Сад білих тіней
...Книга вибраного знайомить читача не тільки із поетичним доробком автора. Але й з прозою й публіцистикою.
Михайло Батіг творить верлібрами, але се таке насичене сюжетно-філософське поетичне письмо, яке створює певний настрій, певну атмосферу, певний історично-побутовий контекст.
...це один із найделікатніших, найглибших і найметафоричніших поетичних досвідів, який мені доводилося відкривати для себе.
І не має значення, яку історію розповідає автор. Власне, він не звертається до тієї чи іншої теми, він розповідає історії: по-сільському мудрі, драматичні, трагічні. В нього відсутня іронія і гумор. Але дуже багато у нього ностальгійно-елегійних нот і художньо-викривальних. ...журналістика не зіпсувала художнього смаку Михайла. Навпаки, додала соціальної гостроти і якоїсь позачасової актуальності розказаному.
Михайло Батіг з авторів, яких не втомлюєшся читати. Він уміє кількома поетичними рядками створити цілісний портрет героя, цілісну картину, цілісний настрій.
Такою ж глибокою і людяною є проза та публіцистика автора...
Баран Є. Творець верлібрів, або поетичне письмо Михайла Батога / Є. Баран // Батіг М. Сад білих тіней : вибране : поезія, проза, худож. публіцистика / М. Батіг. - Коломия, 2015. - С. 3-4.
Насправді нова книжка поезій та есеїв Михайла Батога, письменника із Тлумача має світлішу назву: „Сад білих тіней".
Гарна, образна назва, світла і поетична.
Але ось рядки одного із останніх віршів:
Червень
Чорні черешні
Чорніють між листям
Мов погаслі свічки
Після служби
У храмі
І підписаний вірш „Синові Олегові, який зі зброєю у руках захищає цілісність і свободу України у зоні АТО". Ось такий суворий епіграф до похмуро-трагічної метафори про чорні черешні. І тоді вся книжка наче набирає якогось іншого, драматичнішого забарвлення, вже як знамення нашого нинішнього життя...
Так, в дану книжку увійшла проза двома циклами: „Фрески" (поетично-прозові замальовки) і „Метафора буднів" (проза). В цій прозі переважає поетична метафора, поетичний образ, бо поет нікуди від Михайла не дівається, він присутній тут... Ці його образки нагадують дещо із Стефаникового новелотворення. Такі чи подібні речення-образи і так зачіпають душу смутком життя.
...вся книжка „Сад білих тіней" ... дає велику естетичну насолоду і враження значимої події в українській літературі.
Михайло пише:
Порожні ясла
банують
у чеканні Месії...
Поети постійно нагадують про Бога, якщо їхні слова від Бога. Михайлові, вірю, від Бога.
Бабій В. Сад чорних черешень // http://www.galychyna.if.ua/articles/detail/sad-chornikh-chereshen/