Іван Франко та ідейна боротьба на Буковині кінця ХІХ початку ХХ ст.

Макаровський І.П.

   Зміст духовного життя Буковини в зазначений період визначався головним чином протиборством буржуазно-ліберальної та революційно-демократичної течії і орієнтацій, що відображали протилежність класових інтересів. Буржуазно-ліберальній ідейній течії протистояла демократична громадськість в особі Ю.Федьковича, О.Кобилянської, О.Маковея, С.Канюка та інших.
   Аналіз ідейної спадщини буковинських демократів показує значний вплив на них творчості Івана Франка, особливо таких його творів як «Чи вертатись нам назад до народу», «Що таке поступ?», «Соціальна акція, соціальне питання і соціалізм», «Одвертий лист до гал./ицької/ української молодежі», «Реалісти чи кар'єристи?», «Мойсей». Ідеї цих творів плідно позначились на слідуючих програмних положеннях буковинської демократії:
- захист просвітництва, вільного розвитку національної мови і культури;
- боротьба проти національної замкнутості та залишків кріпосництва, за возз'єднання всіх українських земель;
- встановлення суспільного ладу з багаторівневою суспільною власністю, прогресивне здійснення ідей свободи і справедливості між людьми, повний добробут і всебічний розвиток кожної людини, утвердження української суверенної демократичної державності;
- обґрунтування необхідності миру і дружніх відносин між народами.
   Буковинські демократи боролись за підвищення ролі духовної культури у визвольному русі. Духовне протиставлялось ними рабству, приниженню, покірності і виступало як одне із засобів подолання існуючої соціальної реальності.
   І накінець зазначимо, що І.Я.Франко часто бував на Буковині, добре знав її болі і сподівання, підтримував дружні стосунки з прогресивними буковинцями, а О.Маковея по праву можна назвати його однодумцем в буковинському краї.
   Слідом за Іваном Франком буковинські демократи виступали за демократизацію освіти, зв'язок школи з життям, народність, ідейність, гуманізм. Своїми діями вони сприяли розвитку революційно-демократичного мислення на Буковині.