\"ФРАНКОВА РОДИНА\" НА КАЛУЩИНІ
Дотепер, на відміну від Дрогобиччини, Криворівні, Лолина та ін. місць Галичини, Калущина не могла похвалитися щорічним Франковим святом. А з нею письменник мав близькі стосунки. У Підгірках, за його порадою, брат Онуфрій купив хату, й Іван із членами сім'ї приїздив сюди мало не щороку аж до першої світової війни. У Войнилові народився сподвижник Івана Франка, видавець, критик, перекладач Іван Белей. У Хотіні жив о. Гнат Рожанський - ініціятор видання двотомового зібрання творів Тараса Шевченка в Галичині. Сам Іван Франко не раз виступав перед калушанами. Є відгалуження Франкового роду у Студійці.
Ідею проведення на Калущині свята "Франкова родина" висловив поет і літературознавець Василь Ганущак. Вона припала до душі директорові музею-оселі родини Івана Франка в Підгірках Лідії Іваницькій, яка доклала максимум зусиль, аби свято відбулося вже цьогоріч. Почалося воно 21 вересня у палаці культури "Мінерал" науковою конференцією "Іван Франко і сучасність" на відзначення 145-их роковин від дня народження письменника. Вітаючи учасників конференції, заступник міського голови Калуша Ігор Кучма сказав: "Дух Франка витає нині над Підгірками і Калущиною. Це дуже важливо, бо маємо проблеми, породжені бездуховністю. Сподіваюся, що конференція стане гідним підсумком ювілейних Франкових днів, що почалися в нашому місті ще в серпні".
"Тут, у Підгірках, на Калущині, я прочитав "Дужим помахом крил" А. Крушельницького та "Чайковський" Є. Гребінки, - сказав онук Івана Франка Роланд із Києва, - і на все життя наснажився українським духом. Нині це далеке Підгір'я щиро випромінює українство. Приємно, що тут є не лише музей-садиба Каменяра, а й живе безсмертний Франків дух. Такого українського духу, на жаль, не відчуваєш у серці України - Києві".
Василь Ганущак у своїй доповіді розповів про відзначення 90-річного ювілею І Франка в таборах для переміщених осіб у післявоєнній Німеччині. Часописи "Вісник літератури, мистецтва й науки" (1946 р.) та "Рідне слово" з низкою публікацій про Франка не втратили й до нині своєї вартости. Завершив виступ В. Ганущак своїм віршем "Франкова родина" (композитор Роман Бревко вже поклав його на музику).
Музикознавець із Дрогобича Володимир Грабовський розповів про творчі взаємини між Іваном Франком та Станиславом Людкевичем. Професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Василь Грещук проаналізував мовознавчу проблематику в науковій спадщині І. Франка і в сучасній україністиці, повідомив, що словник творів письменника складається з 35 тисяч слів. "Не полохаймо тишу над колискою слова..." - таку назву мав роздум вчительки місцевої школи Любови Маланій, яка розглянула паралелі у творчості Кобзаря та Каменяра. На паралелях сторіччя (1901-2001 рр.) побудував свою доповідь письменник і вчений Степан Пушик. Він, зокрема, розповів про особисті та творчі взаємини І. Франка з політичними діячами і письменниками в Криворівні та Буркуті. Ще один професор Прикарпатського університету, Степан Хороб, висвітлив роль І. Франка у розвитку українського театру, довів, що драматична спадщина письменника потребує нового прочитання.
Доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка Оксана Франко розкрила питання співпраці її славетного предка з професором історії Володимиром Антоновичем. Висловлену Антоновичем ідею єдности і соборности України І. Франко підхопив й утвердив навіть у своєму особистому житті, одружившись із Ольгою Хоружинською з підросійської України. Про працю над виданням тритомової збірки творів І. Франка, які не ввійшли до його 50-томового видання, розповів кандидат історичних наук Андрій Франко - науковий працівник Інституту літератури Національної Академії наук.
Учасники конференції оглянули цікаву виставку марок, листівок і поштівок, присвячених І. Франкові, колекціонера Івана Юсипова. А ввечері у палаці "Юність" відбувся прекрасний концерт, у якому виступили народні артисти України Христина Фіцалович та Михайло Кривень, заслужена артистка України Ольга Велка, студенти Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Наталія Кузьмиха та Людмила Бойчук.
