Іван Бондарев - лавреат міської премії ім. І. Франка 2012 року за цикл статей на військово-патріотичну тематику
Бондарев Іван - лауреат міської премії ім. І. Франка (2012) за цикл статей на військово- патріотичну тематику.
Іван Бондарев - журналіст, краєзнавець.
Народився 17 червня 1978 року в місті Потсдамі (Німеччина). У місячному віці його привезли до Івано-Франківська, де мешкає до цього часу.
У 1995 році закінчив середню школу №3. У 2000-му завершив навчання на військовій кафедрі університету нафти і газу, паралельно здобув цивільну освіту за спеціальністю „Проектування та експлуатація нафтопроводів і нафтобаз". У 2006 році здобув другу вищу освіту в Прикарпатському університеті (практична психологія). Дипломну роботу присвячено проблемам самогубств серед військовослужбовців.
З 1991-го по 2001 рік був членом міського клубу „Що? Де? Коли?". У складі збірної команди став чемпіоном міжнародного юнацького фестивалю у 1995 році.
Офіцер Збройних сил України, капітан. Службу проходив на різних посадах: інженера з контролю якості пального; командира технічного взводу; офіцера-психолога технічної роти; заступника командира роти охорони з гуманітарних питань; офіцера відділення виховної роботи 114-ї Івано-Франківської, Талліннської ордена Червоного Прапора бригади тактичної авіації.
З 1993 року зацікавився історією провідних дворянських родин Європи, і поступово переключився на дослідження роду Потоцьких. Після прочитання праці Володимира Полєка „Майданами і вулицями Івано-Франківська" у 2004 році захопився вивченням історії рідного міста.
Перша стаття в місцевій пресі (про Станіслава Потоцького) вийшла 12 травня 2005 року. Сьогодні творчий доробок автора вже давно перейшов за 50 краєзнавчих статей. Деякі з них розміщено на численних інтернет-сайтах, зокрема й у „Вікіпедії".
З травня 2007 року є одним з учасників історико-краєзнавчого об'єднання „Моє місто", головне завдання якого полягає у популяризації історії Івано-Франківська.
Регулярно друкується у регіональному науково-методичному альманасі „Краєзнавець Прикарпаття".
Здійснив переклади краєзнавчих праць М. Грибовича, М. Струмінського, Ф. Валігурського, які вже побачили (або незабаром побачать) світ у видавництві „Лілея-НВ".
Автор книжки „Фортеця на Волоському тракті", де описано військово-політичну історію Станиславова й долі його власників - магнатів Потоцьких.
Є ініціатором та відповідальним за випуск спеціального числа львівського часопису „Галицька брама" (2009 рік), присвяченому історії нашого міста.
Разом із Зеновієм Федунківим є упорядником збірки краєзнавчих статей „Станиславівська фортеця", яка на сьогодні є найповнішим джерелом з історії фортифікацій давнього Станиславова.
Позаштатний кореспондент газети „Репортер". Незмінний автор рубрики „Легенди старого Станіславова", яка не має аналогів у галузі дослідження міського фольклору.
Співавтор радіопередачі „Таємниці старого міста" на ТРК „Вежа". В ній у співпраці з Оленою Коноваловою щотижня розкриває сторінки славного минулого Івано-Франківська.
Косило М. Літопис краєзнавців Прикарпаття / М. Косило, Б. Гаврилів. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2011. - С. 31-32.
