Від нині і на віки

Таку назву носить книжково-ілюстративна виставка-подія, приурочена до Дня Соборності України, яка розгорнута у відділі загального читального залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка.

Без власної Української Держави не може бути                                     

Української Нації, без Української Нації не може                                     

бути на Українській землі громадського життя...

                                                      В. Липинський.

         День Соборності України - свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

         Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об'єднання України завершився 22 січня 1919 року.

         Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

         Відновлення української держави - «української Речі Посполитої» - в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У другій половині ХІХ ст. українська інтелектуальна еліта, добре розуміючи всю небезпеку бездержавного існування народу та поділу його території між іншими державами, докладала величезних зусиль для взаєможивлення культур наддніпрянських та галицьких українців. З ініціативи українців-наддніпрянців О. Кониського, Д. Пильчикова та фінансової підтримки Є. Милорадович (Скоропадської) 1873 р. у Львові було створено Літературне товариство ім. Тараса Шевченка. Згодом реорганізоване в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, воно протягом кількох десятиліть виконувало роль національної академії наук, займалося підготовкою української наукової еліти, поширювало гуманітарні знання по обох берегах Збруча.

         З кінця ХІХ ст. соборність стає одним з наріжних каменів ідеологічних декларацій, програм та маніфестів новостворених українських політичних партій. Образ одної, єдиної нероздільної вільної самостійної України «від гір карпатських аж по кавказькі», сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом, на якому зійшлися політичні сили України початку ХХ ст., в наступні десятиліття ідея соборності залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним недискусійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

         Перша світова війна створила небезпечний прецедент, поставивши великі маси українців в лави воюючих одна з одною ворожих армій. Одночасно війна створила якісно нові можливості для відновлення української державності та реалізації соборницьких прагнень. Проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки стало центральною подією Української революції 1917 - 1921 рр., логічним завершенням довготривалого національно-визвольного руху. IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах в Бересті з країнами Четверного блоку УНР твердо заявила про соборницьку перспективу своєї державної політики. Революція 1918 р. в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров'я на здобуття права власного самовизначення, а факт існування державності на Великій Україні надавав їм упевненості в неминучості об'єднання нації в єдиній Українській Соборній Самостійній Державі.

         Остаточна процедура оформлення соборності відбулася в Києві 22 січня, в першу річницю проголошення ІУ Універсалу Центральної Ради. В цей день був підписаний і оприлюднений спеціальний Універсал Директорії УНР, який дістав також назву Акту Злуки. Вітаючи січневе рішення УНРади, Директорія урочисто оголосила про те, що: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України - Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

         Незважаючи на поразку визвольних змагань 1917-1921 рр., Акт злуки 22 січня 1919 р. - подія величезного історичного значення. Впродовж наступних десятиліть він був визначальним чинником національної консолідації та виявом прагнення нашого народу до національного й духовного єднання. Сьогодні, після більш як двох десятків років нашої Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз'єднання УНР та ЗУНР - історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному.

         На книжково-ілюстративній виставці-події «Від нині і на віки», представлено видання, в яких висвітлено питання взаємин УНР і ЗУНР у 1918-1920 рр., описано передумови та основні причини об'єднавчого процесу, охарактеризовано події, пов'язані з умовами укладання Акта злуки, проаналізовано політичні, соціальні, культурні, історичні аспекти незалежності й соборності України, простежено розвиток відповідних державотворчих ідей, розглянуто шляхи розбудови соборності України за сучасних умов.

       Привернуть увагу користувачів представлені на виставці видання: «Державотворчий потенціал української соборності», С. Адамович «Соборність та регіональний розвиток у суспільно-політичному житті незалежної України», Т. Гунчак «Україна: перша половина ХХ століття», Р. Іванченко «Українська державність в 20-90-х рр.», І. Нагаєвський «Історія української держави двадцятого століття», А. Панюк та М. Рожик «Історія становлення української державності», О. Рубльов та О. Реєнт «Українські визвольні змагання 1917-1921 рр.», О. Салтовський «Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки», В. Сергійчук «Українська соборність», О. Удовиченко «Україна у війні за державність» та інші, які допоможуть вам почерпнути цікаву інформацію про ці події.

    Тож, у дні відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки, що є не тільки зовнішньою суспільною потребою, а й нашим моральним обов'язком зберегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на вівтар державності, незалежності та соборності, запрошуємо до відділу загального читального залу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка на змістовний перегляд книжкової виставки.