С. Ярославенко

Франко

Він був поет, він був учений,
Він підіймав своє чоло
 З-над книг - і дух його надхненний Торкало зоряне крило.
І спів недолі, спів любовний
Тиснулись в грудях, десь на дні,
І він, чуття святого повний,
Складав палкі свої пісні.

Або - зривався гнів прибоєм
І бурунив в Його словах,
 Для всіх, хто зрадою й розбоєм
Народ на вірність заприсяг.

Хоч душу мав не раз розбиту,
Але горіла бунтом кров.
Він вірив, що - вогнистим видом
У колі вольних встанем знов.

Він вірив, хоч ішов самітньо;
 А нині - тисячі горять,
Що у мандрівку їм столітню
Він свого духа дав печать.

Ярославенко С. Поезії: Іван Франко в поезії поетів діаспори / С. Ярославенко // Перевал. - 2006. - № 2-3. - С. 124-123.