Театр має бути школою життя
Серед видатних діячів української культури поряд з геніальним Тарасом Шевченком стоїть ім'я Івана Франка. Але якщо перший „розбудив українську націю, то другий виховав її" (Дмитро Павличко).
Володіючи 17 іноземними мовами, Франко ознайомив українського читача з творами класиків світової літератури, в тому числі й драматургії. Ще будучи учнем Дрогобицької гімназії, Франко відвідував вистави Львівського театру „Руська бесіда" під орудою О. Бачинського, який часто приїжджав на гастролі до Дрогобича. Своїми перекладами п'єс зарубіжних драматургів І. Франко збагатив репертуар українських театрів. Після перегляду вистав писав рецензії, викладав свої принципи й вимоги до театру і навіть розробив програму розвитку українського театру, переконливо довівши, що „театр має бути школою життя".
Драматичні твори Франко почав писати ще в ранньому віці. У 1874 р. 18-річним студентом Львівського університету під впливом „Слова о полку Ігоревім" він написав історичну драму „Три князі на один престол", а роком пізніше - „Славой і Хрудош". Згодом з'явилися чотири п'єси великого розміру („Украдене щастя", „Учитель", „Рябина", „Сон князя Святослава") і три одноактівки („Будка ч. 27", „Кам'яна душа", „Майстер Чирняк"). Але вершиною Франкової драматургії вважається соціально-психологічна драма „Украдене щастя". Історія її створення показова для праці письменника. У 1878 р. Михайлина Рошкевич, сестра нареченої Івана Франка Ольги Рошкевич, записала в селі Лолині „Пісню про шандаря" і передала її Франку, який відчув у ній велику людську драму. Так „Пісня про шандаря" стала драмою „Украдене щастя", яка й донині хвилює людські серця. Класичним зразком серед одноактівок Івана Франка є психологічна драма „Будка ч. 27", в якій також порушено тему зради. Сьогодні драматургія Франка повертається на сцени багатьох театрів. Чимало його творів екранізовано й інсценізовано для показу в кінозалах і на телебаченні. Сповнена глибокого драматизму і поезія І. Франка, яка також може бути для кожного своєрідною школою життя.
Фащук В. Театр має бути школою життя : [І.Франко і театр] / В. Фащук // Галичина. - 2006. - 21 верес. (№ 143-144). - С. 16.
