Перегінець Мар'яна Василівна

«ВІРНИЙ СИН СВОГО НАРОДУ»

Нарис

Перегінець Мар'яна Василівна,

студентка ІФНМУ

с. Виноград, вул.Українська, 2,

Коломийський р-н

Краю мій рідний, скільки в тобі чарівності і краси. По твоїх квітучих просторах гордо несе свої води бурхливий Черемош, тебе прикрашають високі вежі древнього Львова, зелені пагорби прадавнього Дніпра, золоті степи Півдня, співуче Прикарпаття.

Довго наш народ бідував,віками гнобили його, але наш волелюбний народ, який дав світові генія Т.Шевченка, народ, який породив безсмертних месників, боровся за своє щастя.

Ні, народ наш не тужив, -

Вірив, мріяв, з паном бився

У цвіту народних нив .

Велетень новий родився.

Україна зустрічає ще один прекрасний ювілей свого славного сина,невтомного борця за справедливість, за світлу долю рідного народу Івана Яковича Франка. Цього року, 27 серпня, виповнюється 160 років від дня його народження. Слово поета живе і діяльне.

Доля подарувала Івану Франку талант, але була до нього не дуже прихильною,мережила його шлях червоними і чорними нитками. Ми раніше мало читали про страдницькі випробування літературознавця, перекладача, історика, філософа. Для нас створили своєрідний культ Каменяра, овіяний непересічним хистом мужнього пера та славою визнання. Але він був звичайною людиною, котра народилася в селі, котра любила родину, своїх трьох синів та доньку. Вони спонукали його писати найпрекрасніші оповідання для дітей, поеми-казки «Лис Микита», повчальну історію багдадського скупаря «Абу-Касимові капці», улюблені казки багатьох поколінь «Ріпку» та «Лисичку та Журавля». А книжка казок «Коли ще звірі говорили», хоча і створена на іншомовні сюжети, але з кожного рядочка постає наш, український дух. Писав Франко,і твори які могли зацікавити не тільки дітей,але і дорослих. У його творчості завжди виступали дві взаємозалежні сили, які володіють людиною і суспільством: пісня і праця, книжка і хліб.

Подвиг І.Франка у світовому письменстві унікальний і геніальний. Він геній власне тим, що живе серед нас, у наших серцях і думках, допомагає нашому народові осмислити свої історичні кроки. Тому потрібно віддати данину шани поетові - громадянину, який піднісся до вершин світового мистецтва і відобразив у своїй творчості найглибші почуття, переживання і мрії українського народу.

Франкове слово - душа жива. Хвалу поету народ співа.

По всьому світу, як грім гримить:

« Знай: лиш боротись - то значить жить».