Пілецька Богдана

«ТИТАН ПРАЦІ»

Пілецька Богдана,

cмт. Перегінськ

Бувають люди, наче хмари білі, - 

Спливуть за вітром, зникнуть назавжди.

Їх дух слабкий, закований у тілі,

Життя пройде, й розвіються сліди.

А є такі, що, наче сонце, сяють

І роблять кращим цей мінливий світ,    

Що мудрістю нам душі зігрівають

Багато сотень, а чи й тисяч літ.

Талант від Бога, світлий, чистий розум...

Іван Франко - таке його ім'я.

Писав він вірші, незрівнянну прозу,

І пам'яті його вклоняюсь я.

Пізнав він щастя, і біди чимало,

І відданість людей, і зради смак,        

Бо сильне серце вперто не бажало

Брехні всілякі й промовляти «так».

Ішов супроти тих, які затято

Вбивали Україну та народ.

Як землю твою люто розіп'ято,

Не хочеш похвали і нагород.

Арешти, допити, страшні погрози -

Усе стерпів Франко, бо мужнім був.

У серці запеклись народні сльози,

Народну шану та любов здобув.

Боротись, йти вперед - життєве гасло,

Яке не дасть спіткнутись на шляху.

Його слова, мов промені, не згасли,

Освічують дорогу в мить лиху.

Це з літери великої людина,

«Титаном праці» світ його назвав.

Благословенною була година,

Як Бог Франка Вкраїні дарував.