Будинки \"Руської бесіди\" й \"Просвіти\" в Станіславові
Щойно ми відзначили 15-річчя відновлення "Просвіти". Але наші корені глибші, вони десь під цією бруківкою, яку десятиліттями топчуть міщани. Адже філію "Просвіти" було створено Є.Желехівським ще у 1877 році. Вона спочатку навіть не мала свого приміщення. Донедавна ми й не знали місця, де відбулися її установчі збори. У Львівському ЦДІА виявлено рукопис "Огляд діяльності фїлїї "Просвіти" за 1877-1937 роки , написаний Амвросієм Андроховичем до 60-річчя станиславської філії. З нього довідуємося, що збори відбулися в «готелі Камінського». А так називалася 3-поверхова кам»янииця на вул. Незалежності 10, яка завалилася у 1993 році, і на місці якої тепер зведено Ексімбанк.
За головування Є.Желехівського (а воно тривало тільки 8 років через його ранню смерть ), відбулись 6 загальних зборів, 12 популярних відчитів . Вони відбувалися в згаданому готелі Камінського, готелях "Європейський", "Під трьома коронами" або навіть у ратушній залі. Жодний з цих закладів у тогочасному вигляді не зберігся. Філія "Просвіти" в 1877 році мала всього 66 членів, у 1885 році - 100 членів, скликати їх на збори не становило особливої проблеми.
"За браку коштів не мала філія домівки. Збори виділу проходили в хаті Желехівського, а на загальні збори треба було вннаймати за великі гроші залу у чужинців",- пише А.Андрохович. У кафедральній книзі смертей зафіксовано, що Є.Желехівський помер у будинку № 34 на Тисменицькому передмісті. На цьому місці тепер - п» ятиповерховий будинок № 21 на вул.Чорновола. Очевидно, тут відбувалися наради правління "Просвіти" за Є.Желехівського. Відомо, що загальні збори філії 25 лютого 1883 року ставили завдання, щоб "новий виділ винайняв конечно обширну хату в передмістю, хоча б за складові гроші, й урядив канцелярію і читальню".
У листопаді 1884 року була створена "Руська бесіда". В календарі
«Просвіти» того року читаємо: "Руська читальня" - з такою назвою відкрили станнславівські русиин 9 листопада 1884 року товариство, а мета його - як у "Руських бесід". Головний засновник Г.Окуненський згадує: "За порадою професорів Є.Желехівського та Л.Заклннського я взявся за створення "Бесіди". Я (...) наймив приміщення в Ринку, як ішлося попри магістрат до окружного суду в камениці на другому поверсі .
Ця камениця має адресу вул. Ринок, 6 - невеликий двоповерховий будинок уряду в північній частині площі. На ньому охоронна дошка дещо неточно сповіщає, що це будинок "Руської бесіди , читач думає, що то колишній власний будинок товариства. Насправді це був приватний будинок (власник Якуб Райшер), в якому було винайняте приміщення. Але правдою є те, що саме в цьому будинку було дано початок станиславівській "Бесіді', тут відбувся через два місяці установчий з'їзд "Товариства руських женщии", організований Н.Кобринською, а перед жінками виступав І.Франко. І про це правильно повідомляє меморіальна дошка на фасаді.
Вже наступного року читальня ' Бесіди" переходить на вул. Бельведерську, 5 (будинок не зберігся). Усіх адрес "Руської бесіди",а з нею і "Просвіти", не знаємо. Але відомо, що "Бесіда" в 1889-1890 роках розташовувалася на вул. Бельведерській, "поруч а Народною торгівлею", що "Просвіта" в цей час винаймала кімнати в камениці на вул. Незалежності, 5, "над гендлем Червінського".
У 1903-1904 роках "Бесіда" винаймала кімнати на другому поверсі будинку на Вічевому майдані, 3. Тут вона приймала свого дорогого гостя М.Лисенка під час його подорожі по Галичині й Буковині в грудні 1903 року. " 3 двірця довгий ряд повозів завіз гостя до дому "Руської бесіди", прикрашеного зеленню, хоругвами і малюнками. Тут подав посол-селянин п. Гурик хліб сіль достойному гостеві (...)
Потім засіли до обіду, під час якого співали напереміну селянські хори, "Боян", а "Соколи" у відзнаках про дефілювали перед ювіляром, співаючи свій севільський марш", - пише один з учасників урочистостей Л.Лопатинський.
І лише навесні 1904 року український "Зв'язковий банк" придбав за 54 тисячі крон каменицю на вул. Січових Стрільців, 24 для "Руської бесіди', де й розмістився разом з нею. А до того цей будинок фігурує як власність адвоката Й.Розенберга, а після його смерті - власність вдови. Збудований він коло 1880 року.
Будинок постійно здавався під різні заклади й громадські організації. Уявлення про садибу дає оголошення в газеті за 1899 рік: «Будинок, що складається з дев'яти покоїв від фронту і заскленої веранди, флігель з чотирьох покоїв і кухні, сад і стайня здаються в оренду або продаються».
