П.Березовський
Березовський П. Відомий просвітянин Прикарпаття [ до 70-річчя проф., зав.каф.слов'ян. мов ПНУ М. Лесюка ] / П. Березовський // Краєзнавець Прикарпаття.- 2010.- № 15.- С. 78-79.
25 лютого 2010 року виповнюється 70 років одному з відомих на Прикарпатті просвітян Миколі Петровичу Лесюку. Це завідувач кафедри слов'янських мов, багаторічний декан філологічного факультету Прикарпатського національного університету Імені Василя Стефаника, мовознавець І перекладач, заслужений працівник освіти України, від квітня 1989 і до грудня 2009 року- незмінний заступник, перший заступник голови обласного правління Товариства української мови (пізнішеТовариства«Просвіта»).
Народився Микола Лесюк у селі Ковалівці Коломийського району Івано-Франківської області 25 лютого 1940 року в багатодітній шахтарській родині. Після закінчення сьомого класу Ковалівської середньої школи вступив до Калуського ремісничого училища №4, де провчився два роки. У1956-го закінчив училище за спеціальністю «Електрослюсар промислового електрообладнання», після чого працював на вугільних шахтах Донбасу (шахта №2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля»), Заполяр'я (шахта «Пальмєр'ю» комбінату «Воркутауголь»), а також у Ковалівці Коломийського шахтоуправління слюсарем, вибійником, машиністом електровоза. У 1961 році вступив до Івано-Франківського педагогічного інституту імені В. Стефаника, який закінчив у 1966-му, здобувши спеціальність учителя, українського філолога. Від 1967 року за сумісництвом, а від серпня 1975-го на штатній посаді працював на кафедрі української мови цього інституту - асистентом, старшим викладачем, доцентом. У квітні 1982 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Словотвірні гнізда коренів на позначення руху в сучасній українській мові». У травні 1983-го Його обрали на посаду завідувача цієї кафедри, яку займав майже дев'ять років (до січня 1992 року). За цей час під його керівництвом фактично завершена праця над укладанням «Словника мови художніх творів Василя Стефаника», яку свого часу розпочав ще професор І. Ковалик.
У кінці 80-х - на початку 90-х років кафедра української мови тодішнього педінституту відіграла визначну роль в утвердженні престижу української мови, майже всі викладачі кафедри, зокрема М. Лесюк, провадили курси української мови, які після надання в жовтні 1989-го українській мові державного статусу організували на багатьох промислових підприємствах, в установах та організаціях міста Івано-Франківська. Від серпня 1975-го і до травня 1983 року М. Лесюк був заступником декана філологічного факультету, а з квітня 1989-го і до вересня 2004 року - деканом філологічного факультету. У вересні 2004 року в Прикарпатському університеті утворили Інститут філології, який об'єднав усі філологічні спеціальності (українська, англійська, польська, німецька, французька, російська, китайська мови). Директором Інституту призначили М. Лесюка, який перебував на цій посаді до вересня 2006 року. У червні 1996-го його обрали на посаду професора, завідувача кафедри слов'янських мов. На цій посаді він працює до цього часу.
З ініціативи М. Лесюка в 1993 році в університеті відкрили нову філологічну спеціальність - «Польська мова і література», яка тепер має неабиякий попит серед абітурієнтів університету. За роки існування спеціальності кафедра слов'янських мов під керівництвом М. Лесюка встановила творчі, наукові та ділові зв'язки з багатьма навчальними закладами Польщі - Варшавським, Яґеллонським, Ґданський, Жешівським, Люблінським, ВармІнсько-Мазурським (Ольштин) університетами, а також з Варшавський Університетом ім. Кардинала С. Вишинського, з університетами у Гожові-Великопольськомута Опалі Крім того, кафедра має угоду про співпрацю з Вейгеровським об'єднанням кашубів, з ліцеєм у м. Глубчиці. Студенти-полоністи мають можливість щороку проходити мовну практику в багатьох із перелічених навчальних закладів. В останній час завдяки особистим зв'язкам завідувача кафедри укладена угода про співпрацю і з Інститутом слов'янознавства Російської академії наук.
