.

...І. Франко був добре обізнаний із творчістю Т. Шевченка. Ще будучи учнем Дрогобицької гімназії, він, як пізніше згадував, вивчив  напам"ять  майже всю збірку поезій Кобзаря, видану у Львові 1867 року. Протягом усього життя він досліджував творчість поета, присвятивши їй цілу низку публікацій. І можна незаперечно стверджувати, що вона, творчість Т. Шевченка, стала головним джерелом формування його естетичних і суспільно-політичних орієнтацій.

Досліджуючи творчу спадщину Т. Шевченка, І. Франко торкався не тільки її  естетичного боку, а й світоглядних позицій поета, звернувши особливу увагу на їх людиномірний, гуманістичний характер, на те, що пізніше відомий дослідник української філософії Д. Чижевський назвав антропоцентризмом. У "Нарисах з історії філософії на Україні" він писав: "Основною рисою цілої духовної постаті Шевченка, провідним почуттям в цілій його творчості, основним патосом його життя треба визнати його "антропоцентризм" - поставлення людини в центр цілого буття - як природи і історії, так і усіх сфер культури. У поета усе має значення і цінність лише і виключно в залежності від цього загального і універсального вихідного пункту - від людини, її переживань, бажань, потреб, стремлінь.    

...Повний текст статті  можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.