ОБРАЗ І.Я.ФРАНКА У ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОМУ МИСТЕЦТВІ ГУЦУЛЬЩИНИ

   Іванчук М.

  Образ велета світової культури, письменства й думки - Івана Яковича Франка (І856-І9І6) оспіваний і втілений у творах декоративно-ужиткового мистецтва багатьох народних і професійних майстрів Гуцульщини, починаючи з середини XX сторіччя. Цей загадковий барвистий край для І.Франка став натхненням, власне тут він написав твори, сповнені високої патетики філософічності, підносячи на поверхню глибинні людські побуття. Франкова інтерпретація живого матеріалу з гуцульського побутування була оригінальною й новаторською. Вдячна Гуцульщина полюбила його, і те почуття гордості й пошанування передає генетично майбутнім поколінням, засобом власних талантів та навиків у різних ділянках декоративно-ужиткового мистецтва, застосовуючи багатоманіття технік виконання та матеріалів.
   Особисте знайомство Ганни Юліанівни Герасимович (28.03.1889-31.03.1974), знаменитої майстрині з когорти видатних майстрів української вишивки, з Іваном Яковичем Франком, який перебував на Гуцульщині, зробило великий благотворчий вплив на її творче формування. У своєму творі „Скошений цвіт", І.Я.Франко з глибокою душевною теплотою згадує про діда Г.Ю.Герасимович-Теодора Ліскевича.
   До ювілейної дати видатного українського письменника, сторіччя від дня його народження, Ганна Юліанівна з великим професіоналізмом і теплотою вишиває вишуканий портрет І.Франка (1856 - І.Я.Франко- 1956), техніка: художня гладь. Виконана чудесної роботи рама, між смугами якої меандровий мотив (безкінечник), вишитий хрестиком. Місце знаходження портрета невідоме. Якою силою таланту треба було бути наділеною, щоб так чуттєво-фахово виобразити образ геніальної постаті! В художній вишивці виконувались портрети І.Я.Франка менш талановитими вишивальницями Гуцульщини. Часто можна побачити такі самодіяльні вишиті портрети в помешканнях старожилів, що засвідчує велику любов і шану до І.Франка.
   Образ І.Франка також оспіваний і майстерно виображений у декоративному тарелі, роботи П.Й.Цвілик (1891-1964). Тональне профільне зображення в центрі тарелі, замикає композицію барвистий віночок квітів, що розміщений на краях. Час виконання приблизно 40 роки XX сторіччя, місце знаходження невідоме.
   В.Чіх (1950 р.н.), викладач кафедри художньої шкіри КДІПДМ з особливою проникливістю звернувся до творчості Івана Франка. Неабияке враження і відчуття пережив від „Перехресних стежок"- відомого художнього твору і.Франка. У 2005 році з'явилася високохудожня оправа до книги „Перехресні стежки".
   Найширше і найчастіше образ І.Я.Франка зустрічається в художній обробці дерева. Неабиякою мистецькою цінністю є декоративна тематична таріль з портретом І.Я.Франка (дерево, різьба, інкрустація), роботи М.Ф.Федірка (1920-2004). Даний твір з профільним зображенням І.Франка, належить до найбільших перемог майстра.
   Крім того, М.Федірко разом у співавторстві з косівським різьбярем О.Іщенком виконав композиції за творами І.Я.Франка для Івано-Франківського краєзнавчого музею. Твір „Захар Беркут" придбав меморіальний музей Івана-Франка у Нагуєвичах (1959) .
Образ І.Я.Франка займає чільне місце у творчому доробку М.І.Грепиняка (1933р.н.) талановитого різьбяра, члена НСХУ. Уже в п'ятидесятих роках під враженням прочитаних художніх творів І.Я.Франка, М.Грепиняк ви¬конує композиції на сюжети із творів Каменяра. Першим вдалим твором із серії задуманих на франківську темати¬ку була інкрустована таріль з зображенням портрету І.Я. Франка у фас. У ній, як і в багатьох інших тематичних композиціях цього періоду, митець прагне знайти гармонійне поєднання традиційного орнаменту із сюжетним зображенням.
