Адаменко Олег Максимович
(23.11.1935-09.04.2023)
Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік Української нафтогазової академії, академік Академії наук технологічної кібернетики України
Народився Адаменко Олег Максимович 23 листопада 1935р. в с. Воловиця Борзнянського району Чернігівської області. Закінчив Ядутинську середню школу (1952р.) в тому ж районі та Ленінградський гірничий інститут (1957р.), де здобув професію гірничого інженера-геолога з геологічної зйомки та пошуків корисних копалин.
В 1957-1968рр. працював у польових геологічних партіях Західно-Сибірського геологічного управління, пройшовши шлях від старшого колектора (техніка) до головного геолога експедиції. Був першовідкривачем родовищ поліметалів, залізних руд, рідкоземельних та радіоактивних елементів.
В 1967р. захистив кандидатську дисертацію «Основні закономірності геологічного розвитку Кулундинської западини» (спеціальність «Загальна та регіональна геологія»).
В 1968-1974рр. працював старшим науковим співробітником лабораторії неотектоніки і геоморфології Інституту земної кори Сибірського відділення АН СРСР, де в 1972р. захистив докторську дисертацію «Передалтайська западина та основні закономірності формування передгірських опускань» (спеціальність та ж сама). Читав курси неотектоніки і палеогеографії на географічному факультеті Іркутського державного університету.
В сибірський період (1957-1974рр.) наукової діяльності О. М. Адаменко розробив методику глибинного геологічного картування похованих під платформовим чохлом складчастих структур, що дало можливість спрогнозувати і відкрити ряд родовищ паливно-енергетичної сировини і рудних корисних копалин. Очолюючи авторські колективи кількох монографій і працюючи заступником головного редактора 15-томної серії монографій «Історія розвитку рельєфу Сибіру та Далекого Сходу» академіка О. Л. Яншина, О. М. Адаменко виявив мезозойсько-кайнозойську (останні 200 млн. років) етапність розвитку Західного та Східного Сибіру, Якутії, Бурятії, Алтаю, Саян, Байкальської рифтової зони, що дало змогу організувати пошуки руд бокситів, рідкоземельних металів, розсипів золота, алмазів та ін., а також дати наукове обґрунтування охорони унікальних природних екосистем від Уралу до Тихого океану.
З 1974-1984рр. О. М. Адаменко працює професором кафедри загальної геології, завідувачем кафедри геології і розвідки нафтових і газових родовищ, проректором Івано-Франківського інституту нафти і газу, одночасно досліджуючи неотектоніку, геоморфологію та четвертинні відклади Карпатського регіону та впроваджує геохімічні методи пошуків нафти і газу у Передкарпатському прогині.
З 1984 по 1988 р. О. М. Адаменко працює в Академії наук Молдавської РСР на посадах завідувача лабораторії, заступника директора Інституту геофізики і геології, а пізніше - директора Відділу географії. Працюючи у відділі географії АН Молдови, Олег Максимович розробив методику комплексних палеогеографічних досліджень викопних грунтів, палеоклімату, древнього алювію та лесових покривів, що дало змогу відтворити багатоетапну історію розвитку долин Дністра і Прута та придунайських і причорноморських лиманів.
З 1988 року знову працює в Івано-Франківському державному технічному університеті нафти і газу, де створює кафедру теоретичних основ геології), потім кафедру інженерної екології та загальної геології (1993-1994рр.) і нарешті з 1995р. - кафедру екології. В 1998р. Олег Максимович організовує кафедру екології в Інституті менеджменту та економіки (м. Івано-Франківськ) з філіалами в м. Яремче, Виноградові Закарпатської області та м. Копичинці Тернопільської області, а також очолює в якості проректора з наукової роботи наукові дослідження в цьому інституті. З 1994р. О. М. Адаменко голова, а з 2004р. - заступник голови спеціалізованої вченої ради з докторських дисертацій з екологічної безпеки.
Одночасно О. М. Адаменко проводить плідні науково-дослідні роботи, організувавши в 1989р. перший в Україні Карпатський інженерно-екологічний центр, а потім Інститут екологічного моніторингу (1992р.) та Інститут екологічної безпеки і природних ресурсів (1995р.).
Основним науковим досягненням цього періоду була розробка нової інформаційної технології (ноу-хау) - КСЕБ (комп'ютеризовані системи екологічної безпеки для екологічного моніторингу, аудиту та менеджменту територій Європейського Союзу, Карпатського Єврорегіону, України, її регіонів, областей, районів, об'єднаних територіальних громад, міст, населених пунктів, промислових підприємств). Інформаційна технологія КСЕБ включена до книги «Україна - погляд в XXI століття» як один з пріоритетних наукових проєктів України, що рекомендується Європейському банку реконструкцій і розвитку (ЄБРР) для інвестування.
