Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Стежками Івана Франка у Криворівні



Г. Луцюк
      Починаючи з 1901 по 1914 рр. (крім 1905 і 1908 рр.) Іван Франко кожного року приїздив у Криворівню. Із Криворівні Франко робив часті походи в сусідні села. Так він відвідував села Голови, Гриняву, Ясенів Горішній, Довгополе, Буркут та інші.
      Коли Іван Франко приїжджав у Криворівню, то спочатку зупинявся у хаті Проця Мітчука, що на Заріччі, а з 1906 року – у Василя Якіб'юка (Ивандюка). Ця хата стала у 1953 році Літературно-меморіальним музеєм письменника.
      Крім хати Василя Якіб'юка, у Криворівні є ще багато місць, пов'язаних з перебуванням тут Івана Франка.  Часто ходив І. Франко до церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Олекса Волянський, який буву той час парохом у Криворівні, згадував: „Тут, мушу зазначити, що всі літники криворівнянської колонії ходили на недільні Богослужіння до церкви, а особливо поява Франка і проф. Грушевськрго викликала велике вражіння на населення...”.
      Біля церкви є резиденція, в якій жили родини Бурачинських та О.Волянського. Тут частим гостем був Іван Франко, а у 1906 році ціле літо перебував у гостинній родині Волянського: „Мабуть, в 1906 році сам Франко приїхав до Криворівні на літній побут, а що приїхав дуже пізно вночі, то заїхав до нас... Ми обоє... заявили йому, що як докторова Франкова не може приїхати цього року на вакації до Криворівні, то ми приймаємо на час його побуту до себе...”.
      Якщо від церкви подивитися на протилежний бік річки Чорний Черемош – присілок Заріччя, то між сучасними будівлями можна побачити стару ґражду. Це хата, в якій жили Палій і Параска Харуки. До них приходили Іван Франко та Михайло Коцюбинський. За хатою під горою є камінь, на якому сидів письменник, відпочивав та писав.
      Крім архітектурних, у Криворівні є багато пам'яток природи, пов'язаних із перебуванням тут Каменяра. Часто у спогадах про письменника ми зустрічаємо згадки про походи на гори Осік та Ігрець. Франко дуже любив збирати гриби, то обходив майже всі гори та ліси у Криворівні. Зі спогадів Олекси Волянського: „Дуже часто, як ішов Франко на такий грибозбір, поступав до нас та забирав нашу наймолодшу доньку Цьопу, і обоє йшли поверх нашої хати в Стояківку або Осік та там збирали різні роди грибів...”.
      На присілку Грашпарівка (Калинівський Потік) росте стара ялиця, та є великий камінь (за переказами гуцулів, на ньому сидів ще Довбуш зі своїми опришками), де часто сидів Франко і проводив свій час у бесідах з місцевими гуцулами. Франко дуже любив ловити рибу у річці Чорний Черемош та у потоці на присілку Суха.
      Любив Каменяр робити і далекі прогулянки. Кілька разів побував на Довбушанках. Літники тоді гору Довбушанжа називали „Церкви”. Зі спогадів Петра Франка: „Батько ходив радо на деякі прогулянки. З Криворівні ходив на Церкви, де змін підземна печера, у якій і літом є лід, на Кичери довкруги Криворівні. На одній з них є камінь, видовбаний посередині, де Довбуш свого часу замурдував дві–три бербениці сороківців...”
      Починаючи з 1908 року, письменник у Криворівню приїжджав уже хворим. Він страждав особливою формою ревматоїдного артриту. У Криворівні Франко мочив свої хворі руки у холодній воді джерел, що на деякий час полегшувало біль у руках. Це джерела недалеко від хати Якіб’юка, на присілку Заріччя та чуркало біля каплиці. У „Спогадах про Франка” О. Волянський пише: „Коли ми так йшли, бесідуючи про всяке, то пройшли коло каплички, а дальше коло чуркала (керничка, якої воду для легшого пиття переводягь дерев’яною риновкою до дороги), нараз Франко і каже: „Чи ви, отче, знаєте, звідки бере початок ся моя слабість? Се лихі та
завистні злі духи спутали мені мої руки тисячами метрів дроту та не дають мені працювати. Але я знайшов на се раду: ось у сім чуркалі мочу я свої руки, а під діланням сеї води чую, як розв’язуються сі дроти та поволі розкріпощуються мої руки...”.
      Ми всі ходимо тими стежками біля тих місць, які заховують у собі нашу історію, нашу культуру. Треба зуміти зберегти їх, примножувати, досліджувати та передати майбутнім поколінням.

Оновлено 17-03-2020
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка