Світоч братерства й свободи

Павличко Д.

   Загальнолюдські  і гуманні ідеї, які ніколи не втратять своєї принадливості й правоти, висунули Івана Франка в ряди найбільших революційних письменників світу. Тих письменників , що всіма мовами , якими їм самим доводилось писати і якими їм самим доводилось писати і якими перекладено їхні твори, працюють на благо всіх націй , стають світочами рідного народу і всього людства, світочами братерства й свободи.
   Світ, якій народив і виплекав дух Івана Франка , не вмістити в національні межі, але багатюще джерело вселюдської культури й філософської мислі, що живило дух генія , надаючи йому особливої міцності й принади , підпорядковане силі його серця. А серце Франкового духу  - то невгасний вогонь батькової кузні. Народ розпалював і роздмухував те полум'я , щоб розпікати на ньому залізні штаби й кувати з них знаряди своєї праці , і воно , запаливши серце поета , пам'ятало й призначення своє.
   Титанічна діяльність Івана Франка відбила національні боління розірваної української землі , але головною ідейною цінністю всієї його духовної спадщини є скерованість на революційну переміну суспільного життя. Шевченко і Франко  по силі переконань і своєї значущості для народу стали поряд. Хні геніальні творення  палали вогнями соціальної пристрасті , живилися чуттям інтернаціональним, людським , непримиренним до національної зарозумілості , племінного вузьколоб'я , лінивої хуторянщини.
    Велич Франка виявилася насамперед у тому, що свої революційні  гасла і надії він пов'язував з робітниками , з малочисельним  і погано в його часи організованим пролетаріатом, нужденним , безземельним селянином, що, ставши на міські заробітки , прагнув колективно захиститися від визискувачів і тим самим засвідчував класову зрілість...
   ...Франків ідеал  - це ідея братерства людей різних націй , ідея вільного розвитку народів на революційних засадах. Мрія Франка про створення реальної сили, здатної обертати найясніші мрії людства в життя...
...Могутнім поглядом сягав Франко далеко в будущину. До нас і понад нами далі проходить незрима лінія його зору, прагнучи наблизити до свого народу й світу майбутність , яка була б вільною від ідолів і догм , де людина, вже визволена від соціального пригноблення , могла б очиститися від рабського вантажу минулого, пут душі й мислі.
   Майстер простого, небагатослівного , безжально реалістичного письма, Франко створив десятки й сотні розмаїтих людських портретів , дістаючись до найпотаємніших глибин душі, в кожному випадку йдучи за правдою характеру й правдою життя.
   Світ Франка - це небо й пекло людства. Унікальність його дару в тому, що він відкрив найвищі небесні сфери , куди тільки може злетіти світло розуму й доброти, і найглибші проломив полум'ї людських мук. Так само, як Данте, Гете й Байрон, Франко розв'язав проблему незалежності духу людини , проблему безмірності і меж людської волі, смислу розумного буття. Але він значно ближчий за своїх геніальних попередників до соціального розуміння нашої доби, й тому його висновки не губляться в абстрактно - містичному просторі, а постають перед нами, як громадянські заповіді.
    Улюбленим коником буржуазно - націоналістичної критики , на якому вона виїжджала проти Франка , було завдання показати роздвоєність його великого духу. Задля цього користувалися прикладами з його поезії, демонструючи надуманий , неіснуючий конфлікт між її громадянськими  та інтимними компонентами , приписуючи поетові зраду заповітів його соціалістичної молодості.
   Одначе соціальна пристрасть клекоче й грає в поезії всіх періодів нелегкого Франкового життя. Книжки «Зав'яле листя» та «із днів журби». Де на зміну молодечому, каменярському ,подвижницькому духові приходить розчаруванням ліричний герой гамлетівського типу, при детальнішому вивченні виявляються такими же вогненно - соціальними протестами , як і його політичні поезії юнацьких літ.
   Справа тільки в тому , що в них соціальні мотиви приховані за філософським,, зовні стриманішим , але зсередини таким же непримиренним для будь - якої фальші, до тупоумства й продажності, могутнім словом .Сам поет відповів наклепникам та фальсифікаторам його творчості, і в тих відповідях треба шукати не тільки правду про Франків поетичний дар , але й розкриття таємниць оптимістичної трагедії, глибоко печальної радості з того, що силою розпуки пощастило збудити громадянське сумління в серцях мільйонів.
   Каменярська дорога не має кінця. Ті, що «добровільно взяли на себе пута», «рабами волі стали», завжди будуть подібні до людей, які в новому , соціалістичному суспільстві  почуваються зобов'язаними тяжко працювати на тій же дорозі вселюдського прогресу . Вони повинні знати, що недаремне  трудяться , що нове й ще новіше життя по їхній дорозі, прорубаній крізь громаддя граніту , прийде у світ. Найвища сила ідейної переконаності , здатна вести за собою на смертний подвиг   «не героїв» , а звичайних і вільних людей , показана в «Каменярах» з незрівнянною пластикою і довершеністю. Сам Франко, щасливо названий Каменярем, ім'ям , що найточніше передає зміст і дух усієї його діяльності, - трагічний, прометеївський, але найвищою мірою людяний і героїчний характер.
   Іван Франко - велет розуму і духу. Його обшир творення був воістину неосяжним, а коло інтересів і знань сягало світових масштабів: глибокий лірик, проникливий майстер новел, оповідань, повістей, романів, оригінальний драматург, літературний критик, історик, теоретик у галузі естетики, політичної економії, філософії , мовознавства. Він вперше переклав українською мовою безсмертні рядки «Капіталу» Карла Маркса і «Анти-Дюрінга» Фрідріха Енгельса. Великий Каменяр - це епоха у розвитку української публіцистики і журналістики. А яка грандіозна його перекладацька діяльність! « Перед нами, - писав академік О.І. Білецький, - дійсно феноменальна людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу».
   Знаємо: від Франка  беруть свій початок багато наших великих талантів та й звичайних робітників літератури. Йому вони зобов'язани своєю відверто демократичною орієнтацією, впевненістю в силах партійною пристрастю , які давала до революції та й сьогодні дає творчість Каменяра...