Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

КАМЕНЯРА СЛАВИТЬ ГУЦУЛЬЩИНА



Дзурак М.

  Село Криворівня на початку XX століття стала, так би мовити, своєрідною столицею-літнівкою, де в різні роки перебували, жили і творили саме найкращі сини і дочки нашого письменства. Як відомо, впродовж літніх місяців 1901-1904, 1906-1907, 1909-1914 р.р. у цьому мальовничому куточку Карпат над Чорним Черемошем відпочивав, писав свої безсмертні твори Іван Франко. Свіжим карпатським колоритом віє від його поезій та оповідань. Тут його відвідували Леся Українка, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь, Антін Крушельниць-кий, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич, Іван Труш, польський письменник Станіслав Вінценз і інші.
  При самій дорозі з Косова на Жаб'є (тепер Верховина)під розлогими гіллястими кленами до цього часу стоїть проста гуцульська   хата різьбяра, лікаря-самоука, фотографа Василя Якіб'юка, у якого зупинявся і жив Іван Франко. У 1953 році тут відкрито меморіальну кімнату, а з грудня 1959 року будинок був повністю відведений під музей, на садибі встановлено пам'ятник великому сину українського народу (скульптор Я.Чайка, архітектор В.Сокальський).
  В одній із кімнат музею відтворено інтер'єр меморіальної кімнати за словами тих, хто пам'ятав, у кого в пам'яті закарбувались часи каменяра. Численні фотографії, копії архівних документів, оригінали, спогади сучасників, меморіальні речі оповідають про його зустрічі з корифеями рідної культури.
  Цікаві документи і матеріали зібрано про вшанування пам'яті письменника і вченого на Гуцульщині. Прекрасно відтворив у своїх графічних і живописних малюнках івано-франківський художник Ігор Деркач «Образотворча франкіана по місцях Каменяра на Прикарпатті»: у Лолині, Івано-Франківську, Коломиї, Яблунові, Нижньому Березові, Косові, Верхньому Ясенові, Головах, Верховині, Буркуті, Криворівні. Зібрано ряд прижиттєвих видань, що побачили світ на Прикарпатті, газетні статті, журнали, альманахи, брошури, що розповідають про перебування поета на Гуцульщині, про відзначення його пам'яті в наші дні.
  Чимало місць Черемошанського краю нагадують про І.Франка. До наших днів, крім хати В.Якіб'юка, дійшли старовинна церква Різдва Богородиці (1719 р.), резиденція Бурачинських і Волянських та хата-ґражда Палія і Параски Харуків - рідкісна пам'ятка дерев'яного житлового будівництва. Залишаючись на своєму споконвічному місці, вона має переваги над експонатами в музеях під відкритим небом, де пам'ятки архітектури штучно відірвані від рідного оточення. Сьогодні відновлена ґражда - це діючий музей, який став зразком гідного вшанування пам'яті великого сина нашого народу.
  Донедавна в урочищі Кізій Камінь росла столітня ялиця, під якою любив відпочивати письменник, збирав коло себе гуцулів, говорив з ними, слухав їх співучу мову. Багато учасників такого спілкування потім згадували, що І.Франко у розмовах передбачав, що зійде колись сонце над цією землею і мати пригорне своїх діток вільною рукою. Ці місця навіяли натхнення у криворівнянської народної поетеси, художниці, самобутнього самородку Параски Плитки-Горицвіт, що вилились у її пісні «У Франковому гаю»:
Я знову з весною, я знову з красою,    
І мрію, й любуюсь ніжністю гірською.                                                 
 Тай думку думаю, навіть нелегкую

Як добре сьогодні, коли в гаю мирно,
А в серці людському відчуття приємне
 Нехай вогні голубині, життєві обнови    
З весненінням будуть в ліриці Франковій»....
  Образ Каменяра свято бережеться в народних легендах, переказах, коломийках та колоритних співанках гуцулів, які переходять з уст в уста, доповнюються, шліфуються. Щиросердечнністю сяють коломийки Параски Плитки-Горицвіт, які є найдорожчою згадкою про письменника:

Сплету вінчик з барвіночьку з синіми
дзвінками    
Та й пам'ятник закосичу Франкові для слави
Заспіваю співаночьку простого звичаю
По-гуцульськи усі слова та й повикладаю
Давно сліди заросли гірською травою,
Куди ішов Іван Франко тихою ходою.
Але памєтка в народі буде вічно жити,
Єк учів поет великий рідний край любити
Не раз сонечко сходить на гори високі,
А поет з дітьми виходить по гриби в толоки.
Любив поет гірські плаї та й гуцульські діти,
Любив з ними у гурточку не раз посидіти.
Говорити та й про долю людську записати.
Не раз серце говорило щирими думками,
Що засвітит ясне сонце над цими верьхами.
Прийде час, що рідна мати вільною рукою
Всіх дітий пригорне щиро до серця з любов'ю.

Стоїть хатка закитчена та й думку думає,
Тай в тій хаті гуцульській муза пробуває.
А тій хаті дух незламний з каменю твердого,
Що витесав Іван Франко для народу свого.
гуцульській муза пробуває.
Я син твій, народе рідний, навіки з тобою.,    
Своє серце залишаю та й пісні з душою.    
 Не одна тут людиночка з світу побувала.    
    З кожними роком все більше і більше відвідувачів зустрічає музей. Тут бувають гості з різних кінців нашої держави, світу. Приїжджають видатні вчені і письменники, художники і артисти, представники усіх професій, сини і дочки багатьох націй і народностей. На багатьох мовах світу зроблено записи у книзі відгуків музею.
Російські письменники С.Сартаков, В.Закруткін перебуваючи тут записали: «В ряде великих имен, на которьых складывалось моє творческое мировозрение, всегда занимал особое место и Иван Франко. И я счастлив сейчас тем, что побывал в одном из заветных мест, любимьіх Йваном Яковлевичем. Когда оглядьіваешь зти прекрасные гори и долини, еще лучше понимаешь душу поэта, патриота и свободолюбца».
  Ми склоняем головы перед Иваном Франко, великим художником, чьи немеркнущие творення давно перешагнули границы государств, учат и всегда будут учить людей правде, человечности, всему доброму и светлому».
  А канадський громадський діяч, журналіст і письменник Петро Кравчук залишив такий запис: «У кожного щирого канадського українця є бажання відвідати Криворівню на Гуцульщині, в якій часто жили і перебували видатні діячі української національної культури: Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк, Гнат Хоткевич і інші. Я щасливий, що мав честь побувати з своєю
а Анна Франко-Ключко     Хата П.Харук, де часто бували І.Франко та М.Коцюбинський. Із
Вона залишила у книзі від-    *ондів мУзею І-ФРTM в Криворівні
гуків такий запис: «Відвідини музею Івана Франка в селі Криворівні навіяли на мою душу сумні і радісні спомини про Мою маму, про його батька, на часи дитинства і ранньої молодості. Спомини, які понесу з собою через широкий океан до Канади, де мої діти, але своє серце, свою любов залишать до моєї рідної землі, до рідної Батьківщини - України».4
  Президент нашої незалежної, самостійної держави України Віктор Ющенко написав у книзі відгуків в музеї: «Кланяюсь землі, яка пам'ятає сліди і дух Івана Франка. Людини, яка дарує до сьогоднішнього дня - приклад-життя українського інтелігента».
  Та не лише музей у селі Криворівні є пам'ятником безсмертному Каменяреві. Все нове, що народилось у колись глухому гуцульському селі, увіковічнює пам'ять борця за народну долю.

Оновлено 17-03-2020
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка