Каменяр у нашому місті
27 серпня виповнилося 145 років від дня народження одного з найвидатніших духовних провідників України, письменника, вченого, публіциста, громадсько-політичного діяча Івана Франка. З нагоди ювілею розповімо про маловідомі факти з життя письменника пов'язані з нашим містом.
На основі опрацьованих нами листів, що були адресовані І.Франкові, ми встановили, що з жителів Станиславова з І. Франком підтримували тісні взаємини фольклорист М.Бучинський, викладач Станиславівської гімназії, лексикограф, фольклорист і громадський діяч Є.Желехівський, В.Лукич (працював тут деякий час), педагоги і культурно-громадські діячі брати Кор-нило, Леонід і Роман Залинські, І.Мандичевський. (До речі, могили Є.Желехівського, М.Бучинського, І.Мандичевського та інших друзів Франка знаходяться у меморіальному парку по вул.Незалежності).
У місті останні роки жив літературознавень і перекладач М.Мочульський (І875-1940), який працював у Львові в НТШ. Він часто бачився з І. Франком і написав про ньго цікаві розвідки та спогади « І. Франко. Студії та спогади» (1838), "З останніх десятиліть життя Івана Франка (1896-1916)".
Пееребуваючи у серпні 1899р. у Станиславові, І.Франко з допомогою викладача учительської семінарії Романа Заклинського виявив ряд важливих документів до історії Галичини 1846-1848 рр. та етнографічні описи Гуцульщини. Згодом ці документи, придбані письменником для НТШ у Львові, були частково опубліковані. Пізніше син Романа, учитель Б.Заклинський передав І.Франкові спогади свого прадіда, станиславівського бургомістра в 1809-1915 рр. А.Вісгофера, які І.Франко опублікував під назвою "Польська Реєнція у Станиславові 1809р.". У 1906р. Б.Заклинський був ініціатором видання поштових листівок із зображенням видатних людей. У листі (23. 09. 1905р.) від імені "Товаричсна української молоді Станіславова" він просив І. Франка прислати свою фотографію з власноручним підписом. З його ініціативи це товариство запрошувало І. Франка відчитати перед тутейшою громадою сівй твір, найкраще «Мойсея», 21 або 26 листопада. Всі кошти, зв'язані з Вашим приїздом, ми радо понесемо" (лист від 09.11.1911 р.). Письменник прийняв пропозицію молоді. Найімовірніше, що саме 26 листопада 1911 р. Каменяр читав "Мойсея" в Станиславові, а не 1912 року, як написано на меморіальній дошці. Про те, що Франко був тут у листопаді 1911р., свідчить і лист (ІЗ 12.1911р.) Р. Заклинського до письменника "Як ви мали приїхати до Станиславова, я тим утішився, хотів з Вами бачитися, але не зміг".
Про цей виступ Каменяра в залі "Руської бесіди" (тепер вул. Січових стрільці, 24) згадує У своїх спогадах очевидець В.Гандзінський - культурно-освітній діяч Станиславова, пізніше відомий український поет.
Прогресивні діячі Станиславова, молодь дуже шанували Каменяра. Це доводить ро зшуканий нами текст вітальної адреси, надісланої 30 жовтня 1898р. шкільною молоддю І.Франкові з нагоди 25-річчя його літературної діяльності. Ось далеко не повна характеристика фактів, які розкривають зв»язок І.Франка з нашим краєм та містом, яке носить його ім'я з 1962р.
Петро Арсенич