Мирослав Ірчан: літописець стрілецької слави
У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки діє однойменна виставка, присвячена 120-річчю від дня народження нашого краянина, письменника і драматурга Андрія Баб’юка (літературний псевдонім – Мирослав Ірчан).
Народився він в селі П'ядики Коломийського району в родині селянина-бідняка. Початкову освіту здобував в Коломийській гімназії та Львівській учительській семінарії. Під час Першої світової війни служив підхорунжим у Легіоні Січових Стрільців, був редактором газети „Стрілець". Описав бої на Лисоні, Маківці, в с. Конюхах, у Бережанах. Завдяки письменнику нам відомі імена загиблих стрільців. 1919 року в Кам'янці-Подільському в бібліотеці „Стрільця" видав свої враження очевидця „Махно і махновці".
У лютому 1920 р. разом із Першою Галицькою бригадою УСС перейшов на бік Червоної армії. Член КП(б)У (1920). До кінця війни був на фронті як голова редакційної колегії і комісар агітпоїзда, редагував газету для галицького селянства „Більшовик".
Протягом 1922-1923 рр. жив у Празі. У жовтні 1923 р. виїхав до Канади, друкувався в місцевій українській пресі, був секретарем заокеанської філії Спілки пролетарських письменників „Гарт". Улітку 1932 р. повернувся до Харкова, очолював літературну організацію „Західня Україна".
28 березня 1934 р. був засуджений на 10 років концтаборів за приналежність до націоналістичної української контрреволюційної організації, а 9 жовтня 1937 р. - до найвищої кари в сфабрикованій справі на 134 „українських буржуазних націоналістів", які нібито створили на Соловках контрреволюційну організацію „Всеукраїнський центральний блок" і підлягали розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 р. Мирослава Ірчана реабілітовано посмертно у 1956 р.
Літературні здібності майстра слова проявилися дуже рано. В автобіографії письменника є спогади про першу п'єсу, написану ще в 9-річному віці. Його юнацькі літературні спроби склали збірку „Сміх Нірвани". Згодом одна за одною з'являються п'єси „Бунтар", „Безробітні", „Дванадцять", „Родина щіткарів", „Підземна Галичина", „В бур'янах".
У творчому доробку Мирослава Ірчана особливе місце посідає проза. Однією з найцікавіших у цьому плані є повість „Карпатська ніч" та оповідання „Він не поміг". Для дітей видав збірку оповідань „Матвій Шавала", п'єси „ Бувші люди", „Малі ковалі".
Мирослав Ірчан чимало зробив і в царині публіцистики, журналістики та літературної критики. Опублікував статті про творчість Василя Стефаника, Мирона Тарнавського, Володимира Сосюри. Перекладав твори російських, польських, чеських та німецьких майстрів художнього слова.
Його твори багаті етнографічним матеріалом, життєвими сюжетами, насичені історичними фактами. Він писав про людей, яких знав сам, про ті історичні події, учасником яких був сам. Документально-історичні події описував емоційно, образно, з позицій тогочасних передових ідей, однак це не врятувало його від репресій.
Всіх охочих щиро запрошуємо до обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, щоб глибше познайомитися із життям і творчим доробком нашого краянина та переглянути матеріали виставки „Мирослав Ірчан: літописець стрілецької слави".
