Міська премія імені Івана Франка
ЛІТЕРАТУРНІ ПЕРЕМОЖЦІ
Цього року звання „Лауреат міської премії імені Івана Франка” отримали відразу четверо претендентів. У номінації „література” премії ім.І.Франка присвоєно Олегу Ущенку за роман „Барменцаль ” та Роману Черковському за роман „Франдео”. Дипломи, почесні знаки та грошові премії ларуати отримають 7 травня на урочистій церемонії, яка відбудеться в облмуздрамтеатрі до Дна міста.
Журналісти „Станіславської газети” зателефонували переможцям і записали два міні-інтерв’ю.
- Якою була Ваша реакція , коли Ви дізналися , що отримали премію ім.І.Франка?
Олег Ущенко: Я маю багато дипломів і премій по
кінолінії, тому не можна сказати, що надто стрибав від радості. Але просто був радий, бо саме премія Франка є досить прогресивною. Тут визнаються люди, які намагаються дещо осучаснити нашу прозу і літературу загалом.
Роман Черковський: Якою може бути реакція людини, чию працю не тільки помітили, але й відзначили? Звичайно, зрадів. Є стимул працювати далі.
- Чи потрібні в сучасному літературному процесі різного роду літературні премії і нагороди? Ваше ставлення до них?
Олег Ущенко: Премії і нагороди потрібні, непотрібен офіціоз навколо них. Так, премії у тій пострадянській формі, які ми маємо, уже відмерли, але як форма визнання чиєїсь роботи – не мають нічого злого.
Роман Черковський: Думаю, що особливо на початку творчості різні премії потрібні, вони додають наснаги. Я б не надав їм надто великого значення, але отримувати різні премії дуже приємно.
- Ви отримували якісь літературні премії раніше?
Олег Ущенко: Ні, це перша моя літературна премія.
Роман Черковський:Поки що ні.
- Над чим працюєте зараз? Які творчі плани?
Олег Ущенко: Зараз вже є друга частина „Барменцало”, тільки енний раз переробляю закінчення. Головний текст ще однієї речі.
Роман Черковський: Зараз я готую до друку збірку оповідань, паралельно працюю над новим романом про наше життя, про людей , про наше суспільство.
- Як плануєте витратити грошову винагороду?
Олег Ущенко: Я ще над цим не думав, наскільки я знаю, вона не є аж такою гігантською, щоб хапатися за голову і думати , де ж мені ті гроші потратити. Можна сказати – починаючи від ремонту і до того, щоб відправити маму, аби підлікувалася.
Роман Черковський: Я чесно кажучи, навіть не знаю, скільки там тієї нагороди. Не думаю , що сума настільки велика, щоб можна було будувати якісь грандіозні плани. Сподіваюся поєднати корисне з приємним. Є багато міст України, яких я ще не бачив і, очевидно, треба буде віддати якусь частку своїм музам.
Станіславська газета. – 2008. – 1 трав. – С. 6.
