Бойчук Роман Іванович
«Я ЗАВЖДИ СНИТИМУСЬ ТОБІ...
(АБО НЕНАПИСАНИЙ ЛИСТ ОЛЬГИ РОШКЕВИЧ ІВАНУ ФРАНКУ СЬОГОДНІ)»
Есе
Бойчук Роман Іванович,
юрист, м.Івано-Франківськ
«Твій вічний сон насправді - тимчасовий. Щороку прокидаєшся у серпні і бачиш, що усе змінилось, наче й водночас залишилося незмінним. Лиш Ти мені - постійний; могутня й сильна постать, змінити здатна, вплинути на долю... І я, Тобою змінена й та сама, і далі, являюся Тобі у кожнім сні, Твоєю долею, Твоєю Україною, Твоєю... Її-мене по справжньому любив. Мене - кохав, а нею - жив і снив. І я Тобою сню, Іваську, в нашім сні. А ти усе питаєшся: «Чому?..». Бо віддано люблю і розумію... І дякую... І знову серпень в Лолині закінчиться Тобою. Ми за порогом незалежності... Ми - двоє. З одного дерева два зірваних листки - то я і ти. Сьогодні я, збагачена Тобою, живою дивлюся водою з криниці дна. Коли закінчиться весна - ми вкотре розпрощаємось. Війною - твоя й моя сьогодні сивина... Та це, як сон, так само, - тимчасово. Бо є любов! Хай навіть не поєднана вона. Я знаю, знаю, добре знаю... І Ти, коханий, вір мені. ...Я завжди снитимусь Тобі. Цілую. Твоя Оля.»