Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

КРИВОРІВНЯ НАПУВАЛА ДУШУ ІВАНА ФРАНКА



спокоєм, тихою красою

Все творче життя Іван ФРАНКО цікавився духовною та матеріальною культурою Гуцульщини.

         Як відомо, він уперше побував на Гуцульщині у 1880 р., тоді в липні-серпні він жив у Нижньому Бе­резові в свого друга - вчителя та громадського діяча Кирила Ґеника. Тут написав оповідання "На вершку", записував фольклор, побу­вав на весіллі у брата Кирила Ґеника - Антона, відвідував сусідні села.

         У1884 р. письменник організував на Гуцульщину екскурсію переважно студентської молоді, яка знайомила­ся з життям і побутом краю та прово­дила культурно-освітню пропаганду серед населення. У програмі екскурсії "Українсько-руська студентська ман­дрівка літом 1884 року "В дорогу" І.Франко змалював життя міст і сіл, через які пролягали шляхи, зокрема записав: "Ось Жаб'є, Гуцульська сто­лиця. Немає села понад Жаб'є і більшо­го лиха шукати дарма...".

         На запрошення адвоката Теофіла Окуневського (1858-1937) І.Франко з київськими друзями О. Кониським та Ф. Микалайчиком перебував у Яворові 8-11 серпня 1884 р. у гостиннім домі священика Іполита Окуневського (1834-1902), батька Теофіла, сестра якого, піаністка Ольга Окуневська (1875-1960), грала на концерті з нагади юві­лею Франка у Львові в 1898 р.

         Наступні відвідини Гуцульщини відбулись у серпні 1898 р., коли І.Фран­ко з дружиною та дітьми відпочивав у с. Довгополі, записував розповіді се­лян про життя і звичаї гуцулів.

         Бував письменник також у Буркуті (де в 1901 р. зустрічався з Лесею Украї­нкою), в Головах, Гриняві, Жаб'ї, Косові, Берегометі, Кутах (1905), Яворові, але найбільше - у Криворівні. Помилува­тися казковими краєвидами і подихати свіжим повітрям гір приїжджали сюди і кращі українські письменники Леся Ук­раїнка, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, О.Маковей, А.Крушельницький, Г. Хоткевич, М. Козоріс, К. Гриневичева, С. Твердохліб; літературознавець М.Могилянський, художники: Ф.Красицький, І. Труш, І. Северин та багато інших.

         Зустрічі у Криворівні давали їм мож­ливі обгорювати і вирішувати ряд актуальних питань, що стосувалися культурно-освітнього життя в Україні. Тут народжувалися творчі задуми на подальшу працю для рідного народу. Відомий етнограф В.Гнатюк із гордістю називав Криворівню "українськими Афінами", де першою особою був І.Фран­ко, який приїхав до Криворівні в 1901 р. за рекомендацією В. Гнатюка. Село, де, за словами письменника, "менше шуму, грому, біганини, яке напувало душу спо­коєм, тихою красою, сподобалося Франкові, і він проводив тут свій літній відпочинок упродовж 1901-1914рр., за винятком 1905 і 1908.  

         Спочатку Франко жив у гуцула Проця Мітчука, якого називали зна­харем, бо він умів лікувати людей і тварин, знав і шанував гуцульську старовину. У1906 р. письменник пе­реселився із Заріччя на лівий берег Чорного Черемошу і жив у Василя Якіб'юка-Івандюка, відомого різьбяра, доброго знавця народної медицини і фотографа-самоука. Частим гостем був письменник і в домі прогресив­ною священика, доброго знавця зви­чаїв та побуту гуцулів Олекси Волянського, який парохував у Кри­ворівні з 23 жовтня 1893 до 10 люто­го 1923 р. Він написав спогади про І.Франка, в яких відзначав, що поява в неділю на Службі Божій Франка і Грушевського робила "велике вражіння" на гуцулів, які з ще більшою поша­ною ставилися до них за те, що не встидалися стояти в церкві між про­стими господарями і слухати разом з ними Службу Божу.

         М. Могилянський згадував, що у липні 1912 р. І.Франко, М. Коцюбинсь­кий, О .Олесь, А. Крушельницький і ет­нограф В. Гнатюк у домі о. Волянського обговорювали злободенні пробле­ми життя. Також часто збиралися вони у В.Гнатюка, який жив у дяка М. Мойсейчука.

