.

"Встає Франко з таким ясним чолом, як сонце, спокійно вчить нас, бо він все знає...Господи, ти звеселив світ свій цими звіздами, а нас, бідних мужиків, звеселив ти Франком. Будеш мати молитву мою за него щодня...", - заповідає дід Гриць (діяч радикальної партії на Покутті Гриць Запаренюк) із однойменної новели Василя Стефаника.

Встає Іван Франко, і перша його поетична книжка  "З вершин і низин" високо сяє в руках, як воскреслий дух. Гімн "Вічний революціонер" - на  чолі поезій, як віщий пролог, лине на крилах музики Миколи Лисенка. Того ж самого 1880 року написано ще один гімн "Не пора", який поклав на музику перший професійний композитор у Галичині Денис Січинський. Варто звернутися до спомину великого українця Станіслава Людкевича про цю славну працю в національній музиці й рідній літературі... "Найбільш глибоко і сердечно в'язала Франка з музикою українська народна пісня. Народна пісня була тою могучою стихією, яка товаришила поетові в усіх важких моментах його плодотворного та трудолюбивого життя. Прекрасний глибокий вираз тому дав поет у своїм вірші "Пісня і праця"...

...Повний текст статті  можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.