Сновізійний дискурс Івана Франка останніх років життя

...Не перечу: означений мотив почасти присутній у драматично-психологічній дієзі Івана Франка, а деколи, може, навіть виходить на передній план. Допускаю навіть, що іноді й сам письменник схильний був надавати своїм вилінням буквального значення, тим паче що вони супроводжувалися жахливими фізичними  й душевними муками, те не цей мотив, як на мене, був провідним. Бо чому, попри всі незгоди й конфлікти, непоштиві відгуки й атестації, ба й осудливі ескапади, його ніколи не переслідував і не мучив дух Омеляна Огоновського чи скажімо, Михайла Павлика? А на загал беручи, у сновізійній акції Івана Франка була задіяна ціла система мотивацій: психоаналітичних, ідеологічних, соціальних, політичних, культурологічних, релігійних і т. ін. Причому була вона „живою", видозмінною і передбачала (як і належиться системі) ієрархічну організацію. При цьому ідеологічна, а навіть державно-політична константа, на мій погляд, була провідною, а опиралася вона на глибинно-національну й „космополітичну" релігійну традицію.

(повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка).

Піхманець Р. Сновізійний дискурс Івана Франка останніх років життя / Р. Піхманець // перевал. – 2016. - №3/4. – С. 25-37.