Західноукраїнська та еміграційна проза 20-30-х років ХХ століття: парадигма реконкісти

   Монографія Наталії Мафтин - це грунтовне теоретичне, історико-літературне та філософсько-естетичне й культурологічне дослідження західноукраїнської та еміграційної прози минулого століття, так званого „міжвоєнного двадцятиріччя ХХ віку", з обширною джерельною базою. У своїй роботі авторка на багатому фактичному матеріалі досліджуює чільні закономірності розвитку художньої свідомості вказаного періоду, простежує пошуки творчих шляхів до вироблення „національно-органічного стилю". Аналізує творчість тогочасних галицьких письменників, зокрема й наших краян: Мирослава Ірчана, Юрія Шкрумеляка, Олеся Бабія, Ірини Вільде, а також Володимира Винниченка, Богдана Лепкого, Андрія Чайковського та багатьох інших. Автор робить висновок, що „західноукраїнська проза 30-х років в усьому жанрово-стильовому розмаїтті своїх виявів та ідеологічній ангажованості була спрямована до утвердження неперебутньої ідеї України духовної й України державницької".