Тривалий час, до 1890 року, головний будинок винаймала міська пошта. Флігель у дворі зайняла "Пральня і заклад гарної чистки". Це, мабуть, перша хімчистка в історії міста. Надалі будинок займає військове казино, робітниче товариство «Гвязда»(Зірка). Водночас від 1902 р. значну площу тут орендує ресторан "Ройяль" і перебуває принаймні до 1909 року.
Отже, на перших порах "Руській бесіді" довелося сусідувати з досить шумним закладом. А у 1906-1908 роках, коли новозаснована українська гімназія ще не мала власного приміщення, частина класів і кабінетів першого директора М.Сабата вимушено перебували в цьому будинку. Очевидець згадував: «Другу половину тої реальності займала третьорядна ресторація. Великий зал ресторану був відгороджений лише стіною, ґанок був спільний. Можна зрозуміти немислимість учительської праці в цих умовах».
У той час в будинку бував письменник і педагог А. Крушельницький, виступав з лекціями історик А. Крип 'якевич, працювала музична школа товариства «Боян» під керівництвом композитора Д.Січинського. Навесні 1919 року, коли Станиславів був столицею ЗУНР, відомий режисер Й.Стадник в залі "Бесіди" організував трупу і проводив репетиції.
Треба сказати, що на початку XX ст. станиславівська "Просвіта" стала власницею кількох значних реальностей. У 1909р. вона придбала двоповерховнй будинок на вул. Шевченка,82. Тепер юридичний коледж Прикарпатського університету. Староожилн пам'ятають цей будинок як жіночу гімназію «Рідної школи» (1921-1939) і бурсу, де під час німецької окупації був директором Т.Франко - син великого письменника. З тильного боку названого обійстя, від нинішньої вулиці Гетьмана Мазепи, була реальність "Просвіти" з будинком ремісничо-промислової бурси. Тепер п'ятиповерхові будинки 1970-х років забудови. А ще треба згадати сільськогосподарську школу "Просвіти" в Милуванні, що діяла від 1908 року.
На протилежному боці, в будинку (вул.Чорновола, 4) перед Першою світовою війною містилися товариства "Українська молодіж", "Народний дім", " Станиславівський Боян". Очевидно, це кімнати на другому поверсі з торця будинку, вхід по зовнішніх сходах. Саме в товаристві "Українська молодіж' , на його запрошення, читав Іван Франко в листопаді 1911 року свою поему "Мойсей".
У 1913 році станиславівські москвофіли збудували для себе так званий "Руський народний домь" на нинішній вул. Чорновола 22, де обласна бібліотека. Недовго тішилися господарі своїм надбанням. З початком Першої світової війни, в якій Росія стала ворогом Австрії, для них настали сумні часи. Частина була арештована і коротала дні в таборі Талергоф, частина виносила ноги куди подалі.
У цей період народовці організували перевибори до "Народного дому", провели туди своїх людей і за дорученням староства в 1916 році перебрали будинок у свої руки. Після проголошення ЗУНР каменнця стала штабом української громади міста. В ній працювали філія "Просвіти", "Руська бесіда", (від 1928 року - "Українська бесіда"), "Молода громада". Тут бували: В.Стефаник, В.Якович, Л.Бачинський, І.Мироя, виступали М. Грушевський, С.Русова.
Після утворення польської держави москвофіли-старорусини оговталися і розпочали судову справу. Це був гучний процес на радість полякам, бо судилися дві українські громади. Суди тривали три роки, й претензії старорусинів у 1930 році були задоволені. Українські товариства вимушено повернулися до попереднього будинку на вул. Січових Стрільців.
Варто згадати, що в кам'яниці на вул.Чорновола 22, в 1941-1944 роках розміщувалась філія Українського Центрального Комітету, яка намагалася захищати інтереси українського населення перед окупаційними властями. Очолював філію М.Лепкий, брат відомого письменника і тут бував , приїжджаючи із Кракова, голова УЦК В.Кубійовича.
А в будинку на вул.Січових Стрільців до приходу перших совітів, крім згаданих товариств, знаходилася філія славного "Маслосоюзу". Тут працював відомий інженер,пізніше директор централі "Маслосоюзу' у Львові А.Палій, тут знаходилася і «Союзна друкарня». В ній була надрукована знаменита тритомна "Українська загальна енциклопедія" (1930-1935), перша енциклопедія в історії України.
Згадані два будинки - на вулиці Січовкх Стрільців і на вулиці Чорновола є пам»ятниками культури місцевого значення. Їхня історія, перебування видатних людей нарешті, архітектурні достоїнства дають усі підстави віднести їх до пам'яток національного значення.
Михайло Головатий.
Краєзнавець.
Головатий М. Будинки „Руської бесіди" й „Просвіти" в Станиславові / М. Головатий // Галицька Просвіта. - 2004. - 15 лип.
