Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Суспільно-політичні погляди І.Франка.



Кравців Б.

   Так, проминуло вже три чверті століття, як українська нація провела в останню дорогу свого найбільшого після Шевченка генія і учителя, титана праці, невтомного Каменяра нашої духовності й цивілізованості Івана Франка. Під час великої світової бурі покинув він свій народ і, здавалося б , лежачи у домовині, яку несли вулицями Львова на дужих своїх руках Українські  Січові  Стрільці-вояки вперше за довгі століття відновленого в Галичині національного війська, міг бути спокійний за долю свого народу. Бо ж прецінь зробив для нього усе, що міг, сам один виконавши таку титанічну працю, на яку  не завжди цілий інститут, цілий гурт літераторів та учених мужів спромігся б. Виховав у своїх учнів почуття національної та особистої людської гідності , посіяв у їхніх серцях невсипущу допитливість і спрагу знань, вишколив уміння оцінювати себе й інших, шанувати гуманістичні ідеали й культуру , зміцнив державотворчу волю і віру в неминучість побудови нашої держави, віру у свій народ...
    Іван Франко  був людиною живою, із широким діапазоном  громадських і політичних, літературних і наукових зацікавлень. Факт, що Франко «ще до першого арешту, тобто, 1876-1877 року... читав Маркса», як це підкреслює Є.П.Кирилюк у монографії «Іван Франко», ще не доводить Франкового « наближення до марксизму». Ніяким доказом про популяризацію і поширювання Іваном Франком ідей Маркса й Енгельса в Україні не може правити й те, що і Франко « думав дати переклад 24 розділу першого тому «Капіталу» Карла Маркса і що частина чернетки цього перекладу збереглася в архіві Франка під ч.429...Те ж саме було і з «Енгельсом у перекладі І.Франка». Приписувана М.Возняком І.Франкові і передрукована на першому місці в різних радянських виданнях праця Франка «Про соціалізм», видана в Лейпцігу 1878 року, була написана І.Франком анонімно для польських робітників...Вона була надрукована в зробленому М.Возняком українському перекладі знову ж таки аж 1926 року, десять літ після смерти Івана Франка....
   Цілком незгідні з фактами твердження радянських франкознавців про позитивне ставлення Івана Франка до «наукового соціалізму» Маркса та Енгельса і до проголошуваного ними «революційного насильства над буржуазією». Проти цього роду «ідей»  висловлювався І.Франко уже навіть у згаданих вище писаннях раннього періоду своєї діяльності. У пізніших статтях ... Іван Франко не тільки подає критичну оцінку ідей і метод «соціал-демократичного» марксизму, але відкрито  й виразно засуджує їх, обстоюючи водночас ідею правдивого, гуманного соціалізму - будучого братерства людського.
   Що  розумів  Іван Франко під словом  «соціялізм», яким змістом наповнював він це поняття, - показують ґрунтовно і всесторонньо Франкові статті на тему антигуманних ідей Маркса й Енгельса , про тоталітарні тенденції їхнього «Комуністичного маніфесту» тощо. Ці статті написані й опубліковані І.Франком для широкої читацької громади  в 1896-1907 роках. Погляди, викладені там, він обстоював і в пізніших своїх писаннях аж до самої смерти. Зміст цих статей , негативний у відношенні до марксівського «соціялізму», не дає можливости  радянським редакторам і видавцям передрукувати їх у радянських виданнях. Тому вони їх із Франкової літературної, публіцистичної і наукової спадщини вилучають або відповідно препарують, викреслюючи із них найсуттєвіші для світогляду Івана Франка частини, розділи й уступи...
   У рецензії на книжку Юліана Бачинського  «Ukraina іrredenta» (Львів,1895), що була надрукована під такою самою назвою у видаваному І.Франком журналі «Житє і Слово» (1895, том IV, стор.471-483), Іван Франко виступив уперше  з гострою критикою «русько-українських соціял-демократів та «консеквентних» марксистів» і їх намагань погодити космополітичні доктрини соціальної демократії з українським націоналізмом, ...
   З їдкою іронією писав Іван Франко , що автор рецензованої книжки , Юліан Бачинський , «без ніякого майже застереження оперує  соціял-демократичними  термінами «буржуазія», «пролетаріят», так немов би сі соціальні типи в Галичині виступали так часто, як у Марксовім «Капіталі». За приводом Енгельса та Кавцького, - каже Франко, - автор викладає «матеріалістичний світогляд», в якому находяться готові форми для вияснення найскладніших явищ історичних: релігія-се витвір буржуазії, національність-се витвір буржуазії, національна держава-се витвір буржуазії і т.д...
 ... Іван Франко уже тоді визначав ії (соціял-демократичну доктрину) як «релігію, основану на догмах ненависти і клясової боротьби»...


              Повністю ознайомитися із змістом цієї статті Ви зможете в ОУНБ ім. (І.Франка.).

Оновлено 17-03-2020
© 2020. ОУНБ iменi I. Франка