Шимків Оксана Юріївна

«ФРАНКОВА ДОЛЯ»

Шимків Оксана Юріївна,

вчитель зарубіжної літератури та української мови,

заступник директора з виховної роботи ЗОШ

Калуський р-н, с. Томашівці

Його життя - то згорток полотна,

Де вбога доля квіти вишивала.

І часто клала чорне вишиття,

Та зрештою безсмертя дарувала.

Чи думав він, малий хлопчак Іван,

Що пройдуть роки болю й печалі

І буде він для світу Каменяр,

Що б'є скалу, й веде народ свій далі.

В його руках важкий народний молот

В словах його звучить народна міць

Уже ніщо: ні спрага, дощ, ні холод

Не спинять боротьбу а ні на мить.

Він бив скалу байдужості й біди

Згорав від болю, туги і печалі,

Хоч і не переміг у тім бою,

Та не здавався, йшов все далі й далі.

І, як Мойсей, виводив свій народ

Із краю бідності, зневаги і покори

І душу свою клав на ешафот,

Й не пожалів за втраченим ніколи.

Судилося йому, Каменяру,

Пройти цей шлях жорстокий і тернистий.

Нести свій хрест так, як колись Христу,

Й під тягарем його ніде не впасти.

На рушнику Франкової душі

Цвітуть квітки і чорні, і червоні,

І линуть співи галицькі гучні,

І пахнуть липи лагідні медові.

Але скала ще й досі не розбита,

Вона над світом міцно ще стоїть.

Хоча багато крові вже пролито

Та нам дано оту скалу розбить.