„Є така країна – Фраккіана...”
Іван Гаврилович
Як не погодитися з цим твердженням відомого поета Петра Скунця. Дійсно, художня, публіцистична, наукова творчість, суспільно-політична діяльність Івана Франка - то велика країна, навіть, якщо хочете, цілий материк для пізнання нашим розумом і чуттями. Але, зізнаймося собі, ми ще далеко не осягнули велич „духу, що тіло рве до бою", вершинність ідейно-філософських та естетичних орієнтирів Каменяра, І якоюсь мірою відкрили його, ще не знаного студентам і викладачам Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, гості зі Львова - директор меморіального музею І. Франка, письменник, літературознавець Роман Горак та народний артист України актор академічного національного театру ім. М. Заньковецької Святослав Максимчук.
28 травня минула 92-а річниця від дня смерті поета. Співзвучною цій сумній даті була розповідь франкознавця Р. Горака про останні, дні Каменяра - прикутого тяжкою недугою до ліжка, самотнього, перед яким у хвилини проблисків свідомості пролітало все його життя з юних до зрілих літ, сповнене борні, перемог і поразок. Він так мріяв ще востаннє побачити сонце, але, на жаль, тієї похмурої днини воно блиснуло крізь просвіт у хмарах уже після останнього подиху Івана Яковича...
С. Максимчук зачарував усіх самобутнім прочитанням Франкових поезій, майстерно доносив до слухацької аудиторії всю їх напрочуд широку амплітуду - від творів патріотичних до глибоко ліричних та гумористичних. Для багатьох стали одкровенням рядки з вірша „Я не плачу, що не геній..." Так міг написати про себе справді великий українець, котрий через притаманні йому скромність і самокритичність аж ніяк не переоцінював багатогранність власних талантів та свій інтелектуальний потенціал. Бо для нього метою і змістом життя було тільки одно-єдине: „Якби ти знав, як много важить слово". Зігрівала вічному Революціонерові душу й серце надія: „Таж недарма пробудився український славний рід".
Народний артист України професор Інституту мистецтв Прикарпатського університету Михайло Кривень зачарував залу виконанням пісень на слова і. Франка „Ой ти, дівчино, з горіха зерня..." та „Червона калино, чого в лузі гнешся?..", яким дали крила мелодії композитори Анатолій Кос-Анатольський та Богдан Янівський.
Тепло подякували учасникам літературно-мистецького концерту „Моя Франкіана" депутати обласної ради ректор університету Богдан Остафійчук та генеральний директор обласного телебачення „Галичина" поетеса Ольга Бабій.
Гаврилович І. Є така країна - Франкіана : [про відзначення 92-ої річниці від дня смерті І. Франка в Прикарпат. Нац. ун-ті ім. В. Стефаника] / І. Гаврилович // Галичина. - 2008. - 12 черв. (№ 86-87). - С. 18.