Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail:

Відділ комплектування:
E-mail:
тел. 0342 752479

Відділ мистецтва:
E-mail:

Краєзнавчий відділ:
E-mail:

Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31

Графік роботи:

Щоденно: 10:00 - 18:00
Субота - вихідний день
Cанітарний день - останній четвер місяця

І в світах паралельних росою впадеш ти…



   «Світлотіні старих світлин» Галини Турелик, опубліковані в журналі «Пе­ревал» ч. 2 за 1998 р., - це, власне, поетична книжка, що має свою внут­рішню смислову структуру і читається, як-то кажуть, на одному подиху. Одра­зу впадає у вічі зміна поетичного тону, з яким звертається авторка до читача. Якщо в попередніх збірках, а їх, якщо не помиляюся, вісім, поетеса просто могла замилуватися красою природи, то тут всі поетичні засоби спрямовані на відображення думки, почуття, передчут­тя. Це - концептуальна поезія, «ви­дихнута» зболілою душею. «Ми граємо свої маленькі ролі, слова якісь бурмо­чем, як паролі, та брама часу замкне­на від нас. І голим пагорбом сіріється Парнас». А звідси - роздуми про роль митця,  поета в суспільстві, який у нас, як відомо, повинен бути не тільки поетом... Але все старе, як світ, висловлює думку поетеса. Поетів далі хочуть «перерахувати», як солов'їв у саду чи зорі на Чумацькому шляху та розставити їх по ранжирах. Саме оте повинен бути й нині хапає поета за груди та тягне у дрібне придворне служіння підчашим Історії. А ця історія «сміється сама, аж не мов молодіє, як то служить поет, а крадій володіє. Але знудиться раптом... сплакне... спалахне: «Ці не гідні не так зрозуміли мене! Жартувати зі мною? Та хто ви єси? Ти - лиш злодій, які б не настали часи. Ну а ти, що тремтиш, як нещасна трепета, - ти вже більше  ніколи не будеш Поетом...»

   Поезії Галини Турелик читаються без внутрішньої принуки, як, скажімо, вірші Ліни Костенко. При цьому збігаються душевні регістри автора і читача. Вони в взаєморозумінні. А це найголовніше, бо як би не був гарно оздоблений ліхтар, він повинен передусім освітлювати. (О. Бальзак). Думка, висловлена поетесою, викреслює почуття, творить складний і трагічний образ нашої доби. «Не знаю навіщо я впадаю в цей нурт, де на рваних цератах - уламки імперії. Спорохніле століття дотліває, мов трут, і зіскакує ланц у старому ровері»...

Добрянський В. // Тижневик Галичина .- 1999 .- 6 трав.-№19 - С. 12

 

Оновлено 27-03-2024
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка