На Богородчанщину його привела любов

Можна називати багато місць краю, пов'язаних з іменем Каменяра, Духа, що тіло рве до бою. Можна взяти ручку і скласти реєстр найбільш відомих і значних місць, позначених присутністю тут Івана Франка: Долинщина, де славний Лолин, Верховина з її місцевими Атенами - Криворівнею, Серафинці на Городенківщині, Белелуя на Снятинщині, сама Коломия, і врешті-решт, не обійшов своєю увагою і присутністю письменник і Богородчанщину. Пощастило Іваниківці. Навіть сама назва цього села близька до його імені. „Чого тут Іван Франко був?" - виникне законне запитання в читача. А дуже просто - в свого вуйка Івана Руденського. В Іваниківці час від часу гостювала Ольга Рошкевич, яка (це хіба лінивий не знає) була першим коханням Івана Франка.

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

Це і є поетичний образ Ольги Рошкевич. Ольга Рошкевич певний час (1875, 1876, можливо, 1877 роки) жила в Іваниківці. Про це ми читаємо у книжці Р. Горака „Тричі мені являлася любов": „Вона виїжджає на зиму до Іваниківки коло Станіслава" (ст. 20). І ще одна згадка на сторінці 26: „Потім після Іваниківки був поворот у рідний Лолин". А ось і лист Івана Франка до Ольги Рошкевич від 18 грудня 1878 року, опублікований у сорок восьмому томі творів І. Франка, де він пише: „Ти, бачиться, залишилася на свята в Іваниківці..." (мова, звісно, йде про Різдво). Ми не читаємо, що ось Франко приїхав до Іваниківки. Є тільки здогади в тому плані, що раз Ольга Рошкевич їздила до І. Франка у Львів, а він - до неї у Лолин, то чому не міг бути і в цьому селі. Окрім припущень такого типу, залишився відгомін спогадів у Іваниківці про Франкове перебування у селі. Звісно, тепер ніяких слідів не віднайти. Лише на старому цвинтарі Іваниківки могила О. І. Руденського, брата Ольжиної матері Марії. У пам'ять про перебування І. Франка в Іваниківці біля школи стоїть його погруддя, нещодавно відреставроване. Пора в школі мати хоча б клас-музей Івана Франка. Ще про богородчанський слід Каменяра. Краєзнавець М. Годованець (нині покійний) розповідав про перебування І. Франка у Старих Богородчанах, де в нього був приятель, якийсь І. Долотко (знався з його сином Петром). Є гадка, що у Кричці поет записував коломийки. Але це ще належить довести. Так само як і те, що Франко був у Маняві, в Старуні у сім'ї Березицьких.

Про І. Франка писали наші земляки. Спогади про нього залишив письменник-класик з Лесівки Михайло Яцків. Своїм коштом видав книжку спогадів про останні дні життя І. Франка, записаних з вуст його племінника Василя.

Ще була наша маленька книжечка „Франкові дороги". Пам'ять про великого поета, прозаїка, мислителя непроминуща і свята.

            Бабій В. На Богородчанщину його привела любов : [І.Франко і Богородчанщина] / В. Бабій  // Галицька Просвіта. - 2006. - 17 серп. (№31). - С. 3.