   Талановитим і особливим сучасним майстром гуцульського різьблення є Федір Радіонович Гавриленко (1938 р.н.), у творчості котрого особливе місце займає творчість І.Франка та його легендарний мужній образ. У його доробку є кілька тематичних тарелей із зображенням портрету Івана Франка. Унікальним у виображенні Гавриленком Ф. особистості письменника є те, що він його моделює олійними фарбами, маючи уроджене чуття глибини людської душі. Кожний із портретів має різноманітне доповнення різьбленням. Гавриленко Ф.Р. має звання «Майстер-художник першого класу» (1971 р.), а за свої роботи (тематичні альбоми, шкатулки, баклаги, тарілки, зокрема «І.Я.Франко», «Києву-1500» та інші) нагороджений срібною медаллю (1976) та дипломом ІІ ступеня (1978).
   Чудовий образ Каменяра створив В.В.Ґуз (Стрий 1904 - Косів 1991) - художник-різьбяр, ткач, живописець. Член НСХУ. Тематичний різьблений альбом „Іван Франко" належить до визначних його робіт.
   Заслужений художник України Корпанюк В.В. (І949 р.н.) майстерно виконав декоративне панно „Троїсті музики" на фасаді театру ім.І.Я.Франка в м.Івано-Франківську.
   Цікавим і неповторно вирішеним є образ І.Франка до 100-річчя від дня його народження, віртуозно виконаний Лучуком Д.Д. (1928 р.н.)- До ювілейної дати майстер художньої обробки дерева виконав тематичну різьблену вазу, книгу-альбом і скриньку на честь 100-річчя від дня народження Каменяра, які стали значними віхами в його творчості.
   Чіткий ритм, особлива піднесеність та органічний зв'язок декору з площиною та самим портретом відчутний в інкрустованому портреті І.Я.Франко, роботи одного із перших членів НСХУ на Гуцульщині. М.П.Тимкова (1909-1985).
  Варто пам'ятати, що на почесну увагу заслуговує оформлення інтер'єру музично-драматичного театру ім.І.Я.Франка в м.Івано-Франківську. Це приклад комплексного оформлення інтер'єру. З урахуванням масштабності і функціонально-утилітарних особливостей споруди. Тут в одному архітектурному просторі досить вміло та вдало поєднані твори, виконані з різних матеріалів дерева, кераміки, скла, причому кожний витвір несе певне естетичне навантаження і підпорядковується всьому цільному творчо-мистецькому втіленню.
   Художник В.О.Шевчук(1938 р.н.) розробляє об'ємно-просторову композицію софіту, стінок в залі театру (площинна та ажурна різьба) і на балконі (різьблені світильники - бра), об'ємно-просторове вирішення стелі в фойє театру (декоративні балки, світильники). До практичного виконання були залучені також столяр Антон Овчар ( 1954 р.н.), різьбяр Василь Лукашко та група різьбярів із ВХО „Гуцульщина". Світильники-бра виконувалися в керамічному цеху ВХО „Гуцульщина" Марією Поляницею (1939 р.н.) та Анною Грималюк-Аронець (1938-2003). 1982 року Володимир Шевчук та Василь Лукашко у числі авторів та виконавців оформлення інтер'єру Івано-Франківського музично-драматичного театру ім.І.Я.Франка удостоєні високої нагороди -Державної премії України ім.Т.Г.Шевченка.
   Тематика творчості І.Франка та його образ в гуцульському декоративно-ужитковому мистецтві - явище оригінальне, цікаве, засвідчує про пошану Каменяра, письменника-реаліста, великого мислителя.
   Край, куди приїжджав Каменяр після багатьох „вершин і низин" у громадському й особистому житті, втомлений, хворий, але не позбавлений „тверезого та при тім наскрізь поетичного розуміння життя, того найвищого скарбу чоловіка, в якім він ніколи не повинен зневіритись", залишається понині доземно вдячним Великій постаті і творить дорогий образ у всіх ділянках декоративно-ужиткового мистецтва, різними матеріалами, техніками й подихом благословенної праці кожного митця.

Іванчук М. Образ І. Я. Франка у декоративно-ужитковому мистецтві Гуцульщини / М. Іванчук // Праці НТШ. Т. 2 : Краєзнавство. - Косів : [б. в.], 2006. - С. 48-50.