Лауреати-2006

І ДУХ СТЕФАНИКА НАД РУСОВОМ ВИТАВ...

   Русів зустрів нас чистою блакиттю неба, свіжою зеленню своїх семи пагорбів, на яких він розкинувся, білим цвітом яблунь, що вже одцвітають у садах. Цей апофеоз весни тієї недільної сонячної днини немовби дарував вічну молодість, красу постійного оновлення більш як 500 - літньому покутському селу, де 135 років тому народився Василь Стефаник.
    Гості проведеного тут проведеного з цієї нагоди літературно-мистецького свята разом із представниками мистецької громадськості та влади спершу поклали вінки і квіти до пам'ятника нашому національному пророкові Тарасу Шевченку. Злинули над пагорбом безсмертні Кобзареві «Думи мої ...» у виконанні русівських школярів, поетичні рядки «Розритої могили».
    І ось уже багатолюдна процесія потягнулася до пам'ятника Василеві Стефанику, потім на сільський цвинтар до могили письменника та його рідних. Тут було відправлено молебень за упокій їхніх душ. До русівчан звернувся ректор Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника Богдан Остафійчук зі словами вдячності за те, що свято бережуть пам'ять про свого видатного односельця. На свято, до речі, прибула ціла делегація викладачів і студентів цього ВНЗ. Приїхав зі Львова правнук і тезко новеліста Василь Стефаник.
    Нас ознайомила з експозицією відкритого 65 років тому літературно-меморіального музею В. Стефаника його директор Марія Косменко. Побували ми і в хаті, де у 1910-1936 роках до останнього свого подиху жив і творив прозаїк. З її причілка видно на схилі пагорба камінний хрест, який встановив перед від'їздом на чужину встановив герой новели Іван Дідух. На стефаниківській садибі є погруддя письменника - наче в обрамленні високих смерек. Саме тут привітав гостей свята голова Снятинської райдержадміністрації Роман Білик голова районної ради Василь Гладій.Керівник апарату облдержадміністрації Василь Тимків, який очолює комісію з присудження обласної премії ім.. В. Стефаника, вручив нагороди цьогорічним її лауреатам: у номінації «художня література» - Олександрові Смоляку за книгу «У часи не-Батиєві», а в номінації «документальна і науково-критична література (критика)» - Євгенові Барану за літературно-критичні публікації 2004-2005 років. Звичайно ж, обоє щиро дякували за таке визнання їхньої праці, казали, що добра енергетика, почерпнута на стефаниківському обійсті, наснажуватиме їх на написання нових вагомих творів.
    І нині є актуальними немало мотивів творчості письменника (як-от тема трудової еміграції наших краян за кордон). А тому всі ми - це стосується не тільки літераторів - маємо взяти у спадок духовно-моральні чесноти Василя Стефаника, одного з найкращих у світі  майстрів соціально-психологічної новели, котрий захищав інтереси простих галицьких селян також як депутат австрійського парламенту. Маємо успадковувати найкращі риси його глибоко правдивих, сповнених великої внутрішньої експресії творів. Продовжувати і в ХХІ столітті високодуховні гуманістичні традиції, започатковані Василем Стефаником, закликали начальник головного управління туризму і культури ОДА Володимир Федорак, голова обласної організації НСПУ Василь Добрянський, поетеси Ольга Бабій та Ольга Слоньовська, краєзнавець, уродженець с. Русова Теофіл Виноградник.
    Порадували присутніх виступами аматори сцени з різних куточків району.
                                                                                                І. Зеленюк, М. Подорожний
                                                                                    // Галичина. - 2006. - 20 трав. ( № 75 ). - С. 7.