Від 1980 року і до цього часу М. Лесюк займається активною науковою діяльністю. У його науковому доробку - понад 260 наукових праць. Дуже часто він виступає в пресі та інших засобах масової інформації з науково-популярними публікаціями і виступами, присвяченими утвердженню престижу та збереженню чистоти української мови. У 1993 році у видавництві «Вища школа» спільно з Ярославою Вакалюк він видав навчальний посібник з української мови для університетів, у 2004-му - книжку «Доля моєї мови», в якій зібрані статті, що висвітлюють нелегку долю української мови - її розвиток і функціонування в умовах тривалої експансії і перманентних заборон у Російській та радянській імперіях, а також посібник «Українська мова. На допомогу вступникам». У цьому ж 2004 році він здійснив переклад з польської мови на українську монографії професора Варшавського університету Стефана Козака «Ukrainiscy spiskowcy i mesianisci. Bractwo Cyryla i Metodego» під українською назвою «Українська змова і месіанізм. Кирило-Мефодіївське братство».
У 2005-му видав підручник-самовчитель української мови для поляків «Chce nauczyc sie ukrainskiego», який має великий попит у Польщі (рецензія на нього опублікована в науковому віснику Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича), у 2008-му - монографію «Мовний світ сучасного галицького села», в якій охарактеризована говірка рідного села Ковалівки, зібрані фразеологізми та паремії, записані від матері й інших мешканців села, подані зразки місцевого мовлення тощо. Микола Лесюк - співавтор колективних монографій «Василь Стефаник - художник слова» (1996), «Євген Желехівськийу національно-культурному відродженні України» (1999), «Мій рідний край Прикарпаття» (2000), «Етнос. Соціум. Культура: регіональний аспект» (2006). Цілий ряд статей М. Лесюка опублікований у зарубіжних виданнях (Польща, Чехія, Білорусь, Росія). Тепер він працює над дослідженням історії становлення української літературної мови в Галичині...
М. Лесюк був активним організатором обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка, автор першого Статуту обласної організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка, ухваленого на установчій конференції Товариства 15 квітня 1989 року. На початку 90-х років він активно виступав з лекціями серед населення, в різноманітних колективах, організаціях, установах про нелегку долю української мови і необхідність утвердження її в усіх сферах суспільного життя, залучав студентів до активної участі в проведенні просвітницької роботи серед населення, в низових організаціях Товариства української мови імені Тараса Шевченка. За наукову та культурно-громадську діяльність, утвердження престижу української мови в березні 1996 року М. Лесюк став лауреатом премії Марійки Підгірянки, встановленої обласним Товариством української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта», у 2004-му за книжку «Доля моєї мови» був удостоєний премії Івана Франка, встановленої мерією міста Івано-Франківська...
М. Лесюк - депутат обласної ради першого і третього демократичних скликань, обидва рази був головою комісії з питань освіти, науки, культури, членом президії обласної ради. Микола Лесюк завжди і всюди займав активну життєву позицію, був учасником і делеґатом Установчої конференції Товариства української мови ім. Тараса Шевченка в Києві 11 лютого 1989 року, активно працював як член Народного руху України, був членом хорової чоловічої капели «Червона калина», брав участь у її гастролях східними областями України, виступав з політичними промовами підчас її концертів, брав участь в організації та проведенні виборів до Верховної Ради на виборчих дільницях області, в грудні 2004-го брав участь у Помаранчевій революції в Києві та в Івано-Франківську...
У 2000 році Миколі Лесюку присвоєно звання заслуженого працівника освіти України, він нагороджений медаллю «Будівничий України», багатьма почесними грамотами Міністерства освіти І науки України, Центрального правління товариства «Просвіта», обласної державної адміністрації та обласної ради, Івано-Франківської єпархії греко-католицької церкви, інших різноманітних організацій. З нагоди 140-річчя «Просвіти» за вагомий внесок у справу українського відродження, багаторічну сумлінну працю він одержав Подяку Прем'єр-міністра України...
Повний текст статті можна переглянути у фондах ОУНБ ім. І. Франка
