У ГОСТОВІ ВІДКРИЛИ ПЕРШИЙ У НАШОМУ РАЙОНІ ПАМ\'ЯТНИК ІВАНОВІ ФРАНКУ
Завершальним акордом небаченого досі багатолюдного дійства на майдані в центрі села було виконання всіма учасниками концерту пісні «О Гостове мій!». Самодіяльні артисти, а серед них були бабусі і зовсім юні, взялися за руки, підкресливши цим жестом духовну єдність і силу людей колись забутого села.
Гостів того недільного дня відзначав 565 років першої літописної згадки. Усе село напередодні цієї дати старанно готувалося до свята. Сільський голова Ганна Нащук, маючи підтримку місцевого священика Володимира Майданчука, попросила односельчан навести лад біля свої обійсть, а також у центрі села. Тут почистили канави, відремонтували огорожі і пофарбували їх, встановили нові ворота на футбольному полі, оновили приміщення сільради. І хоча і осінній час чимало робіт в полі, десятки жінок та чоловіків поспішали на репетиції майбутнього концерту. Велику допомогу в організації свята надала місцева школа, приватна агрофірма, лісництво.
А коли настав недільний день, дорослі і малі зібралися на іменини Гостова, вперше в історії відзначені всією громадою.
Розділити радість гостів чан приїхали представники районної влади на чолі з головою державної адміністрації Миколою Сухолитким та головою райради Ігорем Деньковичем.
Голові РДА дівчата вручили на вишиваному рушнику хліб-сіль. Виступаючи, Микола Васильович наголосив, що Гостів має лідера в особі сільського голови, тому навіть за відсутності матеріальної бази тут за кілька місяців благоустроїли село, що ситуацію можна змінити на краще, якщо працювати і жити в злагоді.
Незабутньою миттєвістю Дня села стало освячення у сквері біля будинку місцевої ради погруддя Іванові Франку. Це, між іншим, перший у нашому районі пам'ятний знак відомому Титанові Думки, на стеллі якого викарбувані його ж слова: "Лише в праці варто і для праці жить!"
Понад п'ятнадцять років погруддя Каменяреві тіснилося у коридорі сільради, а колись колгоспу, припадаючи пилюкою. Виготовлене воно, як ствердили місцеві жителі, одним із скульпторів зі Львова на замовлення місцевого колгоспу імені Івана Франка, яким у той час керував В .Ковбас. Тепер Іван Франко «вийшов» до гостівчан, закликаючи їх до натхненної праці. Потім були дві години незабутнього концертного дійства, під час якого згадали людей, які віддали своє життя за незалежність України, тих, кого доля закинула за кордон, хто вніс особливий вклад у розвиток села. Хвилиною мовчання вшанували недавно померлих односельчан.
Розплакалися дев'яносторічні Г. І. Острижнюк, Г. А. Петришин, К. І. Яцюк, коли їх привітали діти. Неї стримали сліз Богдан Нестерович та Марія Юрівна Стандритчуки, які прожили в парі більше 50 літ.
Квіти, щирі слова та пісні були дарунком того дня для багатьох. До односельчан на імпровізовану сцену вийшли старенькі Марія Гук, яка виконала ряд пісень, та Ольга Романович, яка читала власні вірші.
Наприкінці сільський голова Г. Нащук щиро подякувала землякам за участь у Дні села, який стане відтепер традиційним.
Відзначивши День села, гостівчани підтвердили свою предвічну вірність національній ідеї, високу духовність та інтелігентність. Не маючи достатніх фінансів і солідних спонсорів, тут не жаліються на труднощі, а долають їх разом, громадою.