На сьогоднішній день О. М. Адаменко є професором кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти газу та очолює одну з провідних наукових шкіл «Раціональне використання і захист природи». Основні розробки Наукової школи представлені на виставці-презентації у фойє корпусу № 5 університету. Досить тісне міжнародне співробітництво вчених наукової школи підтримується з Університетом Норд (Румунія), Агентством охорони середовища США, Інститутом розвитку навколишнього середовища Центральної та Східної Європи (Австрія, Угорщина), Університетом Філіпа (Німеччина), Географічними інститутами Чеської, Угорської і Польської Академій наук та ін. За останні роки виконано 14 міжнародних проєктів.
Професор О. М. Адаменко є членом 7-ми редколегій науково-технічних видань, зареєстрованих у ДАК МОНУ, був головою, а нині - член спеціалізованої вченої ради ІФНТУНГ з захисту докторських і кандидатських дисертацій за профілем Наукової школи. Олег Максимович є організатором 8 міжнародних конференцій. Отримав кілька грантів: грант ЮНЕСКО «Екологічна модель Дністра», грант Світового банку (Вашингтон) «Діагноз міста», грант Європейського Союзу TACIS «Вдосконалення транскордонної системи збереження природи Верховини».
Під науковим керівництвом Олега Максимовича захищено 7 докторських та 18 кандидатських дисертацій, опубліковано 15 підручників українською мовою з грифом Міносвіти і науки України (Екологічна геологія, Екологічна геоморфологія, Альтернативні палива та інші нетрадиційні джерела енергії, Екологічна геофізика, Екологічне картування, Основи екології. Геологія з основами геоморфології. Моніторинг довкілля та ін.), видано 30 наукових монографій:
«История развития рельефа Сибири и Дальнего Востока в 15-ти томах», за яку присуджено Державну премію СРСР (1978);
«Природничі основи екологічного моніторингу Карпатського регіону»;
«Четвертичная палеогеография экосистемы Нижнего и Среднего Днестра»;
«Основы экологической геологии»;
«Екологія міста Івано-Франківська»;
«Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005)»;
«Starunia - the area of discoveries of wooly Rhinoceroses»;
«Четвертичная палеогеография экосистемы Нижнего и Среднего Прута»; «Конструктивна геоекологія»;
«Землеологія» та монографія «Конструктивна екологія» опубліковані у 2014 р. у м. Саарбрюкені (Німеччина) видавництвом Lambert).
Всього опубліковано понад 700 наукових праць, в тому числі за кордоном, в 10 країнах світу - США, Німеччині, Польщі, Китаї, Кореї тощо.
Перелік досягнень професора О. М. Адаменка в фундаментальній науці включає обґрунтування нового наукового напрямку в галузі природничих наук - землеології (2009р.), як основи еколого-ресурсної безпеки Землі та її майбутнього, а також виявлення нової закономірності - синусоїдальної циклічності планетарних кліматичних змін від Галактичного року до сучасних циклів прояву катастрофічних паводків та інших екстремальних явищ внаслідок глобального потепління (2013р.).
Олег Максимович успішно співпрацює з Івано-Франківською обласною та міською адміністраціями: брав участь у розробці Державної цільової протипаводкової програми захисту басейнів Дністра, Прута і Серета, яка затверджена Кабінетом Міністрів України у грудні 2008 р., обласних програм Державної системи екологічного моніторингу Івано-Франківської області, розвитку туризму до 2015р. та виготовлені Екологічного паспорта м. Івано-Франківська.
У 2012 р. О. М. Адаменко разом з О. М. Мандриком обгрунтували та створили за сприяння ректора ІФНТУНГ Є. І. Крижанівського Дністровський науково-виробничий інженерно-екологічний протипаводковий полігон з центром у с. Маріямпіль Галицького району, який успішно функціонує. На полігоні проходять виробничу переддипломну практику студенти-майбутні магістри, а також навчальні практики студенти-майбутні бакалаври.
У 2015 році на святкуванні Дня університету професору О. М. Адаменку вручили відзнаку Президента України про присвоєння звання Заслуженого діяча науки і техніки.
Усі сторінки свого життя, професійної і дослідницької діяльності О. Адаменко відкриває в книгах «Мій дім - Земля», «Мій дім - Україна», «Мій дім - університет», «Наш майбутній дім - Екоєвропа».
Ці книги, а також чисельні монографії, навчальні посібники були представлені на книжковій виставці в ОУНБ ім. І. Франка на засіданні Інтелект-клубу «Галицькі кмітливці» 10 березня 2009 року. Під час зустрічі з вченим-винахідником предметом обговорення з присутніми стали проблеми безпечного довкілля, гармонії природи і людини, екології Європи. Видання з питань геології, екології поповнили документальні ресурси бібліотеки як дарунок вченого.
