Любомир Стринаглюк збірка віршів „Бентежні видива”(2012)

  ...„Бентежні видива" мені видаються однією із найкращих поетичних книг цього апокаліптичного 2012-го року...
Стринаглюк залишається поетом невтілених сподівань. І це та особливість, яка врівноважує його містичні споглядання в незвідане, якого не так лякаєшся, як все-таки сподіваєшся на зустріч із чимось новим для себе, а відтак і для світу.
  Навіть його драматично-могильні настрої, можливо, краще гамлетівські настрої, звучать не песимістично, а якось по-церковному торжественно. У його віршах вчувається глибока захована аналогія до католицької літургії...
(...) збувалося усе, окрім печалі, ох, прости,
перехреститися не встиг -
як завше, не прощалися, лише прощали.
(розлучений із ясністю чола - нещадний).
як завше, убивав, рубав, ураз коня спинив.
небавом руку похилив. стояв. дивився.
а ворог сміхом, наче кров'ю, заходився.
рука, занесена в ударі, небом пропливла...
читалося апостола павла...

... місцеві гробарі втомились, закурили.
на полі бою для коня копали дві могили.

  Любомир, напевне, єдиний, в якого у поезіях вчувається літургійна ритміка і містерійна драма...
Звичайно, такі вірші не можуть писатися щодня. Але те, що вони писалися, писалися роками й осмислювалися в історично-генетичному коді, говорить про те, що цей поет залишається навіть не в часі. Залишається в контексті національно-християнських візій нашого з вами завтра, в якому центром залишається Людина віри...
  Баран Є. Знак тривоги... / Є. Баран // Золота Пектораль. - 2013. - № 1-2. - С. 134-135. - Рец. на кн. : Бентежні видива : зб. поезій / Л. Стринаглюк. - К. : Гамазин, 2012. - 88 с. - (Зона Овідія).

  В Івано-Франківську його добре знають як журналіста, громадського діяча, розповсюджувача книжок і просто як добру людину. А нещодавно Любомир нагадав усім, що перш за все він поет. Майже через 14 років вийшла друга збірка поезій Стринаглюка „Бентежні видива"...
- ...Про що вона?
- За ці 14 років були різні теми, які мене цікавили. Мінявся й я. Найосновніший знак, яким пронизані вірші, - знак тривоги. Тобто той стан, яким пронизана наша сучасність. Той знак тривоги обумовлений цим передапокаліптичним відчуттям, яке все ж таки є. Хочемо чи не хочемо, але є багато знаків, що всі ми наближаємося до кінця. І через це є тривога. Якщо людина чесна, відповідальна, живе по правді, то їй нема про що тривожитися, вона вловила суть реальності. Коли живе видивами, а поезія в якомусь сенсі і є видивами, тоді має про що тривожитися...
  Стринаглюк Л. Любомир Стринаглюк: „Слова мають вплив" : [розмова з письм. / записала С. Лелик] // Репортер. - 2012. - 27 груд. (№ 52). - С. 8.