Віра Багірова - лавреат міської премії ім. І. Франка 2014 року за віршів і прози останніх років - «Золота Паска», «Місто кохане моє», «Ми чекаємо Миколая» та інші
Багірова Віра - поетеса, прозаїк, драматург. Автор 27 книжок віршів, казок, оповідань, п'єс та найбільше пісень, які славно виконують діти дошкільного та шкільного віку. В щедрому ужинку й твори на християнську тематику, яку письменниця почала висвітлювати першою на Україні і подавати її у форматі саме для маленького читача.
Народилася Віра Багірова 15 липня 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська Галицького району Івано-Франківської області.
Мати - Чеслава Легін, уродженка Кракова, мала вищу фінансову освіту. Прищепила дочці любов до книги, іноземних мов. Батько - Михайло Николин - був механіком-самоучкою. Любив брати дочку в підмайстри, а ще - рибалити на ріки Дністер, Гнилу Липу.
Охрещена в греко-католицькій церкві, яку мешканці Слобідки відбудували після фашистської «акції» - спалення в церкві людей за те, що в селі було знайдено вбитого німця. Серед жертв була й бабуся Віри - Антоніна Николин. Дівчинці дали два імені: Віра та Мирослава. Отак і живе вона, наче два шляхи торує.
Один шлях - це Задністрянська середня школа, Калуський хіміко-технологічний технікум, Сумгаїтський хімічний комбінат в Азербайджані, Івано-Франківський «Водоканал». А також - редакції газет «Політика і культура», «Західний кур'єр», «Дзвоник». На цьому шляху - життя, як блискавка, із Сакітом Багіровим, трагічна смерть якого на заводі ТОС (нині фірма «Барва») зробила її вдовою, а дітей - сиротами.
Інший шлях - це шлях світла і краси письменництва та місіонерства. Тут багато дітей, яких письменниця називає «моїми сонячними промінчиками, ангеликами». До них вона іде з віршами, піснями, п'єсами, які друкує у дитячих журналах «Ангелятко», «Ангеляткова наука», «Пізнайко», «Малятко», «Прапорець», «Дзвіночок», «Стежка», «Сонечко» та ін. У журналі «Дзвіночок» вона є членом редколегії з часу його відновлення на Західній України.
У 1982-1991 рр. працювала в редакційній раді журналу «Тhe Rainbow» в Джерзі Сіті, США. Журнал виходив під опікою радіо «Свобода». Як єдина представниця дитячого українського письменства, через журнал знайомила діаспору з творчістю письменників Підгір'я, презентувала перші поетичні твори школярів Прикарпаття, знайомила з природою та географією Рідних Земель, подавала останні новини культурного життя. Тут були надруковані віршовані п'єси самої письменниці. Натомість у пресі Прикарпаття - «Новий час», «Рідна земля», «Світ молоді» друкувала твори письменниць діаспори США та Канади, як от Любові Дмитришин-Часто, Олени Крушельницької, Ганни Могильницької, Лесі Храпливої-Щур та ін., збагачуючи таким чином міжнаціональну культуру українців.
Впродовж 19 років була активним членом Ради діаспори азербайджанців в Україні, виступала з поетичними добірками в газеті «Ехо Азербайджану».
Віра Багірова - автор поетичних та прозових творів, які друкувалися у поетичних збірниках, зокрема, : «Сонячний коровай» (1991), «Витоки» (1998), «Яворове листя» (1996), «Жито на камені» (1996), «Від Карпат до Опілля» (2001), «Нащадки Митуси» (2006), «Мандрівка святого Миколая» (2007), «Зимова книжка», «Літня книжка» та ін.
Композитор Микола Павлюк написав музику на окремі вірші поетеси і видрукував їх у своїх пісенниках «Пісня мого серця» (1998), «Рідний край» (2003). Пісні на слова В. Багірової надруковані в збірнику «Мій рідний Івано-Франківськ» (2003). Вона є авторкою слів окремих пісень композитора Миколи Ведмедері з м. Харкова, зібраних у його пісеннику «Музичний калейдоскоп» (в-во «Дошкільне виховання» м. Київ. 2010 р.)
Твори Віри Багірової послуговують матеріалом до нині вже діючих «Програм виховання в дитячому садку», до шкільних програм із народознавства, у програмах «Малятко», «Дитина», у читанках для молодшої школи, в християнських читанках тощо.
Книги поетеси Багірової користуються популярністю у читачів в бібліотеках України, зокрема в центральній бібліотеці ім. В. В. Вернадського, у великій бібліотеці Боннського університету, Німеччина.
Монахині Бельгії, Ватикану, Австрії та Австралії під час короткого перебування в Івано-Франківську брали і беруть для поширення та вивчення в українських недільних школах твори письменниці.
Майже 30 років письменниця виступає перед аудиторією дошкільнят, школярів у садочках, школах, бібліотеках, клубах, сиротинцях. Її аудиторією були і є студенти вузів та жінки різних громадських об'єднань і згромадждень. Письменниця з великою наснагою релігійного ствердження активно поглиблює релігійну духовність у національне єство суспільства. З осередком Божої милості виховує дітей своїм літературним ужинком і є незамінною підтримкою нашим щирим молитвам за мир, добробут, інтелігентність українського народу.
