І ПОСТАВ У БРОНЗІ КАМЕНЯР
Стрільчук В.
У рамках підготовки до 150-річчя від дня народження Івана Франка ми попросили сільських голів (Слободи - Васи¬ля Кузенка, Товмачика - Віктора Григорчука, Корнича - Володимира Лахнюка, Малого Ключева - Івана Коструб'яка) подати нам інформацію про пам'ятники Великому Каменяреві, споруджені в їхніх селах, а директора Спаської ЗОШ І-ІІІ ступенів Параску Тимофіїв - про історію присвоєння школі його імені.
Сьогодні ми охоче ділимося цією інформацією з нашими читачами.
СЛОБОДА. Тут збережено один із перших пам'ятників Івану Франкові на Прикарпатті. Встановив його в 1936 році польський письменник і етнограф Станіслав Вінценз, який був близько знайомий з великим Каменярем. Пам'ятник являє собою пірамідальний стовп заввишки 2,2 м. Його витесали селяни - каменярі В. Остап'юк та І. Кузьменко. На мармуровій таблиці зроблено напис: „Вірю в силу Духа". І далі - польською мовою „Пам'яті Івана Франка, сина цієї землі".
КОРНИЧ. У цьому селі погруддя Іванові Франку відкрито 30 серпня 1992 року. Пам'ятник виготовлено з цементу, його автор - львівський скульптор Теодор Штокаль.
3 вересня 1989 року в Корничі відбувся перший відновлений фестин, на якому було зібрано 1477 крб. добровільних внесків на спорудження пам'ятника Великому Каменяреві у селі. Організатором побудови пам'ятника був місцевий осередок НРУ, керівник якого - Михайло Антонюк.
МАЛИЙ КЛЮЧІВ. Пам'ятник Іванові Франку в цьому селі відкрито 21 вересня 2003 року, на храмове свято. Спонсором цього пам'ятника був уродженець села Василь Кушляк, який тепер проживає на Дніпропетровщині. Чому саме Франку? Тому що, з його слів, ми маємо двох велетнів національного духу - Шевченка і Франка. Перший промовляв до серця, другий - більше до розуму. В урочистому відкритті взяв участь відомий письменник Дмитро Павличко.
Скульптори пам'ятника - львів'яни Володимир Сиротюк та Василь Гурман.
ТОВМАЧИК. Пам'ятник Іванові Франку в селі споруджено з ініціативи завідуючого клубом Василя Свірнюка, голови сільради Григорія Венгренюка та художнього керівника клубу Миколи Березовського. Кошти на пам'ятник зібрали з концертних виступів. Відкрито пам'ятник 20 жовтня 1957 року. Згодом його перенесено на інше місце; тепер він - біля медамбулаторії.
Зі спогадів старожилів відомо про приїзд Франка до Товмачика 1880 року на передвиборний мітинг. У промовах він закликав селян до боротьби за національне і соціальне визволення.
СПАСЬКА ЗОШ. Ініціатор присвоєння школі імені Івана Франка - старенька вчителька Марія Антонівна Якович-Лозинська, яка працювала в ній десь з 1948 року. Вона була знайома з Іваном Франком; познайомились вони у Криворівні, коли він приїздив туди. Кажуть її учні, що вона сама їхала в Київ з клопотанням. Вишила два великі портрети - Тараса Шевченка й Івана Франка. Тепер вони, розповідають у селі, зберігаються в столичній галереї. Померла ця вчителька у Перерові.
Письменниця Ірина Вільде писала, що коли паралізовані руки Івана Франка вже не могли тримати олівця, а мозок велета ще потужно працював, він диктував свої думки і твори вчителеві М. Завадовичу. Було це в Криворівні, куди він приїхав на відпочинок. Біля Завадовича сиділи, затамувавши подих, його син Романчик (майбутній письменник) і 15-16-річна племінниця Завадовича Марійка Лозинська.
Отож, саме завдяки старанням Марії Завадович, яка одружилася з сотником УСС Мирославом Яковичем, 5 листопада 1956 року Спаській школі (тодішній - Гірській середній школі) присвоєно ім'я Великого Каменяра.
Стрільчук В. І постав у бронзі Каменяр : [про пам'ятники І. Франку в селах : Слобода (1936), Корнич (1992), Малий Ключів (2003), Товмачик (1957) Колом. р-ну] / В. Стрільчук // Вільний голос. - 2006. - 18 серп.
