Анна Космач - лавреат обласної премії ім. В. Стефаника 2012 року за збірку поезій «Не буде так»
Лауреат літературної премії імені Василя Стефаника 2012 року за збірку поезій „Не буде так"
Не зупиняйся на півслові,
Усе, як бачиш, говори,
Бо тільки з повної любові
Господь нас мудрий сотворив.
Не повертайся з півдороги,
Іди, хоч що б там не було.
Бо всі печалі і тривоги -
Лиш слабодухих ремесло.
Вони ось там давно чаклують,
Підстерігають повсякчас,
Але й іудин поцілунок
Не знищить нас.
Анна Космач
Анна Космач відома на Прикарпатті журналістка, поетеса. Народилася вона 19 січня 1946 року в селі Білоберезка Верховинського району. Тривалий час працювала кореспондентом Івано-Франківської обласної ТРК, лауреат всеукраїнського конкурсу патріотичного вірша „Золотий Тризуб" (2011), авторка численних збірок поезій.
В юні роки Анні пророкували велике літературне майбутнє. Але сталося так, що вона, дитина репресованих, відчувши утиски, вирішила, що спочатку треба посадити сад, збудувати дім, виховати дітей... Не шкодуючи себе, здійснювала життєві задуми. Але раптом знову через роки відчула: птах поезії рветься на волю. За короткий час з'явилися її книжечки „Малюю гори", „При свічці осені", „За горами, долами", „Це називається дорога...", „Не буде так".
Жодна поетична мить не повторюється. В ній не буває буднів і байдужості. Якщо це навіть сльоза, то на її дні, не важко вгледіти вогник надії у торжество добра. З такою вірою живе і перемагає свої несподівані і такі не бажані бурі долі талановита поетка Гуцульського краю Анна Космач.
Її поетичний голос не сплутаєш із чиїмось іншим. З його неповторною ритмо і римо мелодикою, розповідною манерою, а передусім - тією сповідальною щирістю і безпосередністю чи не кожного твору. Навіть рядка... І, звичайно ж, давно обраними моральними засадами, ідейно-тематичною спрямованістю. Бо це, у сукупності, - чи не найважливіші риси самобутності голосу справжнього поета.
...В одній із поезій Анна Космач так висловила своє письменницьке кредо:
Той, хто одягся в чуже,
Він же - не він уже,
Бо і найменше чуже
Власного не збереже.
...............................
Будь собі ти, як ти.
Я собі буду, як я.
Власне, у своїй творчості Анна Космач із ранньої юності була і залишається тільки собою, такою ж рвійною і бентежною, мужньою і гордою, часом химерною і мінливою, наче погода на Чорногорі, непоступливою у своїх переконаннях і принципах, безкомпромісною в оцінці подій і явищ.
Вона народилася, і проживає зараз, в самому серці Гуцульщини, а тому споконвічна народна мораль, звичаї, повір'я, пісні і легенди стали її єством та основою поетичної образної системи. Рідний край для Анни не екзотика, як для тих, хто приїжджає відпочити, а цілорічні „балади буднів" та не часті свята, повсякденна тяжка праця серед людей і персоніфікованої своїм цікавим поетичним баченням оточуючої природи. Звідси і черпає Анна Космач натхнення для своєї поезії. Тому її творчість - не стилізація, не екзотична інкрустація, а природний вияв багатої і вразливої поетичної душі. Поетесі не потрібно конструювати надумані метафори, вона досягає щасливої простоти своїх поезій, черпаючи образність із глибинних джерел багатства і розмаїття рідного краю. Щасливої простоти, проте, не спрощеності...
Відштовхуючись від щоденних побутових радощів і клопотів рідної місцини, вона своїм зором вміло охоплює усю Гуцульщину, усю Україну. З вірою, надією і любов'ю.
Навіть зовсім не радісні життєві події й епізоди Анна Космач передає із якоюсь оптимістичною надією, може, навіть інколи самоіронією, що є ознакою духовного здоров'я.
Далека вона від моралізування, хоч в її поезіях зрідка проривається делікатний імператив (наприклад, у звертаннях до дітей „а мати хоче научати"), і самобутній перелив турбот, радощів і смутку, задуми і тривоги своєї душі. Усього, що є в житті кожного з нас, у нашому житті, бо „Це називається дорога..."
Юсип Д. І, душею, і думкою, і словом, або Пошук вічності і себе на шляху до вічності у поезіях Анни Космач / Дмитро Юсип // Дзвін. - 2011. - № 7. - С. 143-145.
Гаврилович І. Не всохніть в буднях, наші душі : [про А. Космач, журналістку, поетесу з с. Білоберізка, є добірка віршів] / І. Гаврилович // Галичина. - 2009. - 15-21 жовт. (№ 153-154). - С.15.
