.

...Симон Петлюра у 1913 році написав і надрукував у часописі "Украінская Жизнь" (№ 5, 6), котрий він  видавав у Москві, есе про Івана Франка. У есе "І. Франко - поет національної чести" йдеться про літературну і громадсько-наукову діяльність поета:

"Франко пройшов довгий шлях праці, боротьби й літературного подвижництва... У Франковій поезії можна відчути скорботу співця і "пророка" і спостерігати сліди ран від протиріч життя, і загального, і національно-українського, та від  його хаосу й безладдя. Франкова поезія, крім своїх художніх вартостей, правда, не завжди однакових, цінна  тому, що в ній надзвичайно правдиво і глибоко відбивається психологія діяльного українця, що зрозумів те лихе становище,  якому опинився рідний народ, що щільно підійшов до хиб свого національного характеру, до червоточин національної волі. Ось чому знати цю поезію - це наблизитись до пізнання самих себе. Полюбити творчість цього поета - це знайти в ньому джерело не тільки естетичної насолоди, але й запас вражень, що організують психіку українця й оздоровлюють волю його, таку пом'яту віковічними злигоднями історичними. Франкова любов до свого народу ніколи не була сліпа. Всі його книжки, збірки віршів, пристрасні публіцистичні статті говорять і переконують. що в цьому почутті часами чути щирі елементи ненависти і обурення, докору і плямування...

...Повний текст статті  можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.