Гаврилович І. Її душі дитячий подив... : [про письм. Віру Багірову] / І. Гаврилович // Галичина. - 2013. - 23 лип. (№ 108). - С. 5.
Дитинство від Віри Багірової : [про творчість письм.] // Івано-Франківський оглядач. - 2010. - 8 квіт. (№ 12). - С. 13.
Багірова В. Слово автора новонародженої книжки «Славеня» : [про нову кн. письм.] / В. Багірова // Західний кур'єр. - 2010. - 18 лют. (№ 7). - С. 15.
Багірова В. Доросле дитинство Віри Багірової : [розмова з письм., є довідка про неї / записала О. Мончук] // Галичина. - 2009. - 5-11 лют. (№ 18-19). - С. 9.
Боєчко Ю. Відчуваю присутність Ангелів : [розмова з дит. поетесою В. Багіровою] // Нова Зоря. - 2006. - 14 квіт. (№ 13).
Про книжки :
Золота Пасха. - К. : Р.К. Майстер-принт, 2012. - 64 с.
У нову книжку української дитячої письменниці Віри Багірової увійшли вірші та пісні, присвячені світлому часу оновлення нашої землі - святу Господнього Воскресіння.
В поданому матеріалі кожна дитина і дорослий читач, знайде для себе щось нове та особисте, приєднається до загального відродження та піднесення всього християнського світу на нашій дорогій планеті.
Тексти книжки читаються легко і з задоволенням.
Отож приємних Вам хвилин та великої співучасті у святі!
Місто кохане моє : ліричні вірші та пісні. - Івано-Франківськ : Сімик, 2012. - 124 с.
Після публікації в журналі «Перевал» першої добірки «дорослих» віршів, Віра Багірова приходить до читача книжкою віршів, що не подібна до віршів інших і має своє обличчя в українській літературі. Книзі вона дала назву просту й водночас таку, що ємко відображає зміст зібраних тут творів - «Місто кохане моє».
Вірші у поетеси короткі, проте зцементовані сюжетом, який можна було б розвести у поему чи оповідання. Іноді у строфах відсутні дієслова, на їхньому місці стоїть знак тире, що оцінюється як порівняння, і цим самим вірш загалом набирає виразу натягнутої тятиви лука.
Варто відзначити неординарність Багірової як авторки жіночої лірики. Ці поезії переймає то велика радість, то гостра сльоза вдівства, як замилування навколишньою природою Прикарпатського краю, в якому місто Франкове сяє намистиною величі та захоплення.
У книзі є чимало текстів пісень. Вони здебільшого присвячені франківчанам та історичним спорудам міста. Це «Бельведерочка», «Рідний край Галичина», «Осінь», «Голуби», «Липові вулиці», «В нашім парку» тощо. Звичайно, ці пісні зацікавлять співаків - дорослих та дітей, адже ніколи не забагато творити і співати пісні про рідний край.
Симбіоз захоплення своїм містом та думок, почуттів, образів глибокої лірики, у книзі засвідчує про таке явище в сьогоденній українській літературі зустрічаємо чи не вперше. Отже авторка вміло реалізує задум зачарувати читача як змістом так і емоційною тональністю своїх поезій.
Іван Гаврилович, письменник, журналіст
Ми чекаємо Миколая : вірші, казки, оповідання, п'єси для дітей. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. - 148 с.
Редакція Всеукраїнського журналу для дітей «Дзвіночок» підтримує вихід у світ нової дитячої книжки «Ми чекаємо Миколая» Віри Багірової, відомої української дитячої письменниці, критика, журналістки, талановитої публіцистки, члена Національної спілки письменників України, члена Редколегій численних україномовних дитячих видань в Україні, США, Канаді, Німеччині, Словаччині, Польщі, Австралії тощо.
Безперечно, що на цю книжечку уже сьогодні з нетерпінням чекають діти і їх наставники. Адже до книжки увійшли чудові вірші, захоплюючі оповідання, цікаві п'єси про Миколу-Чудотворця, все те, що так необхідне для духовного збагачення нашої молоді.
За духовну тематику для дітей, майстри пера в Україні беруться не вельми охоче. І це зрозуміло. Тому, що писати про Бога Ісуса Христа, Пречисту Діву Марію, Святих - є річ непроста. Потрібно самому бути духовно багатою людиною, досконало знати Біблію, мати глибокі знання у цій галузі, володіти довершеною майстерністю.
Письменниця Віра Багірова, як ніхто інший, має від Бога дар писати твори на релігійну тему, а тому її нова книжка про святого Миколая написана на диво цікаво і неповторно й заслуговує найкращих відгуків. Тут кожна річ - свідчення того, що автор намагається зазирнути у душу кожної дитини, торкнутися своїм Словом кожного, прагне посіяти в дитячому серденьку дорідні зерна любові та добра, милосердя і щирості.
Головний редактор Всеукраїнського журналу для дітей «Дзвіночок», член Національної спілки письменників України
Леся Пилип'юк