Друге повернення Володимира Баляса

До когорти яскравих представників мистецтва XX ст. належить професійний художник, скульптор, декоратор Володимир Баляс. Ми надто мало знаємо про цю видатну постать, хоч його твори експонувалися на найвідоміших виставках США, Канади, Мексики, Бразилії, Європи.

Володимир Баляс народився 29 серпня 1906 року в м.Рогатині у сім'ї кравця Олексія Баляса, мати - Анастасія Кругла. В сім'ї зростало четверо дітей: Антін, Володимир, Стефанія і Михайлина. Серед них найбільше виділявся Володимир.

Батьки, розуміючи вагу освіти, дали сина на навчання до "Рідної школи", згодом - до Рогатинської гімназії ім.Володимира Великого.

Вже в молодших класах гімназії Баляс виявляв непересічний талант до малярства, непереможний потяг до краси й любов до природи. В сонячні дні він брав фарби та йшов за місто. Блукав полями та лісами і завжди повертався додому то з китицею диких квітів, то з химерно викрученим галуззям дерева чи шматком кори. Малював природу й маленьких пастушків, що пасли худобу на леваді.

З самого дитинства він почав цікавитися життям українського народу, з цікавістю вивчав традиції і звичаї свого рідного краю, що в майбутньому стало підгрунтям творчості.

Першим його вчителем малярства був відомий митець, талановитий пейзажист та ілюстратор Юліан Панькевич, який тоді мешкав у Рогатині. Після закінчення гімназії В.Баляс вступив на загальний відділ Львівської політехніки, де викладали архітектуру, малярство і графіку.

Однак через три роки польське міністерство освіти ліквідувало цей відділ, тому в 1932 р. В.Баляс вступив до Варшавської Академії, де студіював малярство у професора М.Котарбінського, ужиткову та артистичну графіку у професорів Е.Бартоломейчика й Червінського.

Вони високо цінували талант Баляса й ставилися до нього по-дружньому. Але незаможні батьки не могли підтримувати Володимира матеріально, і він змушений був заробляти собі на життя, виконуючи графічні замовлення та беручи участь в рекламних конкурсах. Хоч графічні роботи обмежувалися ілюстраціями обкладинок, екслібрісами і рекламними малюнками промислового життя Галичини, та все ж приносили заробіток.

У 1936 році він поїхав на мистецьку екскурсію до Болгарії і привіз звідти низку цікавих рисунків, з яких виконав цикл високомистецьких дереворитів. Свої твори виставляв у Болгарії, Фінляндії та вперше у Львові в експозиції "Митці - митрополитові Андреєві".

Після закінчення Варшавської Академії Мистецтв Володимир Баляс у 1938 році переїжджає до Львова і поринає у мистецьке життя міста. Тут у передвоєнні роки українська графіка стояла на високому рівні завдяки трьом графікам з центральних українських земель: Павлові Ковжунові, Робертові Лісовському, Миколі Бутовичу. Твори В.Баляса зразу викликали велике захоплення і він опинився в авангарді графічного мистецтва. Саме в цей період художник отримав першу нагороду міста Любліна за плакат на туристичну тематику, а також нагороду за плакат з нагоди 70-річчя "Просвіти".

Він вважався незрівняним майстром плакату. Їх висока мистецька вартість полягала в тому, що митець збагнув передусім основну суть цього виду творчості. Лаконічними композиційними засобами, сміливим та чітким рисунком, шляхетним і незвичайно гармонізованим колоритом митець досягав небувалих ефектів. Варто відзначити такі роботи як "Баль в Академії Мистецтв", "Запорожець за Дунаєм", "Весна" та ін.

Після заснування "Спілки Радянських Художників України" він з іншими українськими митцями брав участь у різних мистецьких виставках у Львові, Станіславі, Києві та Москві. Його графічні роботи завжди мали великий успіх на виставках.

У 1939-1944 рр. В.Баляс був професором графіки у Львівському інституті пластичних мистецтв, де викладав графіку на малярському відділі.

Після війни Баляс опинився в Німеччині в таборі біженців в Ганновері. Тут він продовжив свою творчу діяльність. Разом з І.Кубарським вів мистецьку студію. Виставляв свої картини в Українській Спілці Образотворчих Мистців, яка мала свій осередок у Мюнхені.

У 1947 році Володимир Баляс переїхав до Канади. Працював над оформленням українських книжок. В Торонто спільно з М.Дмитренком та І.Кубарським виконав чудовий іконостас та працював над розмалюванням церкви УАПЦ св.Володимира, яка є одним із кращих зразків українського церковного мистецтва в Канаді. Проживаючи тут, Володимир Баляс створив ряд високомистецьких творів. Серед них мозаїки "Козак Мамай", "Св. Княгиня Ольга", "Св. Князь Володимир", "Ватаг гуляє".

Виняткове місце митець займає в станковій та артистичній графіці. Його твори вражають своїм композиційним вмінням, тільки йому притаманними графічним підходом та інтерпретацією, використанням несподіваних ефектів світлотіні й неперевершеною технікою виконання.

Крім того, Володимир Баляс - винахідник і чи не єдиний представник своєрідного декоративного засобу - паперової скульптури. "Весна", "Балерина", цикл гербів та комерційних і сценічних оформлень - це рідкісні та єдині зразки паперової скульптури, що характеризують Баляса як митця виняткової культури. Він створив ряд скульптур з цементу й паперової маси. Техніка скляних мозаїк - це також власний винахід Баляса, який міг би мати велике застосування для монументальних композицій на стінах великих будівель. Та, на жаль, художник не зміг повністю втілити в життя свій винахід.

Помер Володимир Баляс у Сан Дієго, Каліфорнія, 19 квітня 1980 року.

Володимир Баляс залишив нам надзвичайно велику творчу спадщину. Це понад 400 шедеврів українського і світового образотворчого мистецтва.

Уродженець Рогатина піднявся до вершин світової слави. Він завжди пам'ятав, звідки він родом, і впродовж усього життя леліяв надію ще хоч раз походити стежками свого дитинства. Та не судилося. В наш час велика кількість мистецьких творів Володимира Баляса - одного з найкращих графіків, який більшість свого життя провів в еміграції, передані на Батьківщину.

До Рогатина повернулися його душа, його серце, вкладені у визнані всім світом мистецькі твори. Одна з найбільших його колекцій в Україні знаходиться в Рогатині - родинному місті Баляса, у гімназії ім.Володимира Великого. В збірці міститься майже 50 робіт митця (переважно ліногравюри).

Творча спадщина художника й архів повернулися до Рогатина завдяки художникові Тарасові Козбуру з Лос-Анжелеса та дружині Володимира Баляса - Стефанії Баляс. Частина матеріалів надійшла до Києво-Могилянської Академії, частина - до Українського національного музею у Львові.

"Баляс як видатний графік, незрівнянний декоратор йде своїм мистецьким шляхом і посідає поважне місце в історії українського мистецтва", - писав про митця Павло Ковжун. А Микола Голубець сказав, що "булаву української графіки, яку одержав Павло Ковжун, гідно перебрав Володимир Баляс".

А ми повинні бути вдячні часові і долі за ще один великий талант, відданий Батьківщині.

Наверх