Мельник-Гордєєва Мирослава Ярославівна

«НА СОЙЧИНІМ КРИЛІ»

Мельник-Гордєєва Мирослава Ярославівна,

бібліотекар Ланчинської міської бібліотеки-філії для дітей

Надвірнянської ЦБС

с.Саджавка, вул.Залізнична, 50

Любов не залежить від нашої волі, приходить

без нашої заслуги, щезає без нашої вини

І.Франко

Вже вечір схиливсь над письмовим столом.,

Затихли всі реготи й зойки,

Та щось заболіло під лівим крилом,

Під тим, що залишив для Сойки.

«Є в мене ім'я. Є у мене сім'я.

І друзів та недругів сила.

А ти не моя, не моя, не моя-

І вже опускаються крила.

Є в мене книжки. Є у мене мій труд,

Скала, яку треба лупати:

Мою Україну звільняти від пут,

Живою водою вмивати.

Та часом, коли заспокоїться день,

І тиша в моїм кабінеті,

Спалахує в грудях знайомий вогонь

Я знову не сам на планеті.

І ніч поглинає всі денні думки,

І хлипають спогади скрушно,

Стають за плечима прожиті роки

І пильно вдивляються в душу.

Вже листя зів'яле до рани тулив

І в праці топив свої будні,

Та все ще заходиться серце від слів,

Що нам уже разом не бути.

Ти, певно, щаслива. Такою лишись,

Любове моя сонцелика,

І хай не розбудять тебе, як колись,

Хрипкі оті сойчині крики».

В кімнату навшпиньки закралась імла,

Нечутно відкрилися двері -

В кімнату влетіла пташина мала

І сіла на білім папері.