Його головними представниками є Carter Brothers Band. Багато в чому завдяки цим людям американська народна музика вийшла на велику професійну сцену. До речі, й інструменти в стилю блуграс унікальні - банджо та  фіддл (так в народній музиці називають скрипку). При цьому пісні дуже впізнавані - це завжди особисті розповіді виконавця про сім'ю, роботу, проблеми і радощі.
  Присутні на зустрічі з американським дослідником подякували Крістоферу Міллеру за можливість глибше пізнати традиційну музику гір Аппалачі.

 

 

Оновлено 26-06-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка