ІВАН ФРАНКО – НАШЕ ВСЕВИДЯЩЕ ОКО В БУДУЩИНУ

Дмитро ПАВЛИЧКО
Виступ на відкритті памятника І. Франкові у селі Малий Ключів
21 вересня 2003 р.

Дорогі мої земляки! Останній раз я був у Малому Ключеві 1945 року, коли повертався додому із сотні Спартана, несучи в серці біль за те, що не мав я тоді ні віку, ні досвіду, щоб стати до справжньої боротьби за волю України. А тепер є вік і невеликий досвід, який наказує мені говорити правду. Тому перед маєстатом Івана Франка, нашого вчителя, перед Духом нашої державності і нашої боротьби за справедливий суспільний лад, говоритиму правду.

Всі наші повстання, весь розвиток української нації і нашої державності в ХХ ст., збройна боротьба за волю України армій УНР і ЗУНР, Карпатської Січі, Української Повстанської Армії - все проходило під знаком Івана Франка, болящого, але незламного Мойсея нашого народу. Тепер ми знову приходимо до нього за порадами, заведені на манівці своєю ж таки зрадливою і бездарною владою у своїй, та не нашій Україні. За 12 літ незалежності з вини цієї влади русифікація України набрала ще більшого розмаху, ще гірших форм, ніж це було за панування комуністів. Засоби масової інформації перебувають у власності манкуртів, російська мова і російська бульварна культура панують в газетах і на телебаченні, а сотні радіостанцій заливають інформаційний простір України іноземною музикою, низькопробними передачами, виховуючи молоде покоління українців на поклонах до чужої поп-культури, на зневазі до своєї пісенної, національної душі. В Україні видається річно одна книжка українською мовою поруч сорока російськомовними книжками.

Чому така антиукраїнська ситуація створена в духовній сфері України нашою владою, стало ясно тепер, коли Президент підписав Угоду про створення ЄЕП з Росією. Він зважився на цей зрадницький крок щодо своєї держави саме тому, що протягом майже десяти років свого правління зробив немало, щоб українська мова й культура втрачали провідну, об'єднуючу роль у середовищі нашого суспільства й народу. Україну вбивають під прапором фальшивої демократії. Дозволено існування політичних партій, які дбають не про Україну, а про володіння Україною з метою збагачення олігархів, що в свою чергу поставили награбовані капітали на службу промосковському режимові Леоніда Кучми та на службу увічнення його президенської влади.

Тепер стало ясно, що створення ЄЕП, тобто передача Росії економічної незалежності України, має увінчати діяльність Президента, який домагався влади, обіцяв нам європейський вибір, спрямовував на Захід нашу зовнішню політику задля того, щоб приховати свої справжні наміри, заспокоїти національно свідому частину українського народу і під виглядом економічного блага започаткувати монтаж нової імперії, де нашими зверхниками будуть російські чиновники, шовіністи, вбивці чеченської свободи й нації.

Якої економічної допомоги від Росії може дочекатися наш народ, коли сьогодні, 2003 року, іноземні вкладення в українське господарство нараховують 5 млрд. 339 мільйонів доларів США, а доля Росії в цій сумі складає тільки 6 % , тобто 322, 6 млн. доларів? Угодою, що її підписав Леонід Кучма, планується створення „Єдиного регулюючого органу" в системі ЄЕП, що буде нічим іншим, як наднаціональним органом, де вирішальний голос матиме Росія.

Абстрактні застереження до Угоди про ЄЕП нічого не означають, хіба що є насмішкою над юридичним мисленням, хто мав би, як не Президент, писати конкретно й постатейно, що Україну не може влаштувати в тій Угоді?! Демократичні сили України, партії, що входять до блоку „Наша Україна" та інші опозиційні сили не можуть допустити до втрати суверенітету над розвитком наших продуктивних сил, до переорієнтації України з Європи на ту Азію, де домінує Росія, бо це обов'язково призведе до втрати нашої політичної незалежності і взагалі до втрати державності. Тому я від імені Української народної партії, від імені „Нашої України" закликаю вас, мої земляки, бути готовими до всенародного виступу, до протесту, до боротьби, яка має врятувати нас як державну націю від нової московської неволі.

Іван Франко кличе нині нас, як це він завжди робив: "Не пора, не пора москалеві й ляхові служить!" А коли він уже думав про справжню небезпеку для нас, то чудово розумів, що йде вона не з Заходу, а зі Сходу:

Якби то нам з Дону

Та не було грому,

То вже б ми над Бугом, Сяном

Не дались нікому!

Іван Франко - європейський геній, наше найсвятіше право належати до Європи - встає сьогодні з нами за збереження Української держави, яку він будував своєю титанічною, каменярською працею.

Іван Франко - одна з найвищих постатей серед світових літературних творців і мислителів, політиків та економістів - подав нам аналіз тоталітарного ладу, що його збудували російські більшовики за рецептами Маркса й Енгельса. Він передбачив наші страждання, які нам довелось пережити в імперії Сталіна і Брежнєва.

Іван Франко - наше всевидяще око в будущину, де кожна велика діяльність українського духу має розвивати й підтримувати нашу національну, державницьку ідею, якщо ми й справді хочемо бути народом, а не отарою овець. Адже тільки в національній державі можна домогтися соціальної справедливості, тільки за допомогою своєї власної держави кожен народ має здатність будувати разом з іншими вільними народами гуманне й демократичне людство.

Іван Франко - могутнє сонце над Україною, духовна енергія якого невичерпна так само, як тепло й світло космічного світила. З Іваном Франком  - ми непереможні й невмирущі!