         За Франком та його однодумцями пильно стежила влада. Косівський староста видав наказ, щоб усі, хто приїжджав до Криворівні, зголошува­лися у громадському уряді протягом 24 годин. О.Волянський був оштра­фований на 10 злотих за те, що не зголосив сестри своєї дружини Марії з Бурачинських-Кекилії Куровець, яка, до речі, народилася і виховува­лася у Криворівні. Незважаючи на поданий протест до сейму, розпоряд­ження залишилося в силі.

         У Криворівні Франко не тільки відпочивав, але й систематично пра­цював. Як і у Львові, він мав свій режим дня. Вставав рано і йшов у ліс збирати гриби, потім сідав за роботу. Після обіду знову працював або по­спішав на рибалку. Найчастіше Франко ходив на гриби у Стояківку або Осік, раз чи два був на Писанім Камені, де залишив свій підпис.

         М. Захарчук згадував, що поет любив заходити на мед до сільського дяка Мойсейчука, в якого жив В. Гнатюк. Одного разу М. Харук провів Франка на гору Довбушанку, звідки було видно Ігрець, Білу Кобилу і Сокільське, всю Чорногору. Франко милувався  краєвидом і потім сказав: "Був я на Попівані, на Чивчині, у Гостівцях, але такого місця ладного, як тут, не бачив".   Перебування письменника у Криворівні детально описали його діти Петро, Тарас і Ганна та Олекса Волянський.

         У Криворівні Франко написав поему "Терен у нозі" і присвятив її Зеновії Бурачинській, яка розповідала йому гуцульські легенди, автобіографічне оповідання "У кузні", повість "Великий шум", оповідання"як Юра Шикманюк брив Черемош", вірші " В альбом Ользі Маркович", "У безсонну ніченьку" та інші.

         У творах "Як Юра Шиккмалюк брив Черемош", Терен у ноз" письменник реалістично змалював життя і побут селян Криворівні, злидні, безправність верховинців, показав, як землі гуцулів потрапляли в руки лихварів.

        У Криворівні він записував приповідки, оповідання, пісні,  перекази і залучав до збирання фольклорно-етнографічних матеріалів знайомих  місцевих учителів, вчених і літераторів, що приїжджали на відпочинок у гори, а також письменних гуцулів. Ще раніше за порадою І.Франка народні пісні, приповідки, оповідання про опришків записували уродженці Криворівні сестри Кекилія і Марія Бурачинські.

        Мешканці Криворівні  свято шанують пам'ять про Каменяра. На похороні Франка була гуцулка з Криворівні, яка несла вінок від своїх односельців. У десяті роковини від дня смерті письменника на Франковій скелі над Черемошем, з якої він промовляв на народному вічі в 1912 р., було встановлено кам'яну плиту з надписом: «В честь Іванові Франкові Гуцульщина. 1916 - 1926». Її виготовили В.Якіб'юк,  каменотес І.Марусяк та інші селяни. Урочисте відкриття цієї пам'ятки відбулося 8 серпня 1926 р. під звуки 12 трембіт. Потім свято продовжувалося біля хати В.Якіб'юка, де він та інші криворівнянці розповідали присутнім про свої зустрічі з Великим Каменярем, читали його твори. То був вияв справді безмежної любові й шани горян до захисника їхніх інтересів.

         У 1956 році у хаті В. Якіб'юка відкрито літературний літературний музей І. Франка. У1960 р. при допомозі Львівського університету, а в 1976 та 1981 рр. Державного музею І. Франка у Львові та Івано-Франківського краєзнавчого музею музей Івана Франка було розширено.

        Переобладнана у 2000 р. нова експозиція музею розповідає про  перебування І. Франка, М. Коцюбинського і Г. Хоткевича у Криворівні, про їх сучасників та місцевих гуцулів, які  добре знали Каменяра. У меморіальній кімнаті відтворена та обстановка, в якій жив Франко. Зберігається топірець, якого подарував письменникові власник хати В. Яюб'юк. У вітринах експонуються твори, наукові статті, які написав Франко у Криворівні.

                                                                                  Петро АРСЕНИЧ

                                                       завідувач науково-редакційного

                                                     відділу управління культури ОДА,

                                              Заслужений працівник культури України

 

Оновлено 20